Рішення Верховної Ради: розірвати дипвідносини з Іраном і створити Фонд ліквідації наслідків агресії РФ
Другий день поспіль народні обранці працюють у пленарному режимі. Рішення довелось ухвалювати під час масштабної повітряної тривоги по всій території України і збиття 4 ракет та дронів-камікадзе, які Росія запустила на Київ.
І ось за які рішення народні депутати голосували на пленарному засіданні 19 жовтня.
Засудили Іран за постачання зброї Росії
Парламентарі ухвалили постанову про Заяву Верховної Ради України щодо засудження сприяння Ісламською Республікою Іран збройній агресії РФ проти України.
«Сьогодні Ісламська Республіка Іран є поплічником терористів та допомагає Росії вбивати мирних українців. Саме Іран продає РФ дрони-камікадзе, якими Росія завдає ударів по невійськових об’єктах: житловим будинкам, дитячим майданчикам, електростанціям. Гинуть та отримують поранення мирні люди, зокрема і діти. Третина критичної інфраструктури України вже постраждала. Іран так само несе відповідальність за наслідки збройної агресії РФ проти України. Тому сьогодні Верховна Рада України ухвалила заяву, якою парламент закликає Тегеран припинити постачання будь-якої зброї РФ. Також парламент звертається до міжнародної спільноти із закликом накласти санкції на Іран за військову допомогу Росії у вигляді зброї. Важливо упередити Іран від намірів передавати РФ будь-яку зброю», - заявив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Також Рада закликала уряд скасувати всі чинні двосторонні договори між Україною та Іраном, якими передбачено лібералізацію візового режиму.
«Негайно опрацювати питання розірвання дипломатичних відносин між Україною та Іраном», – додається у заяві українського парламенту.
Створили Фонд ліквідації наслідків збройної агресії
Народні депутати вчергове внесли зміни до Державного бюджету України на 2022 рік. Ці зміни передбачають створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Наповнювати Фонд планують за рахунок примусового вилучення в Україні об’єктів права власності РФ та її резидентів й інші. Отримані кошти підуть на будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт, зокрема громадських споруд та об’єктів критичної інфраструктури.
«Планують начебто вже цього року залучити 20 млрд від націоналізації. Щось наразі з темпами введення санкцій виглядає не більше, ніж wishful thinking (прийняття бажаного за дійсне. – Авт..)», – прокоментував ухвалення законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк.
Ухвалили закон про Митний тариф
У другому читанні депутати проголосували законопроєкт «Про митний тариф».
«Чинний Митний тариф України побудовано на основі шостої редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2017 року, тоді як застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання в більшості країн світу, зокрема в країнах ЄС, із 1 січня 2022 року здійснюється на основі сучасної сьомої редакції ГС-2022», - сказано у пояснювальній записці до законопроєкту. Через це виникало ряд ускладнень, пов’язаних, зокрема, із розбіжностями в товарних кодах країни-експортера та України під час митного оформлення продукції, що імпортується, а також неможливістю зіставлення митної статистики.
«При цьому ставки ввізного мита на товари залишаються незмінними», - уточнив голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
Дозволили безкоштовну приватизацію земельних ділянок
Також у другому читанні депутати ухвалили законопроєкт 7636. Він дозволяє на період дії воєнного стану безоплатну приватизацію земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у приватній власності, а також земельних ділянок, які передані громадянам у користування до набрання чинності Земельного кодексу України.
«Від початку воєнних дій в Україні було призупинено ряд процесів з реєстрації земельних ділянок. Це був вимушений захід, щоб запобігти зловживанням, маніпуляціям чи рейдерським захопленням землі. Законопроєкт повертає реєстрацію прав оренди земель у Держгеокадастрі та Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, відновлює торги на передачу в користування ділянок державної та комунальної форми власності», - розповіла про основні новели законопроєкту народний депутат Олена Шуляк.
Розширили повноваження СБУ
Народні депутати зробили перший крок до розширення повноважень СБУ з управління об’єктами державної власності.
«На сьогодні Служба безпеки України як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, здійснює управління об’єктами права державної власності – нерухомим і рухомим майном (державними підприємствами, будівлями, спорудами, транспортними засобами та будь-яким іншим майном). Під час цієї діяльності є об’єктивна необхідність в отриманні додаткового майна від ЗСУ, інших військових формувань, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та передачі їм майна, яке не використовується СБУ в її оперативно-службовій діяльності», – зазначив голова комітету національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич. Депутат додав, що під час передачі та отримання майна в деяких випадках виникають складнощі з оформленням правовстановлюючих документів СБУ на таке майно через відсутність в законі України "Про Службу безпеки України" повноважень управляти державним майном.
Табу на керівні посади в банках для росіян
За основу народні депутати проголосували урядовий законопроєкт, який передбачає недопущення до керівництва та управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу (куди входять банки та інші фінансові установи) громадян РФ або тих, хто підтримує збройну агресію проти України.
«Законопроєкт передбачає забезпечення захисту економічних та внутрішніх інтересів національної безпеки України, територіальної цілісності, а саме захисту фінансової системи України від загроз, що виникають внаслідок агресії Російської Федерації в Україні, зокрема шляхом недопущення до керівництва та управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які є громадянами держави, яка здійснює збройну агресії проти України, та/або підтримують збройну агресію проти України, і віднесення клієнтів, діяльність яких пов’язана з державою, яка здійснює збройну агресію проти України, до високоризикових, - пояснив суть законопроєкту уповноважений уряду в Верховній Раді Тарас Мельничук.
