• Головна
• Політика

Фото: nas.gov.ua

Від «Ілона Маска треба відправити на Марс!» - і до «Маска не можна пускати на Марс!» Отакі «покарання» користувачі соцмереж вигадують для засновника компанії SpaceX і Tesla, якого ще кілька днів тому вважали генієм технічної думки і людиною, на яку треба рівнятися. І це ще м’які слова, є дуже жорсткі епітети. Через кілька твітів, де виклав своє бачення розв’язання війни з Росією, Ілон Маск в очах більшості українців перетворився з друга та партнера на зрадника.

Чому нам властиво так різко міняти свої оцінки щодо лідерів громадської думки, чи треба говорити у відповідь і як тлумачити заповідь «не сотвори собі кумира,» ми говоримо з доктором філософських наук, директором Інституту соціології НАН України Євгеном Головахою.

Бізнесмен, але не політик

- Євгене Івановичу, чому у нашого суспільства така гостра реакція на допис в соцмережі людини, яка не є державним діячем, не є політиком і, власне, нічого не вирішує?

- Зрозуміло чому. Ілон Маск уособлює науково-технічний прогрес. Він один з найбагатших людей у світі, його вплив на громадську думку досить великий. У нас є всі підстави серйозно ставитись до того, що він висловлює.

- Але ставлення неоднозначне. Є конспірологічні версії про власний інтерес мільярдера, є просто образа, як у дітей - прийшов Санта Клаус, нічого не приніс, а захотів забрати. Це тому що війна?

- Безумовно, війна загострює ставлення до всього, що відбувається навколо. А особливо до того, що пов’язане із суверенітетом України.

Треба зважити, що Маск не розуміється на політичних реаліях. Він чудовий бізнесмен, талановитий менеджер, але не фахівець в політиці. Проте ми болюче реагуємо на його слова, бо вони зачіпають рану.

Така ж гостра реакція була на слова колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, коли 25 травня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі він заявив, що Україна повинна сісти за стіл переговорів з Росією, навіть якщо доведеться йти на поступки. Либонь, пам’ятаєте, скільки тоді було обурення і розмов. І така реакція цілком природня в умовах війни і тих величезних жертв, які ми платимо, щоб відстояти незалежність.

Коли впливові і дуже медійні люди висловлюють думку, що Україна має поступитися своєю територією, аби задовольнити апетити Путіна, для нас це неприйнятно і емоційно дуже важко.

Така ж реакція була б і до початку гарячої фази війни, бо ми пережили втрату Криму та частини Донбасу.

Як виправили Кіссінджера

- Тим часом у Маска є захисники, які вважають, що через істотну технічну допомогу, яку від надав Україні, можна було зробити вигляд, ніби нічого не сталося.

- Робити вигляд і ігнорувати не варто. Ми бачимо, що Маск уже намагався залагодити ситуацію. Він розумна людина, він поміркує і, дуже ймовірно, дійде такого ж висновку, як той же Кіссінджер. В травні екс-держсекретар США говорив про компроміси, а вже через два місяці - в липні - закликав під час можливих переговорів з Кремлем не поступатися окупованими територіями України.

Чому Кіссінджер так принципово поміняв позицію? А тому, що він побачив реакцію демократичного світу. В тому числі реакцію України, яку багато хто зараз сприймає як лідера демократичного поступу. Це реально!

Зараз думка України може бути важливіша за думку багатьох більших і багатших країн. Невипадково новообрана прем’єр-міністр Британії Ліз Трасс першому зателефонувала не Байдену, а Володимиру Зеленському. Це свідчить про роль України.

Якщо ми голосно будемо висловлювати свій протест проти непридатних для нас позицій відомих і знаних в світі людей, я думаю, вони припинять надавати такі рекомендації. А якщо сказати більш емоційно – закриють пельку.

- Іноді складається враження, що українці взагалі схильні до того, щоб дуже поспішно обирати собі кумира і швидко в ньому розчаровуватися. От як було з Надією Савченко. Вчорашня героїня миттю перетворилася на об’єкт критики через свою позицію щодо Донбасу.

- Насправді до геройства Савченко було багато запитань із самого початку. І хто казав, що вона стане популярним і впливовим політиком, той просто розкручував піар-кампанію.

Савченко потрапила в полон, вона мужньо трималася у в’язниці, гідно поводилася в суді, вона мала ореол мучениці. Це привертало до неї людей. Цілком природньо, коли окремі особистості стають предметом підвищеної уваги. Не тільки для українців, а й для всіх народів. Але коли починається політичне чи якесь інше прагматичне розкручування таких постатей, справді, може швидко прийти розчарування.

Однозначні люди мало цікаві

- А як ви прокоментуєте «ефект Арестовича». Для одних він кумир, його люблять і слухають. Інші критикують, висміюють. Але без уваги він не лишається.

- Арестович - це також медійна постать. Може комусь подобатися чи не подобатися, але він виконав дуже важливу функцію консолідації суспільства в перші тижні війни, коли багато людей відчували розгубленість, коли відбулася окупація наших територій. Він підтримував віру в перемогу.

А те, що він людина неоднозначна, то це зрозуміло. Однозначні люди взагалі мало цікаві і дуже рідко стають популярними персонажами. Люди, у яких все бездоганно, масово не цікавлять пересічних людей. Масмедіа не хочуть таких розкручувати, бо цікаві саме суперечливі персони. І нічого ви з цим не поробите.

Головне, щоб не помилитися і не почати розкручувати абсолютного негідника, як це було з Путіним. Розкрутили його росіяни, а тепер вже назад ніяк не закрутять. Йдуть за ним, як щурі за дудкою.

- Однак про те, що не можна творити кумирів, говорили задовго до появи масмедіа.

- Так. Але тоді своїх фаворитів розкручували, привертали до них увагу правителі, красиві жінки. Інтелектуали стародавніх часів ставали кумирами для своїх учнів.

Все, що відбувається в міру – це нормально, що понад міру – треба припиняти. Відомі персонажі, які вміють впливати на масову свідомість, були завжди, і вони потрібні. Але не як ікони, а як джерела для міркувань: що вони кажуть правильно, а що неправильно.

Бо у нас один бог – свобода

- А що було первісно закладено в цю заповідь?

- Вона йде з монотеїзму – єдинобожжя. У язичництві кумирами були кишенькові боги. Ти собі такого ідола зробив, поставив у хаті і молишся на нього.

Монотеїзм твердить, що бог - один, він не має візуального образу. Просто він є, інших не може бути. В  єврейській релігії бога забороняли навіть малювати, це вже християни почали писати ікони і ліпити статуї.

- А як би ви цю первісну заповідь трактували для сучасного світу, для України?

- У нас, українців, теж є тільки один бог – наша свобода і незалежність. Це сакральне. А все інше потребує критичного мислення.

Не можна вважати досконалими і обожнювати окремих людей, вимагати від них правильних, з нашої точки зору, думок і вчинків. Бо люди – це люди, зі своїми позитивними рисами, своїм розумом і своїми хибами. Коли ми це зрозуміємо, не буде таких образ і розчарувань.

З історії питання

Ввечері 3 жовтня Ілон Маск виклав для своїх підписників у Twitter опитування щодо закінчення війни між Росією та Україною. Зокрема, запропонував провести вибори на анексованих територіях під егідою ООН, виправити «помилку Хрущова» – остаточно віддати Крим Росії, забезпечити анексований півострів водою.

На це гостро відреагували Володимир Зеленский, радник його офісу Михайло Подоляк та ряд українських політиків.

Наступного дня мільярдер зробив спробу виправитися, пояснивши, що він на боці України, але переконаний, що «масштабна ескалація війни завдасть великої шкоди Україні і, можливо, світу».

Що зробив Маск для підтримки України

• З 2 березня в Україні запрацював супутниковий інтернет Starlink. Сам Маск оцінив цей проєкт у 80 мільйонів доларів.
• 14 березня через Twitter викликав Путіна на «поєдинок». «Ставкою» назвав Україну.
• В кінці квітня передав в Україну 44 системи зберігання енергії Tesla Powerwall. Вартість однієї системи становить 11 тисяч доларів.