Чому Байден не хоче визнати Росію країною-спонсором тероризму
Президент США, головний союзник України у боротьбі з російською агресією, зробив дуже несподівану та неприємну для Києва заяву. На питання, чи Росія має бути визнана державою-спонсором тероризму, Байден відповів «ні». А це може зруйнувати багатомісячні зусилля української влади та дипломатії, які вимагають визнання Росії країною-спонсором тероризму. Президент України Володимир Зеленський в одній зі своїх останніх телефонних розмов із Джо Байденом просив його саме про це. Чому ж президент США робить з точністю до навпаки?
На Байдена тиснуть, але він пручається
Тут також варто згадати, що така позиція Джо Байдена різко контрастує із громадською думкою як у США, так і всього Заходу. При цьому нині тиск на адміністрацію Байдена сильний як ніколи.
Так, Сенат США ухвалив резолюцію, яка закликає Держдеп визнати Росію державою-спонсором тероризму через її дії в Україні, Грузії, Сирії та Чечні.
- Збройні сили Російської Федерації скоїли численні сумарні страти безневинних мирних жителів та спробували приховати свої злочини масовими похованнями по всій Україні, – йдеться у законопроекті Сенату.
Резолюція має рекомендаційний характер, але вона чинить тиск на адміністрацію президента Джо Байдена. Аналогічну резолюцію внесено на розгляд Конгресу США – Нижньої палати американського парламенту. Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі також звернулася до держсекретаря Ентоні Блінкена із закликом оголосити Росію державою-спонсором тероризму - інакше це зробить Конгрес.
У парламенті Великобританії також закликали визнати Росію державою-терористом.
- Я вважаю очевидним, що путінська армія загрузла в Україні, їхні втрати зростають, і він віддав своїм силам наказ розпочати проведення терористичних актів. Бомбардування цілих міст, взяття заручників та їх вивезення до Росії не можна назвати інакше як тероризмом. І оскільки все це здійснюється російською державою, я вважаю, що Росію варто розглядати як державу-терориста, - заявив ще навесні депутат британського парламенту Семмі Вілсон.
А Сейм Латвії взагалі визнав Росію державою-спонсором тероризму.
- Протягом багатьох років Росія підтримувала та фінансувала терористичні режими та організації різними способами – прямо та опосередковано – як найбільший постачальник зброї для режиму Асада в Сирії та як примусовий орган у таких справах, як отруєння сім'ї Скрипалів або збитий літак MH-17. В Україні Росія обрала подібну жорстоку, аморальну та незаконну тактику, - йдеться у заяві литовського парламенту.
Президент США боїться рвати зв'язки з Росією
То чому ж Байден, незважаючи на всі ці заклики, не хоче визнавати Росію країною-спонсором тероризму? Сам він цього не пояснив. Але, як повідомляє видання Politico, Державний департамент США ставиться до цього рішення стримано, оскільки вважає, що воно може викликати для Штатів та України певні проблеми.
Свої побоювання Держдеп таємно висловив Конгресу. Зокрема, вони вважають, що визнання Росії державою-спонсором тероризму загрожує «зерновій угоді». Мовляв, Росія може її розірвати, якщо її визнають країною-терористом.
Крім того, держава, яка потрапляє у відповідний список, страждає від глобальних санкцій. Це означатиме, що влада фактично позбавить американців можливості вести бізнес із РФ.
Можливо, на позицію Байдена вплинуло й те, що Москва попередила Вашингтон, що визнання Росії країною-спонсором тероризму стане "точкою неповернення" і що РФ у такому разі може знизити рівень дипломатичних відносин із США або навіть розірвати їх. А в США та Росії є чимало спільних інтересів окрім України. Це питання ядерного роззброєння, переговори щодо обмеження стратегічних озброєнь. Американці також кровно зацікавлені в тому, щоб Росія не потрапила до сфери впливу Китаю та не підтримувала Іран.
Що означає для країни статус «спонсор тероризму»
Згідно з визначенням Держдепу, який і вирішує, кого назвати країною-спонсором тероризму, це країна, яка «неодноразово надавала підтримку актам міжнародного тероризму». Вперше такий список було складено Держдепом США 1979 року. З того часу документ щорічно складається держсекретарем США та публікується у Зводі федеральних нормативних актів США.
Є кілька критеріїв потрапляння до цього чорного списку. Це активна та безпосередня чи непряма підтримка актів міжнародного тероризму. За термінологією Держдепу США, такі країни називаються «безпечними гаванями» для тероризму. На даний момент до списку внесено чотири держави: Куба, Північна Корея, Іран та Сирія.
Внесення до списку країн-спонсорів тероризму передбачає низку санкцій, наприклад, заборону на продаж продукції військового призначення та надання фінансової допомоги. І хоча більшість із них діють уже зараз, Росія може зіткнутися з низкою нових проблем:
- Може бути запроваджено жорсткий контроль за експортом товарів подвійного призначення.
- США зможуть запроваджувати вторинні санкції проти держав та окремих осіб, які ведуть торгівлю певними товарами з Росією (наприклад, зброєю та низкою товарів подвійного призначення). Через це ведення бізнесу в РФ стане ще ризикованішим, і навіть іноземні компанії, яким потенційно не загрожують санкції США, можуть вирішити піти з Росії.
- Може бути різко обмежена видача американських віз для громадян РФ.
- Росія втратить для США свій юридичний імунітет. Це означає, що люди, які вважають, що постраждали від «терористичних дій Росії» та зуміли довести це в американському суді, можуть розраховувати на виплату компенсації, зокрема із заморожених фінансових активів РФ.
Іншими словами, надання РФ статусу «спонсор тероризму» призведе до того, що будь-які угоди американців із Росією стануть ризикованими.
Думка експерта
Володимир Фесенко, політолог:
- Байден не хоче спалювати всі мости з Росією і прагне залишити можливість домовлятися з нею з низки спільних питань. Визнання США Росії країною-спонсором тероризму означатиме повне заморожування відносин між двома країнами аж до розриву дипломатичних відносин. Від повного припинення офіційної комунікації до того, що країни підійдуть до загрози гарячої війни.
Крім цього, Джо Байден не хоче розривати стосунки з Росією, оскільки боїться «російського ведмедя з ядерною кийком». В нього цей страх залишився ще з часів СРСР. І він боїться переступити якусь червону межу, яка означала б серйозний конфлікт із Росією. Нині конфлікт також є, але він – опосередкований.
