22 грудня
Завантажити ще

«Батальйон Монако»: чому депутати не поспішають забирати у колег мандати?

«Батальйон Монако»: чому депутати не поспішають забирати у колег мандати?
Фото: pravda.com.ua

Відразу після розслідування «Української правди» щодо народних обранців, які «люксово» пересиджують російсько-українську війну в елітних апартаментах Монако, парламентарка від «Слуги народу» Мар’яна Безугла подала до Верховної Ради звернення щодо дострокового позбавлення мандата нардепів з так званого «Батальйону Монако». У депутатському зверненні згадані прізвища «опозиціонерів» Григорія Суркіса, Вадима Столара та Ігоря Абрамовича.

А щоб посилити вагомість свого звернення, Безугла публічно звернулася до колег з пропозицією підписуватись під її зверненням. Проте…

«Нардепська солідарність? Запропоноване до підпису всім без виключення колегам моє звернення про «Батальйон Монако» додатково не підписав НІХТО. Відправляю його за своїм підписом», - повідомила на своїй сторінці в «Фейсбук» Безугла. За її словами, колеги називали багато різних причин, чому не захотіли підписатись – від «не побачили вчасно» до «якщо таке звернення писати, то потрібно в нього включати більше прізвищ».

Насправді ж причин, чому депутати вирішили не втягуватись в бій за позбавлення мандатів у колег з «Батальйону Монако» - дві.

Перша – таке звернення, з правової точки зору, абсолютно нікчемне. В ст. 81 Конституції України перелічено сім підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата:

  1. за власним бажанням;
  2. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  3. визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
  4. припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
  5. якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;
  6. невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;
  7. його смерті.

Мар’яна Безугла в своєму зверненні апелює до того, що Суркіса, Столара і Абрамовича можна позбавити мандатів згідно з пунктом 4 – «виїзд на постійне проживання за межі України». На перший погляд, виглядає все логічно: живите в Монако, не виконуєте депутатські обов’язки – ми у вас забираємо мандат. Але… Чинне законодавство на боці «бійців монаківського фронту». Навіть факт тривалого перебування депутата за кордоном – не підстава вважати, що вони виїхали на ПМЖ в іншу країну. Щоб зафіксувати цей статус, потрібно звертатись до ДМС, отримувати дозвіл, ставити відповідні штампи в паспорті. 99,9%, що ні Суркіс, ні Столар, ні Абрамович офіційно не виїздили на ПЖМ в Монако чи куди інде. Не здивуюсь, якщо умовно завтра вони скажуть, що їх зафільмували в Монако, коли вони там були проїздом всього на день-два.

Друга причина – токсичність авторки депутатського звернення. Останнім часом Мар’яна Безугла публічно озвучує звинувачення на адресу журналістів і волонтерів, які обурюють суспільство. За інформацією «КП в Україні», парламентарі намагаються мінімізувати контакти і спільні проєкти з колегою.

Чи є інші механізми відкликати з Верховної Ради представників «Батальйону Монако»? Теоретично - є. Суркіс, Столар, Абрамович – обрані до Верховної Ради за партійними списками «Опозиційної платформи – За життя». У березні Столар і Абрамович вийшли з парламентської фракції ОПЗЖ, а в травні - створили нову депутатську групу «За відновлення України». Суркіс став членом депутатської групи «Платформа за життя і мир», яка створилась на рештках фракції ОПЗЖ. Згідно з Основним законом країни, вихід депутатів зі складу фракції політичної партії за виборчими списками, до якої вони були обрані до парламенту, є підставою для позбавлення їх мандата. Тобто, Столар і Абрамович автоматично потрапляють в зону ризику.

Щоб їх позбавити мандата за пунктом 6 ст. 81 Конституції України потрібне відповідне рішення з’їзду партії ОПЗЖ і звернення до ЦВК. А таке рішення наразі неможливо схвалити. Партія напівжива, легітимність будь-яких прийнятих рішень можна поставити під сумнів. І ось чому: 20 червня Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність ОПЗЖ в Україні з конфіскацією всього майна на користь держави. 17 липня партія подала апеляцію на це рішення суду. З дня на день її розгляне Касаційний адміністративний суд Верховного суду. Міністр юстиції Денис Малюська зізнався, що українська влада «налаштована оптимістично» щодо майбутнього рішення КАС ВС.

Звісно, можна було б передбачити ще якусь додаткову підставу для позбавлення мандата народних депутатів чи виписати процедуру відкликання народних обранців. Але для цього потрібно вносити зміни до Конституції, що на сьогоднішній день неможливо зробити. До закінчення воєнного стану в країні вводиться заборона на переписування Конституції, проведення виборів, референдумів.