Якщо ваша пралка «говорить» російською – пишіть скаргу Тарасу Кременю
Завершується трирічний період імплементації у наше життя закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Документ, навколо якого велися бурхливі баталії та ламалися списи, вже регулює практично всі сфери нашого життя, виключаючи хіба що побутове спілкування.
Останнім під дію закону потрапляє інтернет. А разом із цим запроваджуються зміни до Кодексу України про адміністративні порушення, які дають змогу обкладати штрафами. Уповноважений із питань захисту державної мови Тарас Кремень навіть назвав прізвища перших претендентів на штрафи. До «зони ризику» потрапили радник голови Офісу президента Олексій Арестович, мер Одеси Геннадій Труханов, голови військових адміністрацій низки областей. І навіть сам Володимир Зеленський, який перейшов англійською мовою під час спілкування з американським режисером Шоном Пенном та британським мільярдером Річардом Бренсоном.
Опирається - назвуть брехуном
Із виконанням нових вимог закону проблем, начебто, немає. Практично всі сайти, офіційно зареєстровані в Україні, вже мають україномовні версії. Хіба якщо версія російською чи китайською мовою завантажується як головна, в пріоритет треба поставити українську.
Ми сказали про китайську мову, тому що вимога про пріоритет має виняток. Воно не поширюється на інтернет-представництва ЗМІ та інших організацій, які видаються англійською, мовами країн ЄС, кримськотатарською мовою та мовами інших корінних народів (такими в Україні, крім татар, визнані караїми та кримчаки. – Ред.).
Повноцінною за інформацією та із завантаженням за умовчанням має бути українська сторінка торгових організацій, інтернет-магазинів та інтернет-каталогів. Власне, у більшості випадків це теж сталося. Сайти популярних продавців відкриваються державною мовою.
Але якщо хтось чинить опір, в офісі мовного омбудсмена це розцінюватимуть як намір власника ресурсу перебувати поза правовим полем України і ставлять під сумнів опубліковану на сайті інформацію.
Покупець обирає, а автомобіліст – ні
Також набирає чинності стаття закону, яка зобов'язує всі комп'ютерні програми на реалізованих в Україні товарах мати інтерфейс користувача державною мовою. В офісі Креміня підкреслюють – це стосується всього, де є електроніка – від автомобіля до пральної машинки та кухонної кавоварки. І не важливо, чи керується техніка через екран або панель з кнопками.
В автосалоні, що торгує автомобілями Volvo, нам пообіцяли, що закон виконають:
- Був інтерфейс російською мовою, буде українською. Ми над цим працюємо вже кілька років, прийде оновлення програми як на телефоні.
У дилера Peugeot у Києві заявили, що у них проблем немає:
- Вся панель приладів українською мовою, - повідомив представник фірми.
У великих мережевих магазинах, які торгують гаджетами, розповіли, що смартфони, ноутбуки та телевізори продають без інтерфейсів.
- Продавець роздруковуємо коробку, запускаємо пристрій, а покупець сам вибирає мову, якою йому зручно, - розповів менеджер «Ельдорадо».
Але є й певніша позиція:
– Ми ставимо український інтерфейс за замовчуванням та перекладаємо на російську, тільки якщо покупець сам про це попросить, – поділилися з «КП в Україні» продавці невеликого магазину «Девайс» у містечку Українка під Києвом.
"Зрада" на панелі
З пральними машинками та кавоварками справи складніші.
– Деякі фірми продовжують робити панелі управління російською мовою, до нас такі надходять і є на складі, – розповів менеджер однієї з відомих мережевих фірм.
Ми перевірили - російський текст є на "Індезіті", "Беко", "Електролюксі" та інших популярних марках. Наш співрозмовник зізнався, що лише від «КП в Україні» дізнався про набуття чинності новою нормою мовного закону. І не знайшов відповіді на запитання, що збираються робити. А інший покупець і образитись може, розглянувши на панелі пральної машинки «бавовну» замість «бавовни».
– Теоретично проблем немає. Техніку можна надіслати виробнику, він замінить панелі. Але за фактом це спричинить додаткові витрати та вплине на вартість товару, – каже адвокат Ростислав Кравець.
До цього залишається додати, що за недотримання вимог до інтерфейсу в офісі Тараса Кременя пригрозили наслідками, визначеними у законі про захист споживачів для реалізаторів товару неналежної якості. Це означає, що покупець, покрутивши «російськомовну» пральню днів десять, може вимагати від продавця, щоб її обміняли або поставили правильну панель. Перевезення та ремонт здійснюються за рахунок продавця.
Носити образу дозволяється півроку
А тепер про штрафи. На сайті Уповноваженого із захисту державної мови називаються цифри від 3400 до 8500 грн за перше порушення та від 8500 до 11 900 грн – за повторне. Для Тараса Кременя, як бачимо, авторитетів немає, готовий суворо запитати хоч із мера, хоч із президента.
Однак зазначимо, що якщо держособи, які порушили закон, самі відповідають за себе, то за найманих працівників віддуватимуть керівники та власники підприємств різних форм власності. Наприклад, за лікаря, який нахабив пацієнта російською, платитиме адміністрація лікарні, за офіціанта, який звернувся до клієнта на «ворожій мові», оштрафують власника закладу.
Порядок покарання такий: якщо ви стали свідком порушення, пишіть скаргу омбудсмену (підстави та адреси на сайті https://mova-ombudsman.gov.ua/povidomiti-pro-porushennya ), а він проведе особисту перевірку або відряджає свого представника. Якщо факти підтверджуються, пишеться протокол, на основі якого Тарас Кремень чи його заступники уповноважені скласти ухвалу про штраф.
Який механізм перевірок і які потрібні докази поки що незрозуміло. У законі сказано, що останній термін подання скарги – шість місяців з моменту виявлення порушення, а самому порушнику відводиться 15 днів для внесення грошей до бюджету.
Захищати, а не карати
- Протягом 10 днів з моменту складання протоколу або отримання ухвали людина має право оскаржити це в суді. Коли відкривається провадження, розгляд скарги чи дія штрафних санкцій припиняється, - звертає увагу адвокат Ростислав Кравець. – Якщо просто проігнорувати штраф, ухвала передається до виконавчої служби, сума подвоюється, нараховується пеня.
Так справа може дійти до блокування банківського рахунку та стягнення штрафу за рахунок заарештованого майна.
Є ще одне питання: чи вистачить у мовного омбудсмена сил, щоби реагувати на всі скарги та об'єктивно в них розбиратися? На прес-конференції Тарас Кремень сам зізнався, що має представників не в усіх регіонах. А лише за перше півріччя 2022 року, коли йшла війна, йому надійшло 962 звернення з різних куточків України щодо порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
– Як показує практика боротьби з корупцією, люди, яким поставили таке завдання, самі порушення вигадують, займаються провокацією, – каже Ростислав Кравець. – Місія омбудсмена – це не збирання штрафів, це захист, популяризація, впровадження державної мови. А зараз завдання варто покарати. Це не дасть гуманітарного результату та загрожує перетворитися на відпрацювання зарплати.
Адвокат вважає, що офіс Креміня так чи інакше збиратиме штрафи, щоб наповнювати бюджет на рівень свого утримання.
До речі
Де фіксували порушення мовного закону:
- зовнішня реклама, вивіски – 299 звернень (31%),
- надання послуг – 149 звернень (15,5%),
- інтернет-представництва – 138 (14,3%),
- освіта – 43 (4,5%),
- охорона здоров'я – 32 (3,3%),
- інформація про товари та послуги, цінники – 30 (3.2%),
- решта – 271 (28,2%).
З історії питання
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» було ухвалено 24 квітня 2019 року. "За" проголосували 278 народних депутатів. Петро Порошенко підписав закон 15 травня – за п'ять днів до інавгурації Володимира Зеленського.
21 червня депутати від Опоблоку спробували оскаржити закон у Конституційному суді. 31 серпня на каналі «1+1» вийшло інтерв'ю Володимира Зеленського акторові Станіславу Боклану, де президент сказав, що хоче змінити спірні положення закону. 6 грудня 2019 року Венеціанська комісія рекомендувала Україні призупинити імплементацію закону, оскільки він дає підстави для дискримінації національних меншин. У липні 2021 року КС визнав закон таким, що відповідає Конституції.
Закон зобов'язує говорити українською на роботі держслужбовців, військовослужбовців, політиків, силовиків, правоохоронців, суддів, нотаріусів, медиків.
У сфері обслуговування при першому зверненні до клієнта чи покупця має звучати українська мова. На прохання клієнта персональне обслуговування може здійснюватись іншою мовою.
Усі друковані, а тепер і інтернет-видання повинні мати рівнозначну версію українською мовою. Не менше 50% виданих в Україні книг мають бути державною мовою.
