• Головна
• Політика

Фото: president.gov.ua/

Президент Володимир Зеленський виступив на саміті НАТО в Мадриді по відеозв'язку. Він у черговий раз попросив членів Альянсу дати більше зброї Україні, яка вже чотири місяці протистоїть російській агресії. Ми обрали найголовніші цитати з його виступу.

• Ви тільки зараз, на цьому саміті, визначите Росію своєю головною загрозою, а для них ви ворог уже дуже давно. І на цьому побудована ідеологія Росії, це відбивається на сто відсотків у її пропаганді, це її завдання – зламати вас, тиснути на вас. І дивує, що триває робота пропагандистів, російського телебачення у деяких ваших державах! Це не про свободу слова. Це конкретна підготовка війни проти вас, причому всередині ваших держав.
• Російська армія робить усе, щоб якнайбільше людей залишили свої міста. Щоб не було нічого окрім руїн. А тоді так звана друга армія світу заходить у ці міста – вже порожні й мертві. І вона не хоче зупинятися на Донбасі чи десь на півдні України, вона місто за містом хоче поглинути так усіх у нас, а потім усіх в Європі. Усіх, кого керівництво Росії вважає своєю власністю, а не незалежними державами. Це – справжня мета Росії.
• Питання - хто наступний для неї? Молдова? Чи країни Балтії? Чи Польща? Відповідь - усі вони.
• Керівництво Росії публічно заявило, що правил життя їх навчало ленінградське підворіття. Там будь-які спроби діалогу та умиротворення сприймаються тільки як слабкість і страх. Там нікому не зателефонуєш, щоб поговорити, коли треба бити у відповідь. Там або ти б’єш, або ти програв. Російська держава саме так зараз бачить світ.
• Україні потрібна сучасна протиракетна й протиповітряна оборона – і ви маєте ці системи. Надавши їх нам, ви можете повністю зламати тактику Росії зі знищення міст і терору проти цивільного населення України. Це фундаментальна річ. Відстань від Києва до Мадрида менша, ніж дальність тих ракет, які застосовуються сьогодні проти нас. Хіба може одна держава відповісти на таку загрозу без допомоги партнерів? Ви можете надати цю допомогу. І ми вдячні за ту допомогу, яку ви вже надали.
• Війна не має затягуватися. Щоб цього не було, щоб ми зламали російську артилерійську перевагу – перевагу в рази, нам потрібно значно більше таких сучасних систем, сучасної артилерії.
• Фінансова підтримка для України має не менше значення, ніж допомога зброєю. Росія досі щодня отримує мільярди і витрачає їх на війну. Ми маємо багатомільярдний дефіцит, не маємо нафти й газу, завдяки яким можна було б це перекрити. Нам потрібно близько 5 мільярдів доларів щомісяця – ви це знаєте. І це також фундаментальна річ. Це те, що потрібно саме для оборони й для захисту.
• І нам потрібне нове розуміння східного флангу НАТО. Позбутися «сірої» зони, гарантувати безпеку можна тільки разом з Україною. Просто подумайте, будь ласка, зараз над одним фактом: сьогодні країна, яка не є членом НАТО, хоча і з вашою підтримкою, але все ж таки одна вже понад чотири місяці стримує державу, яку ви всі офіційно визначаєте основною загрозою для себе. І ми стримуємо Росію й від того, щоб вона знищила нас, і від того, щоб вона знищила вас.
• Росію потрібно ізолювати. Вона не має бути у тих міжнародних структурах, які сама ж хоче знищити. Не повинно бути діалогів, які не мають сенсу, доки вона сама не почне шукати цей діалог. Вона повинна сама шукати діалог, а отже, шукати миру. І обов'язково – заради миру – має бути переглянуте розуміння східного флангу НАТО. Хіба випадково, що всі країни Альянсу на сході, всі наші сусіди виступають за членство України в НАТО? Ні, це не випадковість. Це логіка. Це знання життя в нашому регіоні.
• Політика відкритих дверей НАТО не має нагадувати старі турнікети київського метро: вони відкриті, а коли ти підходиш – турнікети закриваються, доки не заплатиш. Хіба Україна ще недостатньо заплатила? Хіба наш внесок у захист і Європи, і всієї цивілізації досі недостатній? Що ж тоді ще потрібно?
• Зараз ви ухвалюєте стратегію Альянсу, і це передусім стратегія безпеки ваших суспільств, ваших держав. Стратегія на десять років. Уже 126 днів повномасштабного вторгнення в Україну. Крилаті ракети, катування, вбивства дітей, ґвалтування жінок... У нас немає десяти років. А чи є вони у вас? Чи справді ви в цьому впевнені?