Країни СНД починає лихоманити. У них активізувалися протестні настрої, що призводять до соціальних обурень та конфліктів із владою.
Вже кілька днів продовжуються масові заворушення у Гірничо-Бадахшанській автономній області на півдні Таджикистану. Поліція застосувала гумові кулі та сльозогінний газ, щоб розігнати протестувальників у столиці області – місті Хороге. Як повідомляє «Радіо Свобода», в результаті одна людина загинула, троьох поранено. Влада не підтверджує і не спростовує цю інформацію.
Протести у населеній переважно памірцями та киргизами Гірничо-Бадахшанській автономній області розпочалися 14 травня, коли кілька сотень жителів Хорога зажадали відставки голови ДБАО Алішера Мірзонабота та мера міста Різо Назарзода, зняття всіх блокпостів у адміністративному центрі Хорогу та припинення переслідувань жителів Бадахшана.
Ситуація у Гірно-Бадахшанській області залишається напруженою з того часу, як 25 листопада 2021 року в ході спецоперації силовиків у селі Тавдем було вбито місцевого жителя Гулбіддіна Зієбекова. Після загибелі Зієбекова на центральній площі міста Хорога зібралося до кількох тисяч людей. Мітинги тривали чотири дні.
Таджикистан – країна-член ОДКБ, яка традиційно не підтримує резолюції ООН на підтримку територіальної цілісності України. Гірничо-Бадахшанська область межує з Киргизстаном, КНР та Афганістаном, що залишається під владою талібів. Для відвідування цієї автономної області іноземці мають отримати особливий дозвіл.
Вірменію також охопили протести проти прем’єра Ніколи Пашиняна. Нова хвиля протестів у Вірменії почалася після його виступу у парламенті, де він запропонував "опустити планку у питанні статусу Карабаху" та висловився за підписання угоди про мир з Азербайджаном. Протестувальники вимагають його відставки. Мітингувальники перекрили кілька вулиць та доріг у вірменській столиці Єреван. Поліція затримала понад 400 людей.
У столиці Молдови – Кишиневі люди вийшли на мітинги через високі темпи інфляції та погіршення рівня життя.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав поправки, які передбачають смертну кару за тероризм, до якої наразі зараховуються й акції протесту.
Чим викликана така загальна протестна активність і до чого вона може призвести? Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Ілля Куса вважає, що ці тектонічні процеси спричинені економічними причинами.
- Починає вибухати ситуація у світовій економіці. Економіки країн тільки-но почали виходити з коронавірусної кризи, але війна в Україні знову добила світову та регіональні економіки. І наразі найуразливіші країни починають страждати від зростання цін на продовольство, енергоресурси. Кризові явища найбільше торкнулися країн Африки, Сходу та СНД. В них є дуже велика частка бідного населення, яке страждає від цінових коливань та інфляції, і слабкий державний апарат. І доки не стабілізується ситуація в економіці цих країн, протестні настрої неминучі, - вважає аналітик.
Політолог Олег Саакян каже, що коли «тріщить» увесь світоустрій, то не може не «рватися» і на регіональному рівні.- Десь спрацьовують соціально-економічні чинники, десь є внутрішньополітична криза між елітами, а десь є й геополітичні розломи. Плюс до цього має місце нарощування напруги довкола Росії. Програючи війну в Україні та на світовій арені, вона разом з цим втрачає свій вплив на своїх сателітів у СНД. Низка режимів, які існували в її орбіті, виходять із неї, - вважає експерт. І це може призвести до того, що вони переорієнтуються на інші центри впливу, наприклад, Китай, Туреччину чи Захід.