У тимчасово окупованому Херсоні - «нова влада». Російська комендатура призначила головою облдержадміністрації Володимира Сальда, а головою міської адміністрації - Олександра Кобеця. Якщо про другу фігуру майже нічого не відомо, то перша - відома особистість. Колишній соратник Януковича, екс-народний депутат і тричі мер Херсона вважається одним із найбагатших людей в області й не раз звучав у контексті скандалів. Що ж чекає на нього наразі?
Співпраця Володимира Сальда із росіянами не стала сенсацією для жителів Херсона. Він вважається одним із організаторів «Комітету порятунку» та мітингу на підтримку російської окупації, який пройшов у середині березня. За фактом антиукраїнських зборів Офіс генерального прокурора відкрив кримінальне провадження, але заочну підозру було пред'явлено лише одному з активістів, у якому впізнали місцевого блогера Кирила Стремоусова.
- Можливо, росіяни розраховували, що Сальдо, як колишній мер, все ще має у місті вагу та допоможе їм провести так званий «референдум» за «ХНР». Бо якщо й була якась підготовка, то вона зірвалася як мінімум на 27 квітня. Я певен, що нічого з цього не вийде. Максимум відкриють три ділянки та притягнуть 200 осіб, які отримують від окупантів пайки, – каже вже відомий нашим читачам місцевий житель Олексій. – А взагалі реакція на призначення Сальда негативна, навіть депутати від його блоку відмовилися йти в цей «тимчасовий уряд». Тобто і свої не підтримали.
Сам Володимир Сальдо 14 березня опублікував у Фейсбуці пост, у якому стверджував, що організував мітинг якраз проти «референдуму».
«Я не зрадив своєї душі, моя душа – Херсон, а Херсон – це Україна», - написав він.
Це була остання його заява у громадській площині.
Офіційної реакції на «зміну влади» у Херсоні наразі немає. Між призначенням місцевого депутата від "ОПЗЖ" Костянтина Іващенка "смотрящим" за Маріуполем до пред'явлення йому заочної підозри минуло кілька днів. Ось і наразі можна припустити, що документи щодо Сальда готуються. Співпраця з агресором, як і будь-який інший злочин, потребує доказової бази для суду.
– Все залежить від дій людини. Якщо він сам вирішив бути обраним, то це добровільний вступ на посаду, пов'язану з виконанням організаційних чи адміністративних функцій у незаконних органах влади, – каже адвокат Ростислав Кравець. – Сальду може бути пред'явлена заочна підозра у колабораціонізмі. Але також і у державній зраді. Одне іншого не виключає, можливі ще кілька статей.
Колаборація загрожує Сальду 15 роками ув'язнення, державна зрада – довічним. І та й інша стаття Кримінального кодексу передбачають конфіскацію майна.
Ще до призначення росіянами Сальда активісти порушували питання про конфіскацію його активів. Однак за слави «одного з найбагатших в області» офіційне майно екс-депутата та екс-мера Херсона дуже скромне. Офіційно бізнес він не веде, хіба що є керівником громадської організації "Асоціація «Будінвестсоюз».
Ще у 2016 році проект Slidstvo.Info з'ясував, що більшість активів Сальда записано на його дружину. Вона є співзасновником та бенефіціаром кількох фірм на території України, дочка екс-мера Херсона також має частку у кількох бізнес-проектах. Сім'я володіє нерухомістю у Криму, двома квартирами та будинком у Херсоні, двома квартирами у Києві.
– Все залежить від того, коли відчужувалося майно та яким чином, – каже Ростислав Кравець. – Якщо йдеться про спільно нажите у шлюбі, то в рамках кримінального провадження суд може заарештувати половину активів, які записані і на дружину. Також суди можуть визнати всі операції відчуження такими, що намагалися приховати реальних покупців.
Крім того, нагадує юрист, існує новий закон про санкції та закон про стягнення майна РФ, якому підлягають також особи, які допомагали російській агресії. Тобто, окрім Кримінального кодексу, є ще два закони, на підставі яких все майно сім'ї може бути звернене на користь України.
- Але насамперед у рамках кримінальної справи треба вивчати, погодився підозрюваний стати колаборантом сам чи його змусили погодитись. І лише після цього вирішуватиметься питання, чи є підстави на звернення майна його та пов'язаних з ним осіб на користь держави, - зазначає Ростислав Кравець.
На території Херсона наразі Володимира Сальда не дістати. Якщо суд визнає підозри обґрунтованими, то видасть дозвіл на затримання з подальшою доставкою для обрання запобіжного заходу. Коли ситуація у Херсоні зміниться, екс-депутат може не дочекатися справедливого розгляду та волітиме втекти. З новітньої історії ми знаємо багато прикладів, коли Інтерпол відмовлявся оголошувати громадян України, які втікали, у розшук, оскільки політика і воєнні конфлікти – не їхня тема.
– У тій ситуації, яка є, Інтерпол може змінити своє рішення, – каже адвокат. – Але й без Інтерполу втікача може бути затримано. Наприклад, у Туреччині, Німеччині, Болгарії. Якщо подадуть у міждержавний розшук, то його картка буде в базах правоохоронців багатьох країн.
Фактично у Володимира Сальдо, якщо він того захоче, є два шляхи відступу – до Росії чи Білорусі.
Уродженець села Жовтневе Миколаївської області, закінчив Криворізький гірничорудний інститут – факультет промислового та цивільного будівництва. Починав кар'єру з майстра у «Херсонбуді», 1991-го очолив будівельно-монтажне управління.
До влади потрапив у 1998 році, ставши депутатом Херсонської облради. Три роки потому зайняв крісло заступника голови облдержадміністрації.
З 2002-го до 2012 р. тричі обирався на посаду міського голови Херсона. З грудня 2012-го до листопада 2014-го – народний депутат від Партії регіонів. 2015 року обраний депутатом Херсонської міськради від партії «Наш край». 2020-го створив свою політичну партію «Блок Володимира Сальда».
Від блоку свого імені у 2020 році знову балотувався на посаду мера Херсона, вийшов у другий тур, але програв нинішньому міському голові Ігорю Колихаєву.
Журналісти пов'язують ім'я Володимира Сальда із рейдерським захопленням кількох підприємств у Херсоні та продажем історичної частини міста під будівництво ТРЦ.
У 2016 році Сальдо підозрювали у викраденні в Домініканській республіці херсонського бізнесмена Дениса Пащенка, за що його там заарештували. Сам Сальдо заявив, що це він став жертвою викрадення і зазнавав тортур.
Ім'я екс-мера Херсона також пов'язують із вбивством Ігоря Пащенка (брата Дениса), якого застрелили у 2018 році, але офіційно жодних доказів цього немає.