Політолог Володимир Фесенко: Не виключаю, що на пост президента можуть балотуватися бойові генерали
З кожним днем у політичних колах дедалі гучніше звучить тема, що після закінчення війни на Україну чекає перезавантаження влади. Хто і чому вже зараз мусує тему про дострокові парламентські вибори, які гасла будуть популярними у політиків повоєнного часу, які партії зникнуть, а які з'являться? Про це «КП в Україні» поговорила із головою Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимиром Фесенком.
Два приводи до дострокових виборів
- Володимире, війна ще не закінчилася, а в політичних та експертних колах обговорюється, що як тільки в країні настане мир, потрібно проводити дострокові парламентські, а можливо, і президентські вибори. Звідки такі прогнози?
- Такі розмови – це лише роздум політтехнологів уголос. Привід є. Як мінімум – два. Перший – у разі закінчення війни (якщо вона буде для нас переможною), пропрезидентська команда має високі шанси провести ребрендинг «Слуги народу» і знову отримати більшість місць у парламенті. Популярність Зеленського сьогодні велика, нею знову захочуть скористатися. Другий - проросійський табір розгромлений. І якщо швидко провести дострокові вибори Верховної Ради, то в українському парламенті не буде «п'ятої колони» Кремля.
Але говорячи про вибори, слід розуміти, що поки що їх неможливо провести. Поки діятиме військовий стан і доки не буде навіть формального перемир'я, будь-які вибори під забороною. Ще одна перешкода – в Україні величезна кількість громадян виявилася тимчасово переміщеними особами. Вони переїхали або за кордон, або до Західної України.
Як за таких умов організовувати виборчий процес? Ніяк.
- Ви сказали, проросійський політичний табір розгромлений. На таких партіях, як ОПЗЖ, вже можна ставити хрест чи вони в найближчому майбутньому можуть воскреснути?
- Ідеологічно ОПЗЖ та подібні партії померли. Найближчими роками, а можливо, і на ціле покоління вони не мають перспектив на виборах в Україні. Будь-які розмови про примирення, зближення з Росією будуть табуйовані.
Але люди, які перебували у проросійському таборі, намагатимуться повернутися в політику. Хтось перефарбується у патріотів. І таке ми вже бачимо. Наприклад, Олександр Вілкул (мер Кривого Рогу. – Авт.). Нині він активно захищає Кривий Ріг. Не виключаю, що він та ще кілька колишніх регіоналів можуть повернутись у політику під новим брендом.
Хтось приміряє на себе роль ідеологічно нейтральних господарників, яких добре знають на місцях. Не виключаю, що свою партію можуть створити мери міст, які гідно зарекомендували себе під час війни.
Буде попит на військових
- Як ви гадаєте, після війни на які політичні бренди з'явиться запит? Є думка, що на нас чекає тотальна мілітаризація політики.
– Зараз це но имеможливо передбачити. Дуже багато залежить від того, як закінчиться війна. Зрозумійте, навіть поняття «перемога» – відносне. Абсолютної перемоги України у цій війні найближчим часом навряд чи варто очікувати. Повного розгрому Росії, звільнення всього Донбасу теж, швидше за все, не буде, хоча дуже хотілося б.
А що таке відносна перемога? Для одних навіть перемир'я, здатність України відстояти державність, можливо, і ціною втрати деяких територій, вважатиметься перемогою, інші – вважатимуть такий результат поразкою. Зараз ми можемо озвучувати суто теоретичні прогнози, не більше. Реально ж ситуацію з електоральними настроями зможемо оцінювати лише після закінчення війни.
Безумовно, після війни до парламенту потрапить багато військових. Якщо у 2014-му був попит на комбатів, добробатів, то після російсько-української війни людям у формі точно запропонують місця у виборчих списках партій.
– На сьогодні президент Володимир Зеленський має колосальну підтримку як усередині країни, так і за кордоном. Чи означає це, що другий президентський термін йому гарантовано? Що в нього апріорі вже немає конкурентів?
- Я не говорив би так однозначно. Історія знає різні приклади. У першій половині 1945-го у Великій Британії не було людини популярнішої за Вінстона Черчілля. Але він програв вибори. Прем'єром стала інша людина (лейборист Клемент Еттлі. – Авт.). Британці бачили у Черчіллі рятувальника під час війни. А для повоєнного розвитку вони шукали інші політичні сили та особи.
Зеленський буде претендентом №1 на президентське крісло, якщо у суспільстві після закінчення бойових дій залишиться відчуття перемоги, не буде суттєвих претензій до документів, підписаних для закінчення війни. Інакше... Можуть бути варіанти.
Не виключаю, що на посаду президента можуть балотуватися і бойові генерали, Валерій Залужний. Світова політика знає як успішні, так і дуже успішні походи генералів на посаду глав країн. За часів Другої світової війни у США був дуже популярним генерал Дуайт Ейзенхауер. Так, 1948 року він не брав участі у виборах президента, а ось 1952 року – став президентом. У цій же виборчій гонці брав участь і інший герой війни – генерал Дуглас Макартур. У нього із політичною кар'єрою не склалося.
Думаю, що у президентських виборах знову захоче взяти участь і Петро Порошенко. Моя думка – більше шансів у того ж Залужного, ніж у Порошенка. Серед військових до п'ятого президента радше критичне ставлення, ніж позитивне.
Електорат цікавлять нові теми
- Як війна позначиться на потенційній передвиборній риториці? Швидше за все, традиційні спекуляції навколо мовного питання кануть у Лету? Чи дискутуватиметься питання членства в НАТО?
- Справді, питання мови вже не стоятиме.
Що стосується НАТО – дуже дискусійна тема. Війна поділила суспільство приблизно на два табори: одні борються за необхідність НАТО, інші – розчарувалися в Альянсі через його «активність» у стримуванні військової агресії Росії. До того ж, НАТО не поспішає відчиняти двері перед Україною, що лише посилює розчарування в цьому військово-політичному Альянсі.
І якщо цей меседж правильно політтехнологічно і риторично подаватиметься, то тема НАТО на виборах відійде на другий план. Особливо, якщо команді Зеленського вдасться реалізувати ідею з гарантіями безпеки для України поза НАТО.
Після війни наріжною темою політичного та електорального порядку денного стане повоєнний розвиток країни: як має розвиватися економіка, якою має бути фіскальна система тощо. Велика дискусія вестиметься навколо антикорупційних інституцій: або створювати нові або перерозподіляти повноваження між тими, які вже є.
На цьому ґрунті також відбудеться переформатування політичного поля країни, деякі політики та партії відійдуть у минуле, виникнуть нові.
- Хто, крім проросійських партій, відійде у минуле?
- Ті, хто своїм корінням йшов у політичне минуле. Їм буде складно відродитися та знайти себе у новому форматі. З'явиться попит на тих, хто виявив себе під час війни або запропонує дієву та привабливу модель економічного розвитку. Без популістів теж не обійдеться. Популізм залишиться, але тільки в нових повоєнних формах.
