Ленд-ліз для України у питаннях та відповідях
Американський сенат відродив програму часів Другої світової війни, що колись допомогла перемогти Гітлера. 6 квітня сенат схвалив законопроект, який дозволить постачати Україні озброєння за програмою ленд-лізу. 28 квітня його підтримав Конгрес. Залишилася справа за малим – підпис президента Джо Байдена. Цей документ було внесено до сенату ще до початку війни в Україні. Документ передбачає розширення можливостей для Байдена щодо прискореного надання Києву озброєнь.
Що таке ленд-ліз, яка допомога їм передбачена і чим за неї платитимемо? Відповіді на ці запитання «КП в Україні» обговорили з експертами.
1. Що таке ленд-ліз?
Ленд-ліз (від англ. lend - позичати і lease - здавати в оренду) - це державна програма, за якою США постачали своїм союзникам у Другій світовій війні озброєння, військове спорядження, боєприпаси, техніку, продовольство, медичні препарати, стратегічну сировину і т.д. без негайної оплати. Більше того: озброєння та техніка, втрачені у боях, взагалі оплаті не підлягали.
Закон про ленд-ліз діяв з березня 1941 року до серпня 1945-го. За цей час США передали союзникам допомогу на суму понад 50 млрд доларів, з яких понад 11 млрд доларів припало на СРСР.
Масштаби постачання по ленд-лізу були величезні. Американську тушонку, наприклад, у роки війни в СРСР називали «другим фронтом», і недарма: м'ясні консерви, поставлені союзниками, перевищували радянське виробництво та становили 665 тис. тонн. Цукру поставили 610 тис. тонн, що становило понад 40% радянського виробництва, автомобілів – понад 400 тисяч (у півтора рази більше за радянське виробництво у роки війни). А ще – 1900 паровозів (радянське виробництво – 446 штук), 11 тис. вагонів (у 10 разів більше за радянське виробництво), 622 тис. тонн рейок, 22 тис. літаків та багато іншого.
Крім того, в СРСР текли рікою вибухові речовини, бензин, металорізальні верстати. Постачання алюмінію по ленд-лізу склали 125% радянського виробництва. Це означає, що більше половини радянських літаків виготовлялися з імпортного алюмінію.
Але основне значення ленд-лізу полягало все ж таки не в його частці в радянському ВВП воєнного часу, а в тому, що ленд-ліз покривав основні «вузькі місця» радянської економіки: виробництво бензину, вибухових речовин, алюмінію, кольорових металів, радіостанцій, вантажівок і т. д. Без поставок по ленд-лізу радянська економіка виробила б значно менше танків і літаків, бомб, снарядів, і всю цю техніку було б значно проблематичніше застосувати через брак пального, транспортних засобів, засобів зв'язку.
Надані ленд-лізом американські «Студебеккери» стали основним шасі для знаменитих радянських «Катюш». Фото: commons.wikimedia.org
2. Чому виникла ідея ленд-лізу зараз?
Американські законодавці внесли документ до Верхньої палати наприкінці січня, тобто задовго до нападу Росії. Причиною стали численні публікації у західних ЗМІ щодо підготовки Москвою вторгнення в Україну.
Виникає й інше питання – чому обрано саме такий формат? Адже озброєння в Україну надходить і без ленд-лізу.
- Справа в тому, що, по-перше, ленд-ліз охоплює постачання не лише озброєння, а й обладнання подвійного призначення (той самий транспорт), стратегічної сировини (нафта, ЗПГ, вугілля) – тобто передбачено ширший спектр поставок. По-друге, є відмінності у форматі: це не разові акції, а системна програма із зазначенням обсягів, термінів, ритмічності. Не буде так, що сьогодні поставили 1000 тонн палива, а завтра нічого.
- Ленд-ліз передбачає ритмічні поставки, скажімо, протягом року, причому це не означає, що весь цей рік йтиме війна, - каже аналітик Олексій Кущ. - Після війни потреби України в озброєнні будуть, звичайно, меншими, але стратегічна сировина, автомобілі, локомотиви – все це нам знадобиться. І все це продовжуватиме надходити в рамках програми.
3. Що у документі?
Законопроект передбачає надання президенту США розширених повноважень щодо укладання угод з українською владою щодо постачання озброєнь «для захисту населення України від російського військового вторгнення та для інших цілей». Документ дозволить главі держави оминати бюрократичні перешкоди, що пришвидшить доставку зброї.
Дія розширених повноважень американського президента припиняється у разі припинення конфлікту та скорочення кількості російських військ біля українського кордону до стану березня 2021 року.
До речі, у законопроекті наголошується, що кібератаки, які здійснюються з Росії та спрямовані на об'єкти критичної інфраструктури України, класифікуватимуться як збройний напад.
4. Нам перепаде лише озброєння?
Як уже говорилося вище, у роки Другої світової війни допомога по ленд-лізу передбачала не лише зброю, а й ті самі продукти. У нинішньому варіанті продуктового набору для України не передбачено.
– За допомогою програми ленд-лізу США не лише допомагають Україні, а й підтримують активність військової промисловості у своїй країні, тобто не дають застоятись економіці, – пояснює аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. - На війнах заробляють ті, хто постачає державам знаряддя для ведення військових дій, але це відбувається за рахунок інших секторів економіки. У довгостроковій перспективі війна вигідна та рентабельна, проте умова рентабельності – стабільний успіх у військових діях. Тому ми зараз бачимо таку щедрість різних країн щодо підтримки України.
У той же час, продовжує експерт, якщо говорити про продукти харчування, то спонсорувати Україну їжею абсолютно невигідно, та й просто немає таких ресурсів. Є ризики, що через війну в Україні, яка експортує продукти харчування по всьому світу, у 2022-2023 роках виникне продуктовий дефіцит.
– Тож програма допомоги Україні через постачання їжі малоймовірна у довгостроковій перспективі, – резюмував Орищак. - Зараз практично всі країни так чи інакше стикаються зі значним зростанням цін і з дефіцитом деяких товарів, і що далі, то сильніше це відчуватиметься, то глобальніше буде проблема. Словом, проблеми з продовольством є, і їхні наслідки торкнуться всіх.
5. Чим віддаватимемо?
Олексій Кущ зазначає, що важливо, в якому форматі реалізовуватиметься ленд-ліз: це будуть безкоштовні поставки або борги із зобов'язанням розрахуватися.
- Якщо ми говоримо про формат, який був у Другу світову війну, то після війни американці переважно пробачили ленд-ліз своїм союзникам, - нагадує експерт. - СРСР намагалися змусити розрахуватися, але лише тому, що він із союзника перетворився на супротивника.
Щодо сьогоднішньої ситуації, то, каже Кущ, з огляду на те, що Україна залишиться союзником американців і після війни, для нас ленд-ліз, швидше за все, буде безкоштовним
– Раніше схема ленд-лізу виглядала так: США давали в оренду іншим державам товари та матеріали, необхідні для військових дій, а платню вимагали лише за те, що вціліло після війни, – каже Максим Орищак. - Зараз можна чекати на повторення цього сценарію. Така схема дозволяє не тільки розширювати виробництво та створювати нові робочі місця, але й впливати на країни, які отримують допомогу.
