Екс-співробітник ГПУ Сергій Горбатюк про звірства на Київщині: Кожен солдат має право відмовитись від явно злочинного наказу
Міф про спеціальну військову операцію, якої не варто боятися мирним українцям, зотлів з перших днів війни, але сьогодні палає навіть попіл. Жахливі кадри смертей та руйнувань із Бучі, Гостомеля, Ірпеня змусили здригнутися увесь світ.
І якщо раніше говорили, що за цю агресію відповідає тільки керівництво РФ, то сьогодні порушується питання про відповідальність усієї армії, яка порушує мислимі та немислимі правила ведення війни. Зокрема, про це прямо заявив федеральний канцлер Австрії Карл Хегаммер, який назвав розстріли цивільних військовими злочинами.
Про те, як збираються факти, щоб, окрім високопоставлених командувачів, можна було притягнути до суду виконавців, «КП" в Україні» розмовляє з колишнім начальником Управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергієм Горбатюком, котрий нині служить в одній із частин Збройних сил України.
Буде зафіксовано кожен епізод
- Сергію, як у воєнний час відбувається збір доказів злочину?
– Методика розслідування військових злочинів, з погляду слідчих дій, фактично не відрізняється від методики розслідування у мирний час. КПК один. Питання лише у можливостях їх проведення, доступу до місця скоєння злочину та безпеки. Створюються спеціальні слідчі групи (або підрозділи), проводиться огляд із фотографуванням, відеофіксацією, збираються свідчення очевидців, записи відеокамер, якщо вони збереглися, призначаються експертизи тощо. Але це з поправкою на воєнний стан, що вимагає враховувати чинник безпеки.
Тобто якщо місце злочину може бути заміноване, то спочатку працюють сапери, а вже потім - слідчі. Якщо триває обстріл, то доводиться чекати і виконувати роботу, яка можлива дистанційно. Все залежить від оперативної ситуації.
Але максимально важливо за наявності можливості проводити фіксацію злочинів безпосередньо на місці їх скоєння – огляди тіл, розстріляних автомобілів, пошкоджених лікарень, шкіл, житлових будинків. Я сподіваюся, що наші правоохоронні органи це роблять по максимуму.
- Обстановка у Бучі дозволила розкрити братську могилу мирних жителів міста. За попередньою інформацією, знайдено 280 жертв, і їхній список збільшується. По кожному вбитому має відкриватися окрема справа чи буде одна – за масовими розстрілами?
- Відомо, що Офіс генерального прокурора зареєстрував провадження щодо порушення методів ведення війни (ст. 438 КК), і там далеко не один випадок, факти увесь час додаються. Може розслідуватися одна велика справа, але все одно в ній буде зафіксовано кожен окремий епізод. І по кожному епізоду має бути проведений комплекс слідчих дій виходячи з можливостей та міркувань безпеки.
Журналісти знімають братську могилу у селі Мотижин Київської області. Фото: Дмитро Ларін
Встановити всіх причетних
- Для Міжнародного суду в Гаазі всі ці епізоди теж матимуть значення як окремі злочини? Чи все увійде до комплексу доказів проти вищого керівництва Росії?
- Усі зібрані докази стосуються як верхівки Кремля, так і виконавців. Навіть якщо буде розслідуватися справа проти вищого керівництва, то і прокурор Міжнародного кримінального суду, і сам суд у Гаазі базуватиметься на доказах, зібраних у конкретних випадках.
Береться епізод, коли у братській могилі знайдено мирних людей зі зв'язаними руками, смертельними кульовими пораненнями. Фіксується, коли це сталося, яка військова частина була у Бучі в момент розстрілу. Називається, у чиєму вона була підпорядкуванні, хто був командувач, хто Верховний головнокомандувач.
- Тобто армія агресора не сприйматиметься як загальна безіменна маса? Конкретна військова частина буде взята до уваги?
- Безумовно, це велике питання щодо встановлення всіх причетних до агресії та незаконних методів ведення війни. Міжнародний кримінальний суд не має такого штату, щоб займатися кожним окремим військовим, він розслідує справи щодо керівників.
Але це не означає, що національні органи держави, яка постраждала від агресії, не повинні збирати докази і притягувати до відповідальності виконавців середньої ланки і нижче.
Усі факти, всі дії мають стати об'єктом вивчення та оцінки. А для цього потрібна якісна фіксація слідів злочину – вбивств, катувань, руйнувань. Чим міцніше ми зафіксуємо це на місці, тим більшу вагу матимуть докази.
Нічого неможливого немає
– Сьогодні слідчі можуть працювати у Бучі, Гостомелі, Ірпені. Але не можуть у Маріуполі.
- Звичайно, до Маріуполя, виходячи з обстановки, вони поки що не можуть потрапити, але це не означає, що робота неможлива. Слідчі мають брати максимальну інформацію з Інтернету, використовувати перехоплення, супутникові знімки. Коли Маріуполь звільнять, цей комплекс доказів доповнять тими, які зберуть на місці під протокол.
- Чисто теоретично можна з'ясувати, хто саме стріляв у цивільних? Із командирами зрозуміло. Навіть якщо вони не давали прямого словесного наказу вбивати, то ініціювали злочини мовчазним схваленням. Але були солдати, які стріляли в людей, що не могли чинити опору.
- Процес встановлення складний, але здійсненний. Ви бачите, як Голландія розслідувала аварію «Боїнга» в Донецькій області. Росія не давала жодних даних, проте слідчі оголосили, що гарантують захист та підтримку тому, хто викличеться надати свідчення. І нібито вже є кілька людей, котрі погодилися говорити правду.
Так і у нашій ситуації. Є перехоплення СБУ, треба дивитися, хто чим похвалився, поділився, поскаржився, що товариші по службі те-то й те-то зробили.
Загиблі російські військові мали телефони, в яких, можливо, збереглися фотографії, смс-спілкування. Мобільні оператори фіксують дзвінки. Якщо їх вивчити, можуть зберегтися прив'язки до дати, місцевості. Навіть якщо говорив не вбивця, а свідок, буде відомо, кого допитували. Припустимо, дзвінок до Росії, на цю адресу живе така-то сім'я. Вважаємо, що дзвонив родич, шукаємо, хто з цієї сім'ї служив в армії взимку – навесні 2022 року.
Безперечно, якщо в Росії зміниться влада і вона буде проти війни, робота спроститься. Ми беремо військову частину та допитуємо всіх, хто там служив чи служить.
Але якщо влада не зміниться, проводимо складніший слідчий комплекс. Міжнародний суд також може оголосити заклик до свідків із гарантією конфіденційності, захисту та винагороди. Нічого неможливого немає.
Встановити, хто стріляв у цивільних, важко, але реально. Фото: REUTERS/Zohra Bensemra
Навіть заочний суд має сенс
– Деякі юристи кажуть, що війна тим і вигідна, що простий солдат не несе відповідальності за вбивство, насильство, мародерство.
- За міжнародними положеннями щодо правил ведення війни кожен солдат має право відмовитися від явно злочинного наказу. А якщо він його виконав, то він відповідає. Вбивати цивільних заборонено, а якщо ми говоримо про зв'язані руки, то навіть із військовослужбовцем, коли він знерухомлений, нічого не можна робити, окрім як його охороняти.
Йдеться або про явно злочинний наказ, або про явно злочинну ініціативу.
- Щодо ситуації на сьогодні більш реально говорити про заочні судові процеси над виконавцями. Вони дадуть результат?
- Навіть якщо реального покарання поки що досягти складно, то заочні процеси мають вестися. Щоб було встановлено всіх причетних до військових злочинів.
Безумовно, виконання судового вироку впирається у країну, де перебуває обвинувачений. Росія нічого не захоче виконувати, доки не зміниться влада. Але засуджений виявиться довічно заточеним у межах РФ, тому що у будь-якій іншій країні йому загрожуватиме арешт.
