• Головна
• Політика

Одна з постраждалих вагітних під час бомбардування Маріуполя б'юті- блогер Маріанна Вишемирська (Подгурська), чиї фото облетіли світові ЗМІ, вийшла на зв'язок. Монолог дівчини, яка зараз перебуває на окупованій території України і разом із чоловіком та дитиною може бути у заручниках, опублікував російський телеграм-канал «Сигнал», який розганяв новину про те, що бомбардування Маріуполя було фейком.

Маріанна каже, що не чула звуків авіаудару, а лише як прогримів снаряд. З якого боку він прилетів або хто його випустив, Маріанна не уточнює. Ці фрази російські ЗМІ подають як доказ, що українські військові нібито самі завдали удару по пологовому будинку. Насправді російська пропаганда, сама того не розуміючи, спростувала власні фейки та опосередковано підтвердила причетність російської армії до бомбардування пологового будинку.

Маріанна Вишемирська спускає сходами пологового будинку після бомбардування 9 березня. Фото: Євген Малолєтка/AP

За 6:44 хвилини відео 34 склейки

Російський телеграм-канал «Сигнал» був одним із джерел, які стверджували, що бомбардування Маріуполя – це постановка, а Маріанна – акторка. 21 березня у пабліку вийшло відео, як Вишемирська бере гуманітарку нібито у російських військових. Дівчину називали "фейковою постраждалою породіллею". Місце зйомки не уточнювалося. При цьому у сторіз Інстаграму Маріанна спростовує це. Дівчина каже, що не отримувала гуманітарну допомогу за межами лікарні: "У моєму стані жодної гуманітарної допомоги я не могла ходити шукати, це все дурниці та неправда". Тобто Маріанна заперечує інформацію каналу за 21 березня, на якому виходить її монолог 1 квітня.

Відео триває 6:44 хвилини та складається з 34 склейок. Зйомка переривається кожні 10-15 секунд. Місце зйомки не уточнюэться. Маріанна сидить на бежевому дивані, підклавши під спину білу подушку. За кадром іноді чутно чоловічий голос.

Російська журналістка Крістіна Мельникова заявила, що це вона говорила із Маріанною. У своєму телеграм-каналі "Барбі на війні" Мельникова опублікувала ще одне відео з Вишемирською. На ньому вона сидить на тому ж дивані і заколисує дитину. Журналістка написала, що незабаром викладе повну версію розмови.

Крістіна Мельникова писала про війну на Донбасі. У 2017 році її внесли до бази "Миротворця" за "співпрацю з проросійськими терористичними організаціями, участь у пропагандистських заходах Росії проти України та спроби легалізувати окупацію АР Крим російськими загарбниками".

Монолог Маріанни

- Меня зовут Марианна Вышемирская. Я до войны жила в Донецке в военном, в Макеевке вернее. Вот, потом я познакомилась со своим мужем, и мы решили ка бы вместе жить, пожениться. Вот, и я, собственно, так попала в Мариуполь в 20-м году. Перед самым карантином. Как закрылись границы на карантин.

Склейка.

- Ну, вообще большинство думали, что ничего как бы особо страшного… Ну, будет что-то, но что мы это все переживем. Вот. Но в итоге, когда начали масштабы нарастать, то уже люди, конечно, начали паниковать, уже выехать невозможно, не выпускали.

Склейка.

- Друг мужа, у него жена пыталась выехать, и она под Запорожьем взорвалась на мине.

Склейка.

-  Второго марта отключили воду, отключили электричество, полностью обесточили, был газ еще пару дней, наверное, не знаю. Но в итоге и газ пропал, ну ничего совершенно нет.

Склейка

- Шестого числа мы уже решили, что нужно идти, потому что у меня уже, ну вот уже вот-вот, я на сносях, и мы пришли в роддом, нас приняли, нам не отказали. Мы пришли в третий роддом, потому что больше идти было некуда. Второй не принимает, а первый роддом… [мысль обрывается].

Склейка.

- Это было самое современное у них оборудование.

Склейка.

- Сперва им пришли сказал персонал, что их здесь никто не держит, можете домой, кому надо, идти. А потом чуть позже пришли и сказали, что их не то чтобы не держат, им нужно выселяться.

Склейка.

- Ну они мотивировали тем, что сейчас сюда зайдут военные, им нужно здесь обосноваться, поскольку здесь солнечные батареи есть.

Склейка.

- Пересилили рожениц и беременных в другую единственную оставшуюся, в другой оставшийся роддом…[мысль обрывается].

Склейка.

- Вот у них только маленький генератор, который работает исключительно на ИВЛ-аппараты детям.

Склейка.

- Ребята, которые мужья рожениц и беременных, они оставались в подвале жить.

Склейка.

- Да, на улице была полевая кухня, которая обоснована этими же парнями, они из домов люди выносили, что могли дать нам, ну им, для того, чтобы они готовили. Там был чайник у них, был такой как-бы бочонок металлический, в котором они кипяток грели там и прочее.

Склейка.

- Военные ничем не помогали. Военные пришли однажды и спросили «Дайте еды». А им говорят, ну какой же еды, это все для беременных. Вот, а они говорят, мы пять дней ничего не ели.

Склейка.

- Вот, и они забрали нашу еду. Говорят, ну, приготовите еще.

Склейка.

- Когда произошел взрыв, все было спокойно, это было 9 марта.

Склейка.

- Никаких выстрелов не было. Мы спокойно спали ночью. Вот, и потом 9 марта…[мысль обрывается].

Склейка.

- Мы сидели обсуждали «Пакунок малюка», вот, что там внутри, и мы услышали, как прогремел снаряд. Потом я лично на себя накинула одеяло инстинктивно, и услышали второй снаряд.

Склейка.

- Мне частично попали стекла, немножечко рассекли нос, под губой, и вверху [показывает на висок], но это было незначительно. То есть вверху было более рассечено, и оно текло на глаза, на щеку.

Склейка.

- Уже второй взрыв прогремел…[мысль обрывается].

Склейка.

-  То мы вышли, нас эвакуировали в подвал.

Склейка.

- Мы потом начали обсуждать, был ли авианалет…[мысль обрывается].

Склейка.

- Сказали, что авианалета не было. То есть подтвердилось наше мнение, что мы не слышали, они тоже не слышали. Они сказали, что это прилетел снаряд.

Склейка.

- После того, как прозвучали эти два взрыва, тоже не было больше никаких взрывов.

Склейка.

- Мы посидели там буквально 5-10 минут, продолжения не последовало, пришли военные и сказали, что готовы эвакуировать.

Склейка.

- Я выходила последняя, потому что мне сказали ничего зашивать не нужно, у тебя сейчас чуть-чуть пройдет кровь, не глубоко, и перестанет.

Склейка.

- Я стояла 15 минут рассматривала территорию вокруг. Ну как бы, одним глазом. Рассматривала это так сказано. И посмотрела на окна. Вот. А потом я поворачиваюсь и смотрю стоит военный в каске, и я его рассматриваю, потом у него в руках что-то такое пушистое. Я поняла, что он снимает. Я его попросила, чтобы он меня не снимал, потому что мне сейчас не до этого, я не хочу нигде светиться, зачем оно мне надо. Это как бы не время. Вот, он мне сказала «хорошо», он отошел.

Склейка.

- И когда мы выходили, на первом этаже, опять-таки, стоял репортер тот же самый, и он начал меня снимать. Уже ребята в этот раз начали говорить, что не снимайте, он начал игнорировать. Они ему снова повторили, и он как бы ушел.

Склейка.

- У меня муж как бы рассматривал их лучше, потому что они пришли на следующий день. Вот. Он говорил Associated Press.

Склейка.

- Они говорили на русском, у них были каски. У них был что-то написано, но я, честно говоря, даже не читала. Но муж прочитал, потому что он уже на второй день был со мной.

Склейка.

- Они появились сразу, потому что те фото, которые я увидела, когда я уже попала в спокойную ситуацию, я поняла, что вообще происходит. Сказали, что я на кушетке там с одеялом лежу в другой одежде. Это была не я. Это была девочка, которая погибла. Ее выносили первой, потому что она в самом тяжелом состоянии была [на этом моменте показывают видео с женщиной на носилках, голос за кадром продолжает]. Ее ребенка не спасли. Ее ребенка не спасли. Просто она… ее довезли до больницы, но не выжила ни она, ни ребенок. [Камера снова показывает Марианну]. К нам приходил муж, он просто на коленях плакал, у человека просто не осталось семьи, вообще ничего. И это была эта девочка, это была не я. Меня не переодевали, меня не гримировали… Вот. Значит они были, как я полагаю, сразу, потому что ну нам две-три минуты спустится в подвал. И еще, допустим, как бы мы там 10 минут посидели. То есть это 12 минут. Вот. И ее уже понесли первую на носилках. Ее водрузили на носилки. И ее уже, получается, там пофотографировали в это время.

Склейка.

- То есть они как бы находились там, по сути. Ну, я так полагаю.

Склейка.

- Вот, и нас повезли на 17-й микрорайон в больницу.

Склейка.

- Они пришли, когда меня прокесарили, уже на следующий день они пришли. И я их увидела и я мужу говорю, это те, которые меня фотографировали, потому что это были те же ребята.

Склейка.

- Они мне задали вопрос, скажите, когда что как. Я сказала, тогда-то тогда-то. Авианалет они спросили был или нет, я сказала - не было. Никто не слышал вообще, даже те, кто находились на улице.

Склейка.

- И я когда…Я ж говорю, сейчас вот буквально, попала в условия благоприятные, и я зашла в интернет, я начала искать в первую очередь эти все интервью… [мысль обрывается].

Склейка.

- И я нашла кучу всего, но это интервью мне не удалось найти. Было оно или не было. Хотя остальное я нашла, этого почему-то не нашла.

Схожі формулювання Маріанна повторила, записавши монолог для сторіз свого Інстаграму.

Оновлено 2 квітня о 15:00. Наступного дня журналісти, які розмовляли з дівчиною, опублікували розширену версію інтерв'ю з Маріанною на 24 хвилини. Чути питання за кадром. Але, так само як і в 6-хвилинній версії, є численні монтажні склейки. Спочатку журналісти обіцяли опублікувати повну версію інтерв'ю.

Хронологія заяв

За чотири години до обстрілу пологового будинку під час брифінгу офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що "націоналісти звільнили пологовий будинок у Маріуполі, щоб зробити його своєю військовою базою". Вона стверджувала, що бійці "Азова" спеціально вигнали з пологового будинку весь персонал, включаючи жінок та дітей, щоб повністю його переобладнати під вогневі позиції.

Фото та відео розбомбленого пологового будинку опублікувало видання AP. На двох знімках була Маріанна Вишемирська. На першому кадрі вона спускалася сходами лікарні, на другому стояла на вулиці на тлі розбомбленого пологового будинку. Був також кадр із закривавленою вагітною дівчиною на ношах.

Після цього посольство РФ у Великій Британії опублікувало кілька твітів, у яких фотографії назвало постановочними. Відомство зловтішалося над Маріанною за те, що вона нібито «грає роль вагітної жінки» і заявили, що на блогерші був «якийсь дуже реалістичний макіяж». Надалі Твіттер видалив ці пости.

Наступного дня після бомбардування, 10 березня, глава російського МЗС Сергій Лавров на прес-конференції за підсумками переговорів з главою МЗС України Дмитром Кулебой заявив, що "пологовий будинок давно захоплений батальйоном «Азов» та іншими радикалами, звідки вигнали всіх породіль, усіх медсестер і взагалі весь обслуговуючий персонал". Лавров не підтверджував сам факт удару по пологовому будинку, але й не заперечував його.

- Не вперше ми бачимо патетичні вигуки з приводу так званих звірств, які чинять російські збройні сили. 7 березня, три дні тому, на засіданні Ради Безпеки ООН було пред'явлено факти нашої делегацією про те, що цей пологовий будинок давно захоплений батальйоном "Азов" та іншими радикалами, звідки вигнали всіх породіль, усіх медсестер, взагалі обслуговуючий персонал. Це була основа ультрарадикального батальйону "Азов". Ці дані були пред'явлені три дні тому, тому робіть висновки самі, яким чином маніпулюється громадська думка у всьому світі, - заявив Лавров.

Журналісти знацшли сторінку Маріанни в Інстаграм, вона веде блог. На знімках було видно, що Маріанна справді вагітна. Таким чином відразу розсипалася версія російської пропаганди, що Маріанна грала роль вагітної.

Монолог Маріанни викриває початковий фейк російської пропаганди

Згодом всі сили російських засобів масової інформації були кинуті на те, щоб довести: бомбардування пологового будинку було постановкою, Маріанна хоч і вагітна, але актриса, і на всіх фото одна й та сама дівчина. Зокрема "Комсомольськая правда" опублікувала розслідування, в якому назвала бомбардування пологового будинку російською армією фейком. На сайті видання 10 березня вийшла стаття "Відома модель зіграла жертву для фотографа у «розбомбленій Росією» лікарні Маріуполя". Журналісти стверджували, що на всіх фото одна й та сама дівчина – Маріанна – і для цих знімків їй довелося не лише переодягтися, а й перефарбуватися. Ось які аргументи наводилися:

"Почнемо з того, що всього фотографій із постраждалими з лікарні, де «під завалами десятки дітей та вагітних жінок» (Цитата за Зеленським), і взагалі лікарні були сотні пацієнтів (це кажуть «очевидці»), три. Усього ТРИ (!! !) фотографії з лікарні з сотнями постраждалих!На всіх цих фотографіях три вагітні жінки, а насправді одна!

Цікаво, що блогерка грає відразу двох різних вагітних - їй навіть довелося переодягтися і перефарбуватися (хоча їй не звикати - вона б'юті-блогер і перефарбовуватись - це її робота).

Варто зазначити, що дівчина насправді вагітна (тобто це не фейк), правда, у цьому пологовому будинку вона перебувати ніяк не могла (ми вже говорили, що його окупували бійці «Азова»)».

Таким чином Маріанна підтвердила фейковість всіх початкових заяв російських офіційних осіб і ЗМІ: у пологовому будинку були реальні люди, бомбардування було справжнім, Маріанна - не актриса, на фото різні дівчата.