На зустрічі у Стамбулі представники Києва передали російській делегації пропозицію щодо створення міжнародного механізму з гарантіями безпеки для України.
Гарантами безпеки, за словами представників України, можуть стати країни Ради безпеки ООН (Британія, Китай, Росія, США, Франція), а також Туреччина, Німеччина, Канада, Італія, Польща, Ізраїль. "Ми пропонуємо вільне приєднання до договору гарантій: якщо інші країни хочуть приєднатись, ми дамо їм таке юридичне право", - заявив переговорник з української сторони Давид Арахамія.
А як самі названі країни ставляться до пропозиції стати гарантами безпеки нашої країни? Стосовно цього питання їх можна розбити на кілька груп. Ті, хто готовий стати гарантом, хто вагається і ті, хто, швидше за все, будуть проти.
Глава російської делегації Володимир Мединський назвав переговори "конструктивними" та повідомив про отримання від української сторони для розгляду "зрозуміло сформульовану їхню позицію для включення до договору". "Ці пропозиції будуть розглянуті найближчим часом, доведені до відома президента, і буде дана відповідна наша відповідь", - зазначив він.
Росія може погодитися стати гарантом, тому що натомість Україна обіцяє відмовитися від вступу до військових союзів та розміщення військових баз, контингентів і проведення військових навчань на своїй території без згоди країн-гарантів і очікує, що Росія зі свого боку не заперечуватиме проти її вступу до ЄС. Ці домовленості передбачають накладення на держави-гаранти обов'язків, оскільки Україна стає нейтральною позаблоковою державою.
Постійна представниця Великої Британії в ООН Барбара Вудворд заявила, що її країна готова "зіграти свою роль" у забезпеченні гарантій безпеки для України, якщо Київ про це попросить.
За її словами, британська влада надає Києву значну гуманітарну допомогу та військову підтримку. Загальна сума, витрачена на допомогу Україні, становить понад 400 мільйонів фунтів стерлінгів. Крім того, Борис Джонсон та Володимир Зеленський майже щодня проводять телефонні розмови.
"І те, що ми хочемо зробити, це допомогти у будь-який можливий спосіб закінчити цю війну, забезпечити виведення російських військ. Ми були б раді зіграти в цьому роль, якщо уряд України попросить нас про це", - сказала вона.
США готові за необхідності брати участь у реалізації домовленостей щодо безпеки України. Про це у вівторок заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
"У разі, якщо буде якийсь результат і наша підтримка України може бути частиною цього результату, зокрема підтримка безпеки та оборони (України. - Прим. ред.), то, звичайно, ми маємо бажання взяти в цьому участь", - сказав Блінкен.
Британія та США можуть погодитися стати гарантами безпеки нашої країни, тому що в такому випадку з порядку денного міжнародної політики знімається таке болюче для них питання, як вступ України до НАТО з усіма наслідками.
Країнами-гарантами також можуть погодитись стати Туреччина, Канада й Польща, у яких склалися добрі відносини з Україною.
А ось Париж і Берлін можуть замислитися над тим, чи ставати гарантами безпеки України. Хоча вони декларують допомогу Києву, у них традиційні зв'язки з Москвою. А документ про гарантії безпеки України передбачає, що країни-гаранти мають надати Києву військову допомогу збройними силами, озброєнням, закритим небом у разі агресії проти нього. Financial Times пише, що це буде дуже велике зобов'язання для країн-гарантів. Якби щось схоже було до вторгнення 24 лютого, це вимагало б від США, Великої Британії та інших союзників йти на війну з Росією. А Франція та Німеччина вже давно дали зрозуміти, що вони ніколи й за жодної ситуації не мають наміру вступати у силовий конфлікт із Москвою.
У цих двох країн налагоджені контакти більше з Росією, ніж з Україною. До того ж Ізраїль бачить Москву як стримуючий фактор для його супротивника – Ірану. А Китай, окрім партнерських відносин із Росією, дотримується політики невтручання у регіональні конфлікти в інших регіонах. Наприклад, коли Генеральна асамблея ООН голосувала за резолюцію із засудженням військового вторгнення Росії до України, Китай не висловився проти, але й не голосував за. Тому вони не захочуть брати на себе зобов’язання захищати нашу країну силовим шляхом.
Ілля Куса, експерт з питань міжнародної політики аналітичного центру «Український інститут майбутнього»:
- Оскільки документ про гарантії безпеки Україні зараз існує лише на рівні ідеї, то говорити про країни-гаранти ще зарано. Наразі можна сказати тільки, що Туреччина, наприклад, не проти буде взяти на себе цю роль, бо це лягає в канву їхньої політики щодо посилення міжнародного впливу цієї країни. Так Анкара буде на одному рівні зі США, Британією, Китаєм. Загалом якщо Китай, Штати і Росія точно погодяться стати гарантами України, то й інші названі країни підуть на це. Але наразі вони чекають, під чим потрібно підписатися. Якими, наприклад, будуть їхні військові зобов'язання на випадок вторгнення до України та інше. Німеччина, Франція, наприклад, не дуже будуть раді пов'язувати себе такими серйозними зобов'язаннями на довгі роки. Тим більше якщо вони можуть у перспективі призвести до війни з Росією.
Олексій Якубін, політолог:
- Міністр закордонних справ Китаю Ван І не дав однозначної відповіді на те, чи готова ця країна стати гарантом безпеки України. Але якщо Пекін бачитиме, що в цьому договорі буде присутня Росія, то Китай також може приєднатися. Якщо більшість країн – постійних членів Ради безпеки ООН – погодяться стати гарантами безпеки України, то на це піде і Франція. Париж хоче показати, що його роль у врегулюванні конфлікту нашій країні дуже значна. Німеччина нині займає двоїсту позицію – і нашим, і вашим. Але якщо громадська думка тиснутиме, то німецькі політики можуть погодитися стати гарантами нашої країни. Туреччина однозначно буде згодна, бо це підвищує її статус у регіональній безпеці. Для Ердогана це ще одна можливість показати свою незамінність. Ізраїль піде на це, якщо гарантами стануть Росія та США.