Війна Росії з Україною триває понад місяць, і за цей час Захід запровадив безпрецедентні санкції. Але, як показує навколишня реальність, вжитих заходів явно недостатньо, щоб заспокоїти сусідів.
Думки про те, чому російська економіка досі не накрилася мідним тазом, висловлюються різні. По-перше, пройшло дуже обмаль часу, і російська економіка поки що продовжує якісь дії за інерцією. По-друге, деякі заходи виявилися половинчастими і тому не завдали удару такої сили, на яку ми розраховували.
Яких ще санкцій нам не вистачає і на які напрямки слід звернути особливу увагу? Відповіді на ці запитання «КП" в Україні» шукала разом із економістами.
Експерти, опитані «КП" в Україні», одностайні: найболючішими санкціями могли б стати енергетичні, але, на жаль, у повному обсязі найближчим часом ми їх не побачимо. А значить, Путін продовжить заробляти гроші за рахунок продажу газу в ЄС.
– Тільки за час війни йому в кишеню додалося понад 17 млрд доларів, на які він може й надалі фінансувати виконання своїх цілей, – зазначив у розмові з «КП" в Україні» аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. – Україна не відключає транзит, мабуть, щоб не образити європейських колег, а вони, у свою чергу, поки що не готові до миттєвої відмови від постачання. Отже, «Газпром» продовжує залишатися особистим інструментом Путіна для фінансування всіх побажань: від лояльних ЗМІ до фінансування представників партій в обхід виборчих рахунків та інших корупційних схем.
Найстрашніші для Росії санкції – це запровадження ембарго на купівлю нафти та газу, погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Якщо РФ не зможе продавати енергоресурси до Європи, це стане для її економіки цілковитою катастрофою.
- Доки Росія продає в Європу нафту та газ, ситуація для неї не є критичною, - каже економіст. – Валюту країна отримує, і це дозволяє їй триматись на плаву. Але є проблема: та сама Німеччина наразі фізично не може відмовитися від російського газу. У перспективі це цілком реально, а зараз – ні. Купівлю нафти вони скоротили на 16%, але розраховувати на 100% не варто.
Щодо нафти, то, каже енергетичний експерт Юрій Корольчук, у світі вже давно носяться з ідеєю змінити центри переробки нафти (а це і нафтопродукти, і нафтохімія, і різні пластмаси) та перенести їх до інших країн.
– Сьогодні всі ці рухи Китаю, Саудівської Аравії, Індії та тих, хто до них приєдналися, а також Росії ведуть до кардинальних змін на ринку нафти, – констатував Корольчук. – А там завжди були сильні позиції США, компаній ЄС, трейдерів третіх країн. Але ми це побачимо не раніше, ніж за кілька років.
Відключення російської банківської системи від SWIFT, як відомо, виявилося половинчастим – під санкції потрапили далеко не всі найбільші російські банки. Тому, кажуть економісти, спочатку було б добре відключити від SWIFT всі російські фінустанови.
- Крім того, Україна цілком могла б ініціювати включення РФ до чорного списку FATF (перелік країн, які не дотримуються міжнародних норм, відмовляються від взаємодії з цією організацією або підтримують міжнародний тероризм. – Прим. авт.), - каже аналітик Олексій Кущ. - У цьому випадку РФ не змогла б взаємодіяти не лише з європейськими та американськими, а й з азіатськими банками.
З Росії пішли і продовжують йти сотні зарубіжних компаній, але цього замало. Для того щоб санкції вдарили максимально боляче, потрібна повна зупинка постачання обладнання та технологій.
– Для РФ це величезний удар, оскільки ті ж російські програми видобутку нафти й газу ґрунтуються на зарубіжних технологіях, – каже Кущ. - Крім того, така величезна країна, як РФ, фізично не може існувати без технологій, оскільки на них зав'язана інфраструктура. А деградація інфраструктури для країни таких масштабів – це катастрофа.
Щоб підтримати Україну та покласти край війні, Польща, Словаччина та Чехія підготували план із 10 пунктів, опублікований прем'єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким у виданні Politico https://www.politico.eu/article/poland-10-point-plan -save-ukraine/25 березня. До цих пропозицій увійшли блокування російських кораблів у європейських портах, а також введення такої самої блокади автомобільного транспорту в Росію та з Росії.
Останніми днями про закриття портів як про досить дієву міру йшлося не раз. Зайвим це, звичайно, не буде, але великих ілюзій економісти не мають.
- Закриття портів вдарить по добробуту росіян, але не здатне змінити політику Путіна та його оточення, – вважає Олександр Болтян. – Думаю, що із повною забороною «Газпрому» за силою впливу ніщо не може зрівнятися. Тільки цей захід похитне владу Путіна, а всі інші санкції порівняно з цим здаються досить м'якими. До того ж б'ють вони насамперед не по Путіну та силовикам, а по населенню.
Щодо портів, то, каже Охріменко, основна проблема полягає в тому, що дуже багато товарів через Росію йде з Китаю, тому закрити складно.
- Можна заборонити російські фури, але тоді працюватимуть китайські фури, - каже Охріменко. - Те ж саме стосується і кораблів. Можна заборонити російські кораблі, та не можна заборонити китайські. А так чи інакше Росія заробляє на транзиті китайських товарів чималі гроші.
Виходячи і всього сказаного вище, очевидно, що для України вкрай важливо, щоб до санкцій приєднався Китай, який досі демонструє швидше вичікувальну позицію.
– Обговорюючи санкції, треба розуміти, що, по-перше, це тимчасовий інструмент, по-друге, їх завжди можна оминути, – каже Юрій Корольчук. – Нинішня ситуація особлива. І головна особливість у тому, що Росія є великим постачальником газу та нафти для ЄС. Вже наразі починають говорити, що від війни виграють США, а ЄС програє, але це питання краще залишити великим геополітологам. Основний момент полягає в наступному: доки до санкцій не приєднається Китай, все це буде «наполовину санкціями».
В ТЕМУ
У пропозиціях польського прем'єра Моравецького були й інші санкції:
А українські експерти додають: головне, що можуть зробити США та ЄС сьогодні, це не зупинятися і як мінімум поглиблювати вже існуючі санкції.
Щоправда, каже Юрій Корольчук, роблячи це, Європа одночасно підрізатиме гілку, на якій сидить. І сказати, у кого запас міцності виявиться більшим, поки складно.