На 23-й день повномасштабної війни Росії проти України глава МЗС України Дмитро Кулеба дав невелике, але ємке інтерв'ю «Українській правді», в якому розповів ключові дипломатичні перемоги та плани нашої країни у битві на дипломатичному фронті.
"КП" в Україні" зібрала ключові заяви Дмитра Кулеби.
«Ми почали орати цю землю ще до початку війни, і дуже серйозно попрацювали. І тому, коли настав трагічний день 24 числа, вони були готові ».
«Перші – це було онлайн-включення президента Зеленського на саміті лідерів ЄС. Те включення, де він сказав, що, можливо, вони востаннє бачать його живим. Це спілкування на них дуже вплинуло.
…Наступного дня я мав включення на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС... На момент включення я знав країни, які блокують SWIFT. І довелося піти на вкрай недипломатичний, в принципі, заборонений у дипломатії прийом – назвати всіх за іменами. Причому не тільки за іменами країн, а за прізвищами, за іменами людей. І я це зробив…Я назвав п'ять прізвищ». Потім, за словами Кулеби, йому почали дзвонити міністри, чиї прізвища він назвав, і «перегравати» свою позицію.
Ось так ми пробили відключення російських банків від SWIFT. Скажу чесно, що за всю мою дипломатичну кар'єру нічого важчого за історію зі SWIFT не було».
«Наразі переговори з білоруського треку – це така окопна війна. Вони сидять у своєму окопі, ми сидимо у своєму окопі й перестрілюємося аргументами. Тому стверджувати, що ми пішли на всі ці речі (умови, які висуває інший бік) та про все домовились, – неправда.
«Перший фінал – це, безумовна, тотальна поразка однієї зі сторін. Це те, що нам хотіли нав'язати із самого початку росіяни. Другий фінал – це угода. Угода - це пошук і фіксація взаємоприйнятних рішень. Тому з точки зору України, а не з точки зору Росії ми маємо чітко і тверезо зрозуміти, що або ми налаштовуємося на війну до кінця, внаслідок якої ми тотально, безумовно, перемагаємо Росію, або має бути угода, яка має бути на вигідних для України умовах. Я думаю, що другий варіант таки реалістичніший».
«…ми вивчаємо досвід кожної країни, не тільки Швеції, не тільки Фінляндії, не тільки Австрії, не тільки Норвегії, не тільки Німеччини – кожної країни буквально. Але ми шукаємо свою оптимальну модель, і ця модель базується на двох ключових принципах. Перший принцип – непорушність територіальної цілісності України. Юридично це зовсім не є предметом для переговорів. І другий принцип – це жорсткі гарантії безпеки. Нам потрібні жорсткі гарантії. Такі, які існують, наприклад, у тому самому НАТО. Тобто якщо на нас хтось напав, то інші зобов'язуються в той чи інший спосіб, який має бути детально прописаний, нас захищати. Тоді ця система може спрацювати.
Якщо Путін продемонструє готовність до такої зустрічі, то буквально хоч завтра, хоч післязавтра (може відбутися). Президент Зеленський готовий до цієї зустрічі. Його позиція чітка, вона сформульована з усіх питань, і Україна готова до такої розмови… Я можу сказати, що змагання (між країнами) за право провести зустріч Зеленського та Путіна жаркіше, ніж змагання за проведення Олімпійських Ігор».
«Ми це питання проводитимемо через Міжнародний суд ООН. Безперечно, за все доведеться заплатити, і не лише грошима. Але й ув'язненням конкретних осіб, які скоїли військові злочини та злочини проти людяності на території України».