Просто займатися своєю справою, коли йде війна: чи це підніме українську економіку
Останнім часом про те, що українцям настав час повертатися до нормального життя та повсякденної роботи, влада каже все частіше. З одного боку, це здається неможливим: яке нормальне життя може бути в умовах, коли людина не має поняття, чи переживе вона чергову повітряну тривогу і чи побачить завтра своїх близьких? З іншого боку, думка про те, що в тилу необхідно відновлювати нормальне соціальне та економічне життя і це лише допоможе фронту, звучить із вуст «головного психолога всієї країни» – радника президента України Олексія Арестовича.
Але як же відновити це «нормальне життя» і чи вийде тим самим хоч трохи допомогти пожвавленню економіки? Про це ми поговорили із економістами.
«Нічого не хочеться»
Отже, основне послання української влади просте: у регіонах, де немає бойових дій, люди повинні повертатися до звичайного життя, по можливості працювати та навчатися. При цьому багато хто не розуміє, як це зробити і чи варто?
Сьогодні ми розмовляли з подругою, котра тиждень тому в одному спортивному костюмі поїхала на захід України. За її словами, вона так у цьому костюмі й ходить, і бажання купити хоч щось із одягу немає.
- Я нічого не хочу купувати, мені це зараз зовсім не потрібне. Навіть дивно згадувати про те, що в звичайному житті я взагалі шопоголік. Немає сил ні ходити магазинами, ні волонтерити, ні працювати. Зараз єдине, чого я хочу, - це повернутися у свій дім. Спочатку мир та дім – потім все інше.
Погодьтеся, з такими настроями повернутися до «нормального життя» буде важкувато. До того ж важливе значення має професія конкретної людини. Це у мирний час «всі професії потрібні, всі професії важливі», а під час війни все по-іншому.
Зараз якось за умовчанням зрозуміло, що якщо людина пече хліб чи лікує людей, то її професія важлива та потрібна, отже, треба працювати. А от якщо він, умовно кажучи, займався організацією свят, то краще не треба. Не до того.
Навіть я зараз пишу цей текст і ні-ні, а подумаю: може, краще було б витратити цей час, щоб волонтерам допомагати?
"Працювати треба"
Керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян пояснює: розділ економіки має таке поняття, як військові фінанси – це галузь оборонної економіки. Потужність збройних сил залежить від економічної бази: без фінансової підтримки солдатам не платитимуть, не буде на що виробляти зброю і техніку та купувати їжу.
- Виходячи з цього, приходимо до висновку: перемога у війні передбачає не лише успіх на полі бою, а й економічну міць, і економічну стабільність держави, - продовжує експерт. - Військове фінансування охоплює широкий спектр фінансових заходів, включаючи фіскальні та грошові ініціативи, які використовуються для фінансування дорогих витрат на війну. Такі заходи можна розділити на три основні категорії: стягування податків (оподаткування), стягнення боргів (позики), створення нової грошової маси (інфляція).
На думку Сарояна, всі люди, наскільки це можливо, повинні максимально займатися своєю справою, звичайно, враховуючи обставини. І навіть якщо людина займалася організацією свят, це не означає, що до закінчення війни їй робити нічого. Вона може проводити заходи як для військових, так і для мирного населення, бо саме у такий тяжкий час людям потрібно хоч трохи позитиву.
Експерт нагадує про досвід попередніх воєн, коли театри та ресторани продовжували працювати, і це правильно. Кругообіг грошей повинен зберігатися, податки повинні сплачуватись, тим більше що більша частина інфраструктури країни ціла. Тобто перешкод для того, щоб «рухати» економіку, немає: відділення пошти працюють, банківські платежі можна проводити через мобільні програми та сайти, є зв'язок.
- Придбання продуктів харчування, оплата мобільного зв'язку та інтернету, оплата за навчання дітей тощо – це все економічна активність, яка підтримує державу під час війни, - вважає Сароян. - Як ніколи зараз важлива робота журналістів та ЗМІ: людям просто необхідно отримувати достовірну оперативну інформацію про те, що відбувається. Не можна просто взяти та зупинити інформаційну сферу в країні. Громадяни повинні мати можливість дізнаватися, де і що реально відбувається, повинні шукати відповіді на нагальні питання.
Головні «локомотиви»
Зрозуміло, каже Сароян, що бізнес так чи інакше зазнає втрат і що не всі галузі можуть повноцінно продовжувати роботу в поточних умовах. Деякі підприємці взагалі виїхали з країни, але тим, хто залишився, і тим, хто має хоч якісь можливості, необхідно продовжувати працювати - заради себе, заради інших громадян і заради нашої економіки.
Експерт зазначає, що низка сфер не лише продовжує свою діяльність, але навіть збільшує активність: наприклад, за останні кілька тижнів зріс попит на стоматологічні послуги. А такі сфери, як IT, активно переходять на віддаленку та намагаються адаптуватися під нинішні умови.
Особливо важливо зараз підтримувати сільське господарство та промисловість, каже Сароян. Це головні «локомотиви» української економіки, які рухатимуть її і після закінчення війни.
- Аграрний бізнес може і має працювати, тим більше зараз посівна, - погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Може й має працювати малий та середній бізнес, оскільки він завжди більш гнучкий, ніж великий. До того ж, малий бізнес - це торгівля, а вона зараз потрібна.
Чи варто платити за комуналку?
Окреме питання, яке хвилює багатьох, чи варто платити за комуналку. З одного боку, як ми вже писали раніше, в умовах, коли багато хто не знає, чи повернеться колись у свій будинок, витрати на оплату комунальних послуг, якими сьогодні мало хто користується, здаються явно зайвими.
З іншого боку, комунальники справді працюють на зношування. У більшості регіонів немає глобальних перебоїв у роботі інтернету, електрики, опалення, водопостачання. І в умовах, коли фахівці комунальних служб зберігають робочу активність на такому високому рівні, совість свідчить про те, що за комунальні послуги було б непогано заплатити – адже це, зокрема, й зарплати наших комунальників.
Знайомий, який із початку війни не користується комуналкою, оскільки переїхав на дачу, розповів про те, як він сам собі відповів на це питання.
– Я працюю віддалено і вирішив так: раз компанія виплатила мені зарплату, я просто не маю морального права не заплатити комунальні послуги, – каже знайомий. – Якщо наступного місяця не заплатять, думатиму, що робити, але поки що відповідь на це питання у мене однозначна.
Є лише два шляхи
Економісти, опитані «КП в Україні», говорять про те, що насправді кожен з нас має глобально всього два шляхи: або повертатися до звичайного життя та бізнесу, або розглядати варіанти міграції.
- Країна у стані війни спирається не лише на армію, а й на функціональний тил із максимально працюючою економікою, - каже економіст Владислав Банков. - У зв'язку з цим Україна завдяки фундаментальній підтримці союзників опинилася в ситуації, коли можна і потрібно реструктурувати економіку країни, зробивши її максимально гнучкою і динамічно розвиненою.
За словами експерта, зараз ми спостерігаємо перші кроки влади в цьому напрямку. Нині держава зобов'язана не лише провести широкомасштабну лібералізацію, а й наповнити ринок додатковими трудовими ресурсами за рахунок перенаправлення кадрів із державного сектора, необхідність діяльності більшості яких, очевидно, відпала.
Що стосується того, який бізнес сьогодні має найбільші перспективи, то, вважає економіст, насамперед оживе логістика та продаж продуктів харчування. Далі – сфера послуг, будівельні підрядники. Не виключено, що після війни зміниться ставлення людей до зброї і, відповідно, зростуть її продажі.
Але це загальні поради, кожному конкретно потрібно спиратися на власні знання, вміння, досвід і прислухатися до своєї інтуїції, оскільки універсального рецепта успіху немає.
