17 листопада
Завантажити ще

Володимир Зеленський: Я буду говорити з усіма, з ким потрібно, щоб звільнили наших людей

Володимир Зеленський: Я буду говорити з усіма, з ким потрібно, щоб звільнили наших людей
Фото: instagram.com/zelenskiy_official/

Наводимо текст виступу Володимира Зеленського повністю.

Хоробрий народе нескореної країни!

Від самого ранку в українському – назавжди українському – Мелітополі збиралися люди, наші громадяни, на чергову акцію протесту проти російських військ.

Проти намагань поставити місто на коліна. Понад дві тисячі людей на площі.

Почуйте, будь ласка, в Москві!

Якщо в Мелітополі проти окупації виходять дві тисячі людей, то скільки має бути у вас проти війни? Щоб було по чесному, щоб було по справедливості. Вчора окупанти захопили в полон мера Мелітополя Івана Федорова. Громада міста вимагає звільнити його. І це дуже важливо.

Я вдячний кожному мелітопольцю за цей спротив, за цю позицію. Окупанти повинні бачити, що вони чужі на нашій землі, на всій нашій землі України, і ніколи не будуть прийняті.

Впродовж ночі й сьогодні постійно говоримо з партнерами про цю ситуацію з нашим міським головою. Вимога проста – негайно звільнити його з полону.

Ми звертаємося до всіх лідерів світу, які говорять з Москвою. Франція, Німеччина, Ізраїль та інші.

Я особисто вже зателефонував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу, говорив з ним. Говорив з Президентом Франції Еммануелем Макроном.

Я буду говорити з усіма, з ким потрібно, щоб звільнили наших людей.

Ми очікуємо, щоб вони, лідери світу, показали, як вони можуть вплинути на цю ситуацію. Як вони можуть зробити просту справу – звільнити одну людину. Таку людину, яка уособлює собою всю мелітопольську громаду. Українців, які не здаються.

Наші Збройні Сили роблять усе, щоб позбавити ворога будь-якого бажання продовжувати війну проти України. Втрати російських військ – колосальні.

Динаміка втрат окупантів на 17-й день вже така, що можна впевнено говорити: це найбільший удар по російській армії за десятки років. Вони ніде не втрачали більше за таку кількість днів.

Від початку вторгнення 31 батальйонно-тактична група ворога втратила боєздатність. Російські військові здаються в полон вже не просто поодинці, а цілими групами. Групами ж намагаються вийти з території України додому, в Росію.

Втрати загарбників у технічних можливостях просто вражають. Понад 360 танків. 1205 броньованих машин. І це ще без підрахунку втрат у боях цієї ночі та цього ранку.

Вже майже 60 літаків. Понад 80-ти гелікоптерів. Сотні й сотні одиниць іншої техніки, зокрема найсучасніших зразків, якими Росія завжди пишається.

У більшості армій світу немає стільки всього, скільки російські війська втратили за час вторгнення в нашу державу.

Українці!

Хочу, щоб ви мене зрозуміли правильно.

Ми маємо надзвичайні успіхи. Те, як увесь український народ чинить спротив цим загарбникам, уже ввійшло в історію. Але ми не маємо права знижувати інтенсивність оборони, як би нам складно не було. Не маємо права зменшувати енергію свого спротиву. Ворог заводить на нашу територію нові й нові колони. Вони шукають повсюди бійців для себе. Резервістів. Строковиків. Найманців.

Вони намагаються взяти нас кількістю. Кількістю бійців, кількістю техніки. Використовують терор, щоб зламати нас, зламати нашу віру в перемогу і в Україну.

Я впевнений, у них це не вийде. Це не дасть їм результату. Але, щоб у них не вийшло, ще треба боротися. Ще треба бути зосередженими. Ще треба усім нам, усім українцям, і надалі зосереджено працювати на оборону нашої держави. Працювати разом.

Без внутрішніх розколів. Підтримуючи одне одного. По всій Україні. Від Ужгорода до Мелітополя. Від Чернігова до Маріуполя. Від Львова до Харкова.

Саме так, як ми всі робимо вже 17-й день війни.

Цієї доби ми знову відправили гуманітарний вантаж у Маріуполь. Ми будемо намагатися кожного дня, щоб врятувати наших людей.

Я вдячний кожному водію, який намагається реалізувати цю складну місію.

Вдячний представникам церкви, які долучилися до намагань захистити гуманітарний коридор у Маріуполі від обстрілів.

Українські війська зі свого боку гарантують повну «тишу» по всьому маршруту, щоб Маріуполь отримав їжу, отримав воду, отримав медикаменти. І щоб мирні мешканці міста Маріуполя могли виїхати на безпечну територію.

Також підготовлені гуманітарні коридори з Макарова, Бородянки, Тростянця, Сум, Полтави, Лебедина, Конотопа, Великої Писарівки, Краснопілля, Пологів, Токмака, Гостомеля, Козаровичів, Микуличів та Андріївки в Київській області.

Російська сторона повинна забезпечити «тишу» по кожному з цих маршрутів.

Інакше що тоді взагалі може гарантувати Росія на будь-яких переговорах?

Продовжуємо роботу разом із європейцями у двох напрямках. Перший – це вступ України до Європейського Союзу. Ми працюємо з Єврокомісією, щоб якнайшвидше узгодити всі процедури для нашого руху в ЄС. Другий – важливий, пріоритетний – санкційний.

Очікуємо новий пакет санкцій Європи проти Російської Федерації, щоб спонукати її до миру. До миру на нашій землі. Щоб там зрозуміли: їхня економіка просто не переживе цю війну.

Кабінет Міністрів України ухвалив декілька дуже важливих рішень.

Узгоджене повне скасування податку на додану вартість та акцизу на пальне.

На бензин, на дизель. Це робиться не тільки в контексті посівної кампанії, яку потрібно розпочинати як завжди, дуже швидко, терміново. А й із розрахунку на потреби всіх наших громадян України. Щоб не було дефіциту пального в країні. Щоб ціни були стабільними.

Уряд свою частину роботи зробив. Тепер справа за депутатами Верховної Ради. Вони мають невідкладно підтримати це рішення своїм голосуванням. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук уже займається організацією відповідного засідання.

Другий компонент – для підтримки тих українських громад, які приймають наших переселенців з районів бойових дій Уряд ухвалив рішення про компенсації місцевим бюджетам на оплату комунальних послуг при розміщенні людей.

За попередньою оцінкою, громади мінімум десяти областей України отримають конкретні гроші від центральної влади, щоб переселенці були забезпечені усім.

Українці! Українки!

Зараз час, який вимагає від усіх нас бути ефективними і в рутинних справах.

Виконувати свою роботу на сто відсотків, допомагати колегам, дбати про своїх близьких. І при цьому віддавати все, що необхідно для нашої оборони, для нашої армії, для наших захисників і захисниць.

Це вітчизняна війна. Це народна війна.

Це наша війна. Це війна за нашу незалежність.

Не просто держави.

А всього українського, що було, є й буде на світі.

Слава Україні!