Переговори Зеленського та Путіна: де, про що та на яких умовах
Президент Володимир Зеленський вкотре публічно закликав президента РФ Володимира Путіна, який розпочав 24 лютого проти України повномасштабну війну, сісти за стіл переговорів, «щоб зупинити загибель людей». У Кремлі на цей заклик відреагували майже одразу. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що вони готові відправити свою делегацію, до якої увійдуть представники Міноборони, МЗС та адміністрації президента РФ на переговори. Місце зустрічі – Мінськ. Умови російської сторони – нейтральний статус України, який включає не лише відмову від прагнень приєднатися до НАТО, а й повну демілітаризацію та денацифікацію України, а також «допомогу ЛНР і ДНР».
«КП в Україні» опитала українських експертів щодо особливостей можливих переговорів між Україною та Росією. Як досягти миру не на умовах агресора?
Є шанс отримати непростий мир та не втратити країну
Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента"":
- Головна мета звернення Володимира Зеленського – зупинити війну, припинити загибель військових та мирного населення. Наразі є ризик для України, державності. Тому заклик про переговори – правильний!
Інша річ – на яких умовах та про що говорити. Тема нейтрального статусу, що виходить на перший план, – своєрідний гачок для російської сторони. На жаль, наші європейські партнери, до яких ми зверталися із закликами про безпеку та членство в НАТО, не дали нам відповіді. І зараз як складний спосіб зупинити агресію – тему нейтрального статусу - можна розглядати. І моя суб'єктивна думка, нейтральний статус – не найбільша проблема.
Є ризик, що Путін хоче повної капітуляції України і зафіксувати свою перемогу в Києві. Україні треба вистояти у цих переговорах, не капітулювати. Як свідчить досвід, у складних ситуаціях потрібен посередник. Насамперед може йтися про президента Туреччини Ердогана. Для України це буде прийнятний варіант, а для Росії – питання. Ще один варіант: посередником може бути президент Азербайджану Алієв. Варіант переговорника у вигляді президента Білорусі Олександра Лукашенка – не прийнятний, оскільки за столом переговорів буде розклад - двоє проти одного. Можливо, хтось із європейських партнерів. Наприклад, у 2008 році від входження російських військ у Тбілісі зупинили переговори за участі президента Франції Саркозі.
Друга больова точка майбутніх переговорів – як їх результати сприйме українське суспільство. Складна ситуація: ми зараз віч-на-віч з ворогом, який нас істотно перевищує в ресурсах, військовій силі. А ми маємо дефіцит багатьох ресурсів, але є величезна мотивація - захищати свою країну. Народна критика буде, оскільки багато громадян бачать Україну в НАТО, але НАТО нас там не бачить.
Так, ми можемо отримати непростий мир. Нині така ситуація, що я не радив би йти на крайнощі і заявляти, що не можна йти на жодні поступки Путіну. Сьогодні головне – зберегти країну!
Під час війни дипломатія залежить від співвідношення сил на полі бою
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:
- Можна і треба продовжувати тримати оборону, захищатись – правда на нашому боці. Але в переговори потрібно заходити, щоб уникнути масових жертв серед цивільного мирного населення. Але є питання, за яких умов, на які компроміси йти під час переговорів. Це має бути компроміс, а не капітуляція. Нас кинули західні партнери: у ЄС – не беруть, у НАТО – не беруть, навіть не готові серйозного економічного удару завдати Росії. Отже, який сенс зараз ставити питання щодо вступу до НАТО та ЄС?
Напевно, Росія вимагатиме від нас визнання "ЛДНР", а також визнання російським Криму.
Але хочу наголосити, що під час війни дипломатія залежить від співвідношення сил на полі бою. Якщо росіяни бачитимуть, що ми мужньо захищаємось, – переговори буде простіше вести.
На сьогодні ще дуже важливо, щоб міністри закордонних справ, оборони, адміністрації Офісу президента перевіряли переговорні позиції, які виставляє той бік.
У жодному разі не можна говорити, що факт початку переговорів – це військова капітуляція! Ні і ще раз ні!
Президент поспішає з початком переговорів
Олег Жданов, військовий експерт:
- Президент дуже поспішає із переговорами. Спочатку, по-перше, треба розуміти, із чим ми йдемо на ці переговори. На сьогодні об'єктивно у нас нема з чим йти на них. По-друге, ситуація на фронтах поки що неоднозначна. Ми поламали їхні плани – бліцкригу, на який розраховував Путін, не вийшло. Російські війська не змогли прорвати оборону Донбасу. І з усіх боків наші хлопці дали гідну і сильну відсіч. Але поки що ми не переламали хід самої війни. Тепер вони хочуть захопити Київ чи хоча б урядовий квартал. Але, як я бачу, у нас є великі шанси відбити Київ. Ще один важливий момент – у Путіна закінчується оперативний резерв, щоб довести свою операцію до успішного завершення: вони зібрали 100 тисяч біля наших кордонів – вони їх використали, а щоб застосувати інші сили, доведеться брати оперативну паузу, оголошувати мобілізацію, розгортати частини та вести в Україну. Ми ж не чекатимемо – підемо в контрнаступ.
Світова історія воєн говорить про те, що кожна війна закінчується або перемогою, або поразкою. Інші варіанти – незакінчена війна. І ми це відчули у 2015 році – отримали Мінськ-2, який лише дав перепочинок напередодні великої війни. Ми знову хочемо заморозити конфлікт?
Ми дуже ризикуємо отримати Мінськ-3, який зависне на кілька років.
Потрібно таки почекати день-два. Тільки якщо ситуація погіршуватиметься, то, можливо, тоді й варто було б піти на заморозку конфлікту.
Важливо визначити переговорний майданчик. У жодному разі не можна їхати до Мінська. Це ворожа держава, яка дозволила зі свого боку військове вторгнення в Україну.
