Військова авіатехніка, гармати та танки. Вибухи, стрілянина, загибель військових та мирних людей. Чому все, що ми називаємо коротким і жахливим словом «війна», для Росії та її президента Путіна «військова спецоперація» ? Ось і представник російського МЗС Марія Захарова заявила, що події 24 лютого – це не початок війни, а спроба її запобігти.
Чи може словосполучення, яке вживає Кремль, якось виправдати його напад на Україну?
Як і всі поняття, війна має визначення. Це конфлікт між політичними угрупованнями у формі збройного протиборства. І такий конфлікт має свої підвиди.
– За типологією те, що відбувається зараз в Україні, називається операцією примусу до миру, – каже доцент кафедри військової журналістики Військового інституту Київського національного університету Олександр Курбан. - Це такий тип військової операції, коли здійснюється масовані удари по противнику для того, щоб він пішов на умови, які висуває атакуюча сторона. Така операція була проведена у 2008 році щодо Грузії. Таке відбувається і в Україні. Держава вторгається на суверенну територію сусідньої держави, застосовує важкі види озброєння, вбиває військовослужбовців, цивільних, але намагається викласти це як миротворчу місію.
На думку експерта, формулювання, які застосовує Росія, – це чиста риторика.
– Події в Україні показали, що поняття міжнародного права померло. Сьогодні існує інша система – гібридне міжнародне право. Отож воно, яке зараз пишеться російськими військовими, може щось пояснити. Але виправдати – у жодному разі, - робить висновок Олександр Курбан.
- Все, що говорить Росія, відверте лицемірство і ніяк не допоможе змінити реальну оцінку подій із боку світової спільноти. Судять не за словами, а за фактами. Очевидно, що Росія розв'язала проти України війну. І ця війна почалася не 24 лютого 2022 року, а на вісім років раніше, – каже директор із розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Валерій Рябих.
Експерт стверджує, що юридично «військова спецоперація» нічого не означає.
- Є факт порушення міжнародного права, є всі ознаки агресії, застосування збройних сил, і я впевнений, що це неодмінно стане предметом розгляду військового суду в Гаазі, - вважає співрозмовник.
Міжнародно-правовою підставою для проведення операцій з примусу до миру може бути рішення Ради Безпеки ООН, прийняте на підставі глави VII Статуту ООН. Цей розділ передбачає, що до певної країни можуть бути застосовані примусові дії у разі загрози миру.
Однак на практиці подібні операції здійснювалися і без санкції Ради безпеки ООН. Прикладами таких операцій є дії НАТО у Боснії у 1995 році, бомбардування Югославії у 1999 році, втручання Росії у грузино-осетинський конфлікт у серпні 2008 року.