Оподаткування орендодавців та скасування зарплатних ФОПів: які податкові нововведення нам готують
Велике будівництво, мільярд дерев, «Вовини тисячі», смартфони пенсіонерам – на реалізацію цих «проектів» потрібні гроші, і чималі. Не дивно, що влада робить нові і нові спроби поповнити казну за рахунок збільшення збору податків із населення.
При цьому чиновники так поспішають, що часто озвучують ідеї та положення законопроектів задовго до того, як самі документи з'являються на світ. До чого ж готуватися українцям і що для нас зміниться, якщо «податкові ініціатори» таки доведуть розпочате до кінця?
Астрологів та психоаналітиків візьмуть під контроль
Одна з найбільш обговорюваних новин останніх днів – оподаткування так званих «мікрозаробітків». Нардепи на чолі з головою Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим готують законопроект, який дозволить стягувати податки з непостійних заробітків таксистів, нянь, фотографів, орендодавців, дресирувальників собак, весільних ведучих, художників, перукарів, домашнього персоналу та інших самозайнятих громадян.
Текст документа поки що не оприлюднений, але основні положення відомі. Тимчасові підробітки планують контролювати за допомогою обов'язкових касових апаратів, а надання послуг обкладатимуть податковою ставкою 5,5-18%.
Щоб сплачувати цей податок, українцям треба буде зареєструватися у податковій за місцем проживання та придбати касовий апарат. Для того, щоб потрапити під мінімальне оподаткування (5,5%), дохід від додаткової зайнятості за рік не повинен перевищувати 153 мінімальні зарплати (на сьогодні це 994 500 грн на рік, або 82 875 грн на місяць).
За більш високих доходів податкова ставка становитиме 18%.
Сімейне декларування
Законопроект про домоекономіку, який дозволяє громадянам займатися дрібним бізнесом без відкриття ФОПу та при цьому враховувати не доходи кожного окремо взятого українця, а в перерахунку на всіх домочадців, на відміну від інших ініціатив, таки було опубліковано. І експерти тут же знайшли в ньому підводне каміння.
Зокрема, експерт з питань ЖКГ Олег Попенко вважає, що якщо закон буде прийнято у нинішньому вигляді, то можна буде втратити житло за борги одного з членів сім'ї, навіть якщо житло йому і не належить, «без суду та слідства».
А аналітик TeleTrade Сергій Родлер вважає, що у цій ініціативі проглядається не зменшення податків, про яке говорять його автори, а їх збільшення. Крім того, через податкові декларації, куди будуть внесені абсолютно всі доходи сім'ї, багато хто може втратити вже призначені житлові субсидії.
Об'єднання трьох податків у один
У своєму січневому інтерв'ю Данило Гетьманцев розповів про плани. За його словами, він уже розробив законопроект, який пропонує об'єднати ЄСВ, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у єдиний податок із зменшенням ефективної ставки із нинішніх 37% до 30%, а у перспективі – до 25%.
За задумом законодавців, таке зниження призведе до незначного зменшення надходжень до бюджету, але при цьому й до підвищення зарплат українців. Мовляв, роботодавці, у яких знизяться податкові відрахування, все «зекономлене» виплатять як білу зарплату своїм співробітникам – і в результаті економіка навіть виграє.
Треба сказати, що у економістів подібні викладки викликають непідробне здивування.
, – нагадав у розмові з «КП в Україні» економіст Андрій Мартинюк.
- Тоді теж очікувалося, що детінізація та зростання зарплат компенсують зниження надходжень до бюджетів (яке, до речі, тоді становило майже 30%), але цього не сталося. Заощаджені податки роботодавці не роздали найманим працівникам, а просто розклали по своїх кишенях. Те саме відбудеться і цього разу. Просто дивно, до чого в нашій країні люблять наступати на ті самі граблі.
Скасування зарплатних ФОПів
Незважаючи на все сказане вище, у податковому комітеті вважають, що об'єднання трьох податків і зниження ефективної ставки, про що йшлося вище, - це такі неймовірні потурання для українців, що в деяких сферах податкову політику слід посилити. Сказано зроблено! І ось уже платникам податків загрожують посиленням фінансового моніторингу та «наступом» на зарплатних ФОПів.
Як відомо, у нашій країні популярний механізм, за яким деякі роботодавці з міркувань економії не оформляють працівників в штат, а укладають із ними договір як із фізособами-підприємцями. У такому разі замість 37% вони сплачують лише 5% податку. Цей прийом у комітеті планують заборонити.
Данило Гетьманцев не раз говорив про своє негативне ставлення до зарплатних ФОПів, називав це «схемою ухилення від податків у рамках чинного законодавства» і обіцяв, що подібні можливості скорочуватимуться.
За його словами, сенсу знижувати ставки податків до 25%, якщо лишиться можливість платити зарплату через ФОП, просто немає. Адже навіть знижені ставки будуть все одно вищими, ніж 5%.
Думки економістів щодо зарплатних ФОПів розходяться. У той час як одні називають подібне оформлення найманих працівників шахрайством, інші вважають, що співпраця з фізособами-підприємцями є цілком законним способом оптимізації податків.
А аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак нагадує: зарплатні ФОПи – це не лише «схеми», а й заходи, які, скажімо, дозволили переманити свого часу підприємців із Білорусі. За словами експерта, якщо цей механізм прибрати, бізнес., насамперед IT-сектор, почне переїжджати. Тож якщо мета податківців – позбутися платоспроможного населення, то вони на вірному шляху.
Цікаво, що єдиної думки з цього питання немає навіть серед чиновників. Зокрема, у своєму недавньому інтерв'ю міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що не підтримує цієї ініціативи голови податкового комітету.
Як сказав міністр, враховуючи чутливість питання ФОПів для суспільного та політичного середовища, він би фізосіб-підприємців не чіпав.
«Будь-яке рішення у цій сфері я б ухвалював з погляду не лише розуміння інтересів бюджету чи справедливості, а й суспільно-політичних настроїв цієї сфери», - зазначив Марченко.
Замість післямови
Відповідаючи на споконвічне запитання «що робити?» з тіньовою економікою економісти практично одностайні: знижувати податковий тиск. Але знижувати по-справжньому, а не давши умовно кажучи гривню, при цьому забрати три.
Крім того, каже президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко, потрібно реформувати податкову систему так, щоб вона стала джерелом розвитку держави. Платники податків повинні розуміти, куди йдуть їхні податки та бачити, що вони витрачаються ефективно.
Але, резюмував експерт, на жаль, влада продовжує бачити у бізнесі "дійну корову" для реалізації своїх численних "проектів", а не ключового партнера.
Підсумок такого ставлення цілком закономірний.
Економіст Михайло Кухар, спираючись на дані НБУ, дійшов висновку: за минулий рік українці зняли з рахунків готівкою 5 млрд грн, або 1,5% ВВП. Ці гроші покинули межі банківської системи та більше не повернулися до неї. На думку економіста, це є найяскравішим доказом зростання тінізації економіки внаслідок перманентного тиску на громадян та бізнес «податкових ініціатив Гетьманцева».
І, судячи з того, що голова податкового комітету не планує пригальмувати, у 2022-му ситуація тільки погіршиться.
