Зеленський закликав запровадити проти Росії потужні превентивні санкції, а Дуда – висунути Путіну контрультиматум
Президент України Володимир Зеленський вважає за необхідне запровадження щодо Росії превентивних санкцій для недопущення посилення ескалації з її боку. Про це український лідер заявив 20 грудня у резиденції "Синьогора".
- Якщо реакція деяких європейських лідерів та лідерів Альянсу така, що "не дай бог, якщо Путін продовжуватиме ескалацію, наприклад, щодо України, то ми (ЄС та НАТО. - Прим. авт.) потім введемо санкції. Що таке потім? І для кого? Хто залишиться і для чого це потрібно? - сказав Зеленський на брифінгу за результатами саміту Люблінського трикутника.
Він навів приклад кризи з мігрантами на кордоні між Білоруссю, Польщею та Литвою, зазначивши, що країни Європейського Союзу і НАТО "без зайвих нагадувань, бюрократичних кроків і слів ввели серйозні санкції щодо Білорусі".
- Я думаю, що буде реакція наступна: якщо буде зброя розміщена у Білорусі, то потім ми запровадимо якісь дуже потужні санкції. Тому передумов, що президент Росії зробить крок назад, я, щиро кажучи, не бачу. Тому вважаю: навпаки, мають бути потужні превентивні речі, потужні, серйозні санкції, щоб не було жодної думки щодо ескалації у якомусь регіоні, бо ми бачимо, що питання вже пов'язане не лише з Україною, – додав президент України.
Зеленський наголосив на важливості у тому числі Люблінського трикутника, сказавши, що пріоритетом у нинішній ситуації для України є розвиток та покращення відносин із сусідніми державами.
- Ми не є членом Європейського Союзу. І не є членом НАТО. Тому насамперед ми посилюємо сусідські відносини, - сказав Зеленський на прес-конференції за результатами тристоронньої зустрічі з президентами Литви та Польщі у державній резиденції "Синьогора" в Івано-Франківській області у понеділок.
Глава держави нагадав, що коли у Молдові був дефіцит газу, то саме Україна першою прийшла їй на допомогу, незважаючи на те що "Україні було так само важко, як і іншим".
Також Зеленський зазначив, що коли Литві була потрібна допомога в облаштуванні кордону для запобігання міграційній кризі і президент країни попросив про допомогу сусідів, то саме Київ першим відреагував на це прохання.
- Ми відреагували першими, незважаючи на те що ми не є членом Європейського Союзу та не є членом НАТО. І саме тому сьогодні тут наші друзі – вони відчувають, що сьогодні вже нам потрібна їхня допомога та підтримка, - наголосив Зеленський.
Розповідаючи про перспективи України щодо вступу до Альянсу, президент зазначив, що для цього країна має стати потужнішою.
- Україна (або такі країни, як Україна) будуть у НАТО лише тоді, коли саме НАТО зрозуміє, що не НАТО посилює інші безпекові держави, а інші потужні держави посилюють НАТО, - зазначив він.
Дуда не визнає ультиматумів Путіна
Президент Польщі Анджей Дуда, зі свого боку оцінюючи поведінку Володимира Путіна відносно НАТО, зазначив, що Путін або перебуває в такій ситуації, коли йому дуже потрібно продемонструвати імперську силу Росії, або дійшов висновку, що Захід і Альянс переживають момент слабкості, під час якого вони погодяться на такий ультиматум.
- Якщо подивитися на історичну перспективу, то ми маємо засвоїти важливі уроки. І якщо подивитися, то в такій ситуації, коли одна велика держава озвучує ультиматум, а інші на це погоджуються, то опісля йде серйозна військова агресія, і в результаті починається війна, - заявив він.
Дуда наголошує, що не можна піддаватися на шантаж.
- Якщо хтось приходить до вас додому і починає стукати у двері і погрожувати, каже, що нападе на вас, якщо ви не відчините і не віддасте йому гроші, але навіть якщо ви трохи прочините двері, щоб дати йому гроші, на вас все одно нападуть і увірвуться до вашої домівки... Ніколи не можна піддаватися на такі ультиматуми та шантаж. Я сподіваюся, що це також зрозуміло і всім більш-менш серйозним лідерам у світі, і що це зрозуміло і США… Щодо інших членів НАТО, я сподіваюся, вони також розуміють, що ніколи не можна погоджуватися на такий шантаж, - пояснив глава Польської держави.
За його словами, треба подивитися на історію та не погоджуватися на подібні ультиматуми.
- Ми не маємо погоджуватися на такі ультиматуми. Єдиною відповіддю на такий ультиматум може бути лише серйозна відповідь – може бути контрультиматум, який матиме, за своєю суттю, заспокоїти сторону, яка хоче продемонструвати свої імперські амбіції. Такою є моя позиція, - заявив президент Польщі.
Науседа закликає НАТО та ЄС "відновити баланс"
Північноатлантичний альянс повинен мати алгоритм дій на будь-які сценарії, які можуть загрожувати безпеці у східноєвропейському регіоні, вважає президент Литви Гітанас Науседа.
- НАТО має відреагувати не лише тим, що сконцентрує свої війська на східному фронті, але й тим, що посилить свій військовий потенціал. Посилення військового потенціалу - це добре, але у нас має бути алгоритм, що робити, якщо буде сценарій А, сценарій В, сценарій С, що ми робимемо далі, - заявив Науседа.
За його словами, події останніх місяців поблизу кордону України (концентрація російських військ та військової техніки, активізація кібератак, дезінформації, пропаганди) означає, "що ми втрачаємо баланс у нашому регіоні" і тому маємо вжити дій, які відновлять цей баланс.
- Якщо баланс наразі втрачається, має бути якась реакція й від іншої сорони, щоб цей баланс відновився. Це стосується Європейського Союзу та НАТО, - наголосив Науседа.
Науседа зазначив, що "військова інтеграція Росії та Білорусі - це вже факт, який відбувається довгий час і на це треба відреагувати насамперед НАТО, тому що це змінює безпекову ситуацію для Балтійських країн".
- Тут немає такого, що це лише безпека України та виключно безпека Балтики. Ми бачимо, наскільки це взаємопов'язано… Щоб ми обговорювали не лише окремо українську, польську чи литовську ситуацію. А щоб це було обговорення регіональної безпеки. І це має бути широка реакція на регіональному рівні, – підсумував президент Литви.
