Савіку Шустеру таки довелося визнати, що Рінат Ахметов вітав його із днем народження у Вільнюсі. Скандал спалахнув після того, як "Українська правда" опублікувала своє розслідування дня народження, який телеведучий святкував у столиці Литви. Нічого особливого, але в тому самому місті і в той же час знаходився і власник каналу, на якому виходить «Свобода слова».
В аеропорту, під час прогулянок містом та застілля у ресторані Шустера разом з його іменитими гостями увесь час "пасла" телекамера. Ахметова невідомі спостерігачі так і не "випасли", проте "засвітили" Арсена Авакова, Володимира Гройсмана, Дмитра Гордона, Володимира Кличка, Дмитра Комаровського… Здогад, що найбільший український промисловець, олігарх може ховатися за кадром, привів журналістів до версії, що Ахметов обговорював у Вільнюсі кандидатури нового президента. Справа була 22 листопада, до 1 грудня, коли планувалися заворушення, залишалося вісім днів.
Тепер Шустер хоче знати, хто і навіщо влаштував таємну зйомку. Він звернувся до української поліції та литовських депутатів, щоб розкрити «засідку». Телеведучий вважає, що у такий спосіб порушили його право на приватне життя. Опоненти Шустера заявляють, що втручання не було. Публічна особистість має бути готова до посиленої уваги до своєї персони.
Але що таке «публічна особистість»? Чи стосується це поняття людей, які не перебувають на державній посаді? «КП" в Україні» поцікавилася, що говорять із цього приводу експерти та закон.
Скажемо одразу: визначення «публічна особистість» в українському законодавстві немає. Зовсім немає, і багато юристів вважають це недоглядом. Є «службова особа» - це людина, яка обіймає певну посаду у владі, на підприємстві, у компанії, що має низку обов'язків і тому більш уразлива до оцінки чи критики. І це визначення не стосується приватної особи.
Всі гості Шустера, які потрапили у кадр, керівні посади на 22 листопада не обіймали і в очах наших законів є приватні особи, за якими закріплюється конституційне право на приватність.
Але якщо ми вважаємо себе частинкою Європи, то й дивитися потрібно ширше. У 1998 році Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, в якій вказується, що при розгляді права на недоторканність публічними фігурами є не лише особи, які займають державну посаду або користуються державними ресурсами, але й усі, хто відіграє помітну роль у громадському житті. У будь-якій її сфері – політиці, економіці, мистецтві, соціалці, медицині, спорті.
З цієї позиції і колишні міністри, і нинішні журналісти, і доктор Комаровський, безумовно, є публічними персонами. Практика Європейського суду свідчить, що такі особи свідомо відкриваються для прискіпливого аналізу своїх слів, вчинків і мають менший рівень захисту від втручання в особисте життя.
Спочатку про відзначення дня народження Шустера країна дізналася завдяки епічному фото, яке виклав на загальний огляд Арсен Аваков. Фото: facebook.com/arsen.avakov.1
Хоч і менший рівень захисту, але все ж рівень є. І одне втручання від іншого відрізняється
- Зйомка може бути випадковою, наприклад, ви робите селфі, а хтось потрапляє у кадр. Або цілеспрямованою - тоді це втручання, – каже директор детективної агенції «Бюро Рись» Руслан Болгов.
Водночас слід зазначити, що відеоспостереження за іменинником та його гостями проводилося не на закритих, а на відкритих для масового відвідування майданчиках. Будівля аеропорту «Бориспіль», вулиці Вільнюса, ресторан.
– Треба розуміти, що це людні місця, де багато відвідувачів можуть бути з телефонами, де встановлені камери відеоспостереження, – каже детектив. - Теоретично знімати відому особу в публічному місці можна. Але лише за умови, що ви припините зйомку і знищите кадри на першу його вимогу. Наприклад, у ресторані завжди є відеокамери – це елемент системи безпеки. Якщо ви не хочете, щоб ваша присутність у закладі була кимось помічена, то маєте попередити про це адміністрацію. Кадри з вашою присутністю повинні або вилучити, або розмити обличчя. Якщо попередження немає, ви погоджуєтеся на зйомку за замовчуванням.
Савік Шустер, мабуть, зі свого дня народження великої таємниці не робив. Принаймні дружні фотографії із заходу спокійно викладав на своїй сторінці у Фейсбуці колишній міністр МВС Арсен Аваков.
Якби не були замішані у цю справу політика й теорія перевороту, день народження Шустера став би просто роботою папараці, оскільки нічого такого, що могло б зкомпрометувати, в кадрах немає.
Проте журналіст «Української правди», який проводив скандальне розслідування, стверджує, що відеоматеріал йому передали. Значить, це було все-таки стеження?
- Моя думка - що Шустера та компанію вели незаконно. У зйомці є елементи негласних оперативно-слідчих дій. А на них надається право лише державним органам і лише за рішенням суду. Будь-яке копіювання дій поліцейських або використання їх методів є незаконним, - вважає адвокат Костянтин Чичков. - У поліції мають повне право відкрити кримінальне провадження за статтею 182 Кримінального кодексу "Порушення недоторканності приватного життя" та розслідувати походження відеоплівок. Щоправда, в Україні ця стаття працює дуже слабо, принаймні я не зустрічав жодного судового рішення щодо неї.
Питання про право на приватне життя відомих людей залишається юридично відкритим, а фактично давно вирішено. Приватність недоторканна у квартирі, садибі, на дачі. На людях не працює.
– Наведу свій маленький приклад. Коли 2015 року я почав активно виступати на телебаченні, дуже тішився, що став публічною людиною. Одного разу до мене на вулиці підійшов чоловік, який запитав, чи не той я, котрий... Я з усмішкою підтвердив. Ефект був несподіваним – перехожий спробував вдарити мене в обличчя, – каже експерт Українського інституту політики Микола Спиридонов. – Тоді я зрозумів, що публічність – це добре, але є свої мінуси. Савік Шустер давно отримав статус людини, яка бере участь у великій політиці. Він зустрічався у свій день народження із представниками політичної еліти, а не лише зі своєю родиною. Тому не повинен ображатися, що став героєм відео та версій.
Публічна людина, на переконання політолога, має бути готовою до будь-яких несподіванок.