Топ-10 питань щодо звернення президента до Верховної Ради
1 грудня президент Володимир Зеленський виступить перед народними депутатами зі щорічним посланням про внутрішнє та зовнішнє становище України.
«А навіщо президенту там виступати? Про що говорити і який у цьому сенс?» – дивуються обивателі. «КП в Україні» знайшла відповіді на ці та інші питання.
1. Навіщо президенту звертатися до Верховної Ради?
Це – обов'язок президента. Так йдеться у статті 106 Конституції України. Основний закон країни наказує, що президент має хоча б раз «звітувати» перед «слугами» народу. Звісно, може й частіше. Конституція передбачає і позачергове звернення президента до Верховної Ради.
Цікавий момент: якщо президент не хоче чи не може з якихось причин виступити перед депутатами із щорічним посланням, то йому за це нічого не буде – не оштрафують, з посади не усунуть. Наприклад, у 2007 році парламентська криза завадила президенту Віктору Ющенку виступити перед депутатами. А президент Віктор Янукович тричі (2010, 2012 та 2013-го) ігнорував персональний виступ у Верховній Раді зі щорічним зверненням. Він просто розсилав свою доповідь депутатам на електронну пошту, передавав на флешці та у роздрукованому вигляді.
2. Чи є чітка дата?
Якщо з новорічним привітанням президент України, за традицією, звертається до українців за кілька хвилин до Нового року, то стосовно щорічного звернення до парламенту аналогічної традиції немає, як і немає суворих приписів щодо дати виступу.
На законодавчому рівні зафіксовано, що президент має виступити у Раді будь-якого дня, але не пізніше 31 березня. Але практично всі українські президенти порушували встановлений дедлайн. Наприклад, минулого року Володимир Зеленський звернувся до парламенту 20 жовтня.
3. Чи потрібно погоджувати з депутатами дату звернення?
Ні. Президенту достатньо звернутися з офіційним листом на ім'я голови Верховної Ради та зазначити дату свого виступу. І депутати без заперечення зобов'язані внести це питання до порядку денного парламенту.
4. Про що має говорити президент?
Спіч президента має стосуватися внутрішнього та зовнішнього становища України. Тобто глава держави у своєму посланні має окреслити якусь «дорожню карту» для країни хоча б на найближчий рік і відзвітувати, як реалізовувалися плани розвитку країни. У минулорічному зверненні Володимир Зеленський спробував прозвітувати про реалізацію своєї передвиборчої програми.
5. Скільки можна говорити?
Скільки завгодно. На законодавчому рівні немає обмежень щодо тривалості президентського послання.
Найкоротше (воно ж і перше в історії незалежної України) звернення було у 1995 році – президент Леонід Кучма говорив із трибуни Верховної Ради лише 32 хвилини. А ось рекорд за тривалістю щорічного послання належить президенту Петру Порошенку. У 2017 році він говорив близько 1 години 40 хвилин. Минулого року звернення президента Володимира Зеленського до Верховної Ради затягнулося на 51 хвилину.
6. А чи може президент звернутися до парламенту онлайн?
На законодавчому рівні ніде чітко не прописано, що президент має виступати із щорічним посланням до парламенту саме із трибуни Верховної Ради. Теоретично цей виступ може бути і в записі або транслюватися онлайн.
Лише між рядками у Регламенті Верховної Ради читається, що виступати глава держави має з парламентської трибуни: «Після відкриття пленарного засідання Верховної Ради спікер запрошує президента України для проголошення щорічного чи позачергового послання».
Крім того, у день звернення президента до Верховної Ради під «купол» мають прийти всі народні депутати, оскільки Конституція до повноважень парламентарів відносить заслуховування президентських послань.
Також до Верховної Ради запрошуються весь склад уряду на чолі з прем'єр-міністром, глави ОДА, керівники силових та правоохоронних відомств, голови ЦВК, ВРЮ, ЗСУ, КСУ, а також іноземні посли.
Цього року можуть бути й інші гості.
– Я пропоную з наступного року запрошувати з кожної області України військових, медиків, вчителів, студентів, молоді родини, пенсіонерів, громадських діячів, підприємців, науковців, спортсменів. І звітувати про те, що зроблено, і презентувати плани на майбутнє людям, котрі найняли президента на роботу на п'ять років, - анонсував ноу-хау під час торішнього звернення президент Володимир Зеленський.
«КП в Україні» звернулася до прессекретаря глави держави Сергія Никифорова, щоб дізнатися, чи буде реалізована ця ініціатива Зеленського, але він наразі не відповів.
7. Хто допомагає готувати щорічну доповідь?
Необхідно розмежовувати щорічну доповідь президента від його спічу з трибуни Верховної Ради.
Ще у 1997 році президент Леонід Кучма видав Указ про щорічні звернення президента України до Верховної Ради. У документі йдеться, що до підготовки щорічних послань президента залучаються Кабмін, РНБО, окремі міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, наукові заклади НАНУ та галузеві академії наук України, науковці, експерти.
Кожне з цих відомств у встановлений термін надає в Офіс президента необхідну аналітику та пропозиції, як вирішити ту чи іншу проблему.
Далі цей величезний масив інформації опрацьовує Національний інститут стратегічних досліджень та готує аналітичну доповідь про зовнішнє та внутрішнє становище України. Для розуміння: у 2016 та 2018 роках така доповідь налічувала 688 сторінок, у 2017-му і того більше – 928! А ось у 2020 році, з ініціативи президента Володимира Зеленського, вирішили відійти від складання та друку таких талмудів. На сайті НІСД оприлюднили документ із 58 слайдів.
заявив із трибуни Верховної Ради у жовтні 2020-го президент Володимир Зеленський.
Щорічно президент формує робочу групу та куратора підготовки свого послання. У березні 2021 року Володимир Зеленський розпорядився, що займатися підготовкою щорічного президентського послання буде голова Офісу президента Андрій Єрмак, а до робочої групи включив 14 осіб, серед яких перший помічник президента Сергій Шефір, керівник Держуправління справами Ігор Лисий, заступник голови Офісу Кирило Тимошенко.
Щодо президентського спічу з трибуни Верховної Ради, то його пише спічрайтер глави держави на основі аналітичної доповіді.
8. Чи можуть депутати забракувати послання президента?
Ні. По-перше, голосування за підсумками звернення президента до Верховної Ради не передбачене. По-друге, не передбачені навіть запитання президенту за підсумками його виступу.
Лише коли президент залишить зал Верховної Ради, депутати можуть висловлюватись щодо його виступу, давати в кулуарах інтерв'ю, писати пости у соціальних мережах.
9. Де можна почитати повну доповідь про внутрішнє та зовнішнє становище України?
На сайті президента України у день виступу глави держави публікується текст щорічного звернення до Верховної Ради. А ось повний текст аналітичної доповіді про внутрішнє та зовнішнє становище України можна знайти на офіційному сайті Національного інституту стратегічних досліджень. Або ж у наукових бібліотеках. Щорічно аналітична доповідь видається у вигляді книг тиражем 300 екземплярів.
10. А що із позачерговим посланням?
З позачерговим зверненням президент звертається до Верховної Ради у разі оперативного реагування на ту чи іншу політичну (економічну, соціальну, військову) ситуацію у країні. Наприклад, президент Леонід Кучма чотири рази звертався до народних депутатів поза графіком. П'ятий президент Петро Порошенко двічі виступав перед депутатами із позачерговою доповіддю. Президенти Віктор Ющенко та Віктор Янукович правом позачергового звернення до ВР не скористалися.
Володимир Зеленський за 2,5 роки свого президентства лише один раз звертався із позачерговим посланням до Верховної Ради. Це було 29 серпня, у день першого засідання парламенту 9-го скликання. Він тоді наказав новообраним депутатам і відкрито натякнув, що йому не страшно розпускати Верховну Раду.
