Журналісти пояснили, чому відставка першого віце-прем'єра Олексія Любченка має стати однією з найгучніших в уряді. Його звинувачують у причетності до багатомільярдних "скруток" ПДВ та у відсутності стратегічного бачення розвитку економіки. З ним, як з колишнім "азарівцем", не хочуть мати справи інвестори, а колеги з Кабміну воліють обходити його кабінет стороною, пише видання «Дело». Рішення про відставку Любченка, про яке говорять кілька місяців, вже перезріло і має бути прийняте у найкоротший термін, додають автори матеріалу.
Журналісти нагадали, що до Любченка та його ідей негативно ставилися і експерти-економісти, і колеги з Кабміну, і бізнес-асоціації.
Однак головне, чим запам'ятається на своїй посаді перший віце-прем'єр, це причетність до багатомільярдних податкових "скруток", які, за різними оцінками, щорічно коштують країні 30 – 60 млрд грн. “При цьому всіх учасників "скруток" видно у базах податкової. Тому здійснення фіктивних угод неможливе без участі самих фіскалів, які мають "закривати очі" на ці операції. Лідерами “скруток” традиційно є Львівська, Харківська області та Київ, а також Донецька та Київська області”, - наголошується у статті.
За даними, опублікованими у ЗМІ, його довіреними особами та співучасниками схем є його колишній заступник у ДПС, а нині в. о. голова відомства Євген Олійников, помічник Любченка Сергій Крамар, директор департаменту управління ризиками ДПС Антон Чиж, начальник управління ризиків Олександр Осаволюк. Крім того, в опублікованих документах, пов'язаних із ДПЗКУ, також фігурує прізвище помічника Любченка, колишнього голови ДФС та Фонду держмайна Ігоря Білоуса. За даними авторів документа, Білоус, зокрема, міг особисто відбирати компанії для участі у "програмі" за "скрутками" за допомогою ДПЗКУ.
Автори матеріалу зазначили, що у своєму свіжому інтерв'ю “Економічній правді” Олійников визнав, що у нього з Любченком “хороші стосунки і в робочому, і в особистому плані”. При цьому на запитання про “скрутки” Олійников, на думку журналістів, відповідав максимально ухильно, не спростовуючи їх наявність і не називаючи відповідальних. При цьому спочатку він звинуватив у "розкручуванні" цієї теми нардепа від ОПЗЖ Іллю Ківу, потім став стверджувати, що за "розгоном" стоїть скривджений екс-міністр фінансів Ігор Уманський, а наприкінці дійшов висновку, що тема "скруток" пов'язана з набором співробітників у новостворене Бюро економічної безпеки, та взагалі що за звинуваченнями стоїть колишнє керівництво податкової міліції.
"За даними ЗМІ, які публікували внутрішні документи правоохоронців, ціна питання для "координаторів" "скруток" на вершині піраміди - не менше 1% від недоотриманих бюджетом податкових надходжень. Зокрема, саме така цифра вказана в документах, пов'язаних з участю у "скрутках" Державної продовольчої зернової корпорації та її підрядників. У медіа фігурували цифри в $5-10 млн, які нібито готовий був передати Любченку за можливість продовжити перебування на посаді. Однак навіть якщо це й стосується реальності, то необхідного ефекту не мало: питання про відставку першого віце-прем'єра, схоже, вже вирішено трохи менше, ніж остаточно”, - йдеться у матеріалі.
Журналісти додають, що відставці Любченка, найімовірніше, зрадіють і колеги з Кабміну, і бізнес-асоціації. "В останні кілька місяців, коли Мінекономіки очолив Любченко, відомство стало вельми проблемною “вузькою шийкою” для проходження будь-яких ініціатив як інших міністерств, так і бізнес-асоціацій та представників іноземних інвесторів. Замість спрощення процесів, яке декларують у міністерстві публічно, на практиці ініціативи, що входять до Мінекономіки, стикаються з посиленою бюрократією і затягуванням прийняття найелементарніших рішень”, - сказано в матеріалі.
Любченка називають "фіскалізатором", основне завдання якого - збирати податки з бізнесу, не враховуючи його потреби для розвитку.
“Питання у тому, як правоохоронні органи розпорядяться інформацією про зловживання, пов'язані як з роботою Мінекономіки, так і з багатомільярдними “скрутками”, у причетності до яких неодноразово звинувачували Любченка та його спільників. Оскільки від того, чи залишиться цей кейс безкарним, чи ,навпаки, перетвориться на показовий приклад притягнення до відповідальності корумпованого чиновника за завдання державі та платникам податків збитків в особливо великому розмірі, залежатиме і можливість повторення цієї історії в майбутньому”, - резюмують автори.