28 грудня
Завантажити ще

Чи можливий конфлікт НАТО з Росією

Чи можливий конфлікт НАТО з Росією
Фото: REUTERS/Pascal Rossignol

Минулого тижня у Брюсселі міністри оборони країн НАТО прийняли план оборони європейської та північноатлантичної зони Альянсу. У ньому Блок визначає, як він реагуватиме на можливі атаки з боку Росії, а також на загрозу тероризму, що зберігається. Це перший план такого роду з закінчення холодної війни. Він охоплює різні сценарії, починаючи від звичайних військових атак та гібридної війни до кібератак та дезінформації, а також їх комбінацій та одночасних атак, наприклад, у Балтійському та Чорноморському регіонах.

«У своєму плані оборони Альянс визначив, як він реагуватиме на можливі атаки з боку Росії та загрозу тероризму. Такого плану не було від часів закінчення холодної війни», - пише німецьке видання Süddeutsche Zeitung.

Поштовхом послужила анексія Криму

Таким чином Північноатлантичний альянс відреагував на ситуацію, що змінилася з 2014 року, у сфері безпеки. Поштовхом до переорієнтації НАТО на оборону альянсу стала анексія Криму Росією. План оборони також є відповіддю на те, що Москва озброюється ядерною зброєю середньої дальності та розробляє нові системи озброєнь.

Цей план якраз і приймається для того, щоб уникнути конфлікту

Раніше глава американського стратегічного командування віце-адмірал Чарльз Річард заявив, що конфлікт із застосуванням ядерної зброї між США та Росією, а також Китаєм цілком реальний.

«Існує реальна ймовірність, що регіональна криза з Росією чи Китаєм може швидко перерости у конфлікт, пов'язаний із використанням ядерної зброї, якщо вони відчують, що програш із використанням звичайних озброєнь може загрожувати режиму чи державі. Отже, американські військові повинні поміняти своє основне твердження з «ядерним застосуванням неможливо» на «ядерне застосування - цілком реальна можливість» і діяти, щоб стримувати цю реальність», - пояснив американський генерал.

Міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер заявила, що НАТО має зайняти «дуже чітку позицію щодо поведінки та загроз Росії». "Вона вказала на порушення повітряного простору над країнами Балтії та агресивну поведінку Росії в Чорноморському регіоні", - пише видання Süddeutsche Zeitung.

Ситуацію ускладнює той факт, що Москва оголосила про розрив відносин з НАТО і закрила своє представництво в Альянсі. Генсек блоку Єнс Столтенберг констатував, що відносини з Росією досягли нижчої точки з часів закінчення холодної війни. Передумовою цього стала висилка восьми російських дипломатів, акредитованих при НАТО, через їхню розвідувальну діяльність.

На саміті Альянсу в червні 2021 року Росію звинуватили в тому, що вона «продовжує порушувати цінності, принципи, довіру та зобов'язання, викладені у документах, що лежать в основі відносин між Блоком та Москвою».

- Незважаючи на те, що НАТО прийняло план оборони, в якому Росія називається противником, ймовірність конфлікту між ними в нинішніх реаліях досить низька. Цей план якраз і ухвалюється для того, щоб уникнути конфлікту. Бо якщо така війна почнеться, вона буде останньою у світі. З огляду на бойовий потенціал країн НАТО Росія не зможе вистояти у звичайному конфлікті. Тому Москва застосує ядерну зброю, на що дадуть відповіді країни Альянсу, - розповів експерт з питань міжнародної безпеки Олег Жданов.

Настають кіберконфлікти

Більше того, Москва почала загрожувати. "Заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко попередив НАТО, що будь-який подальший крок у напрямку членства України в Альянсі матиме наслідки", - пише німецьке видання.

Але після поспішного виведення військ з Афганістану в чергове стало ясно, що європейські союзники залежать від підтримки США

Тому разом із новим планом оборони та стримування міністри країн НАТО ухвалили чотирирічні плани розвитку військового потенціалу, необхідного для реалізації цієї стратегії. Йдеться про протиповітряну оборону, кіберможливості та розвідувальний потенціал.

Міністри оборони також домовилися про створення фонду у розмірі одного мільярда євро для підтримки розробки приватними компаніями технологій, важливих для оборони, особливо у кіберсекторі. "Майбутні конфлікти будуть вестися не тільки за допомогою куль і бомб, але і за допомогою байтів і великих даних", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Поряд з цим у НАТО триває дискусія щодо стратегічного курсу Альянсу. Франція, наприклад, наполягає на більшій європейській автономії, тоді як США хочуть, щоб Блок відігравав більшу роль у напружених відносинах з Китаєм. Міністр оборони ФРН Крамп-Карренбауер представила спільно з Фінляндією, Нідерландами, Португалією та Словенією пропозицію щодо створення сил швидкого реагування Євросоюзу. "Але після поспішного виведення військ з Афганістану в чергове стало зрозуміло, що європейські союзники залежать від підтримки США", - пише Süddeutsche Zeitung.

Україна неофіційно включена до цього плану

Оскільки наша країна є місцем конфлікту інтересів Заходу та Росії, вона мимоволі стає частиною плану оборони НАТО в Європі. Військовий експерт Олег Жданов вважає, що Україна відіграватиме помітну роль у протистоянні Блоку та Росії

- Зважаючи на те, що Україну вперше в історії запросили на засідання вищого дорадчого комітету НАТО, де обговорюються питання, які раніше були прерогативою виключно країн - членів Альянсу, ми гратимемо в цьому плані чи не ключову роль. Україну зараз інтегрують у західну систему кібербезпеки, збору, обробки та передачі військових даних. Тобто ми станемо «очима» та «вухами» Альянсу у протистоянні з Росією. Далі НАТО примушуватиме нас нарощувати свій бойовий потенціал, щоб зробити ключовою країною у протистоянні з РФ. Тому нам допомагають робити флот, постачають боєприпасами та зброєю. Україна – інструмент у руках НАТО для стримування Росії, – вважає експерт.