Вже з понеділка, 20 вересня, народні депутати займуться кадровими питаннями. Парламентарії мають намір провести точкові кадрові ротації в уряді Дениса Шмигаля. У відставку ризикують піти 3-5 членів Кабміну.
"КП" в Україні" з'ясувала, наскільки доцільно часто міняти глав міністерств і крісло якого міністра найчастіше стає розмінною монетою в політичних торгах.
Про те, що в Кабміні Дениса Шмигаля наближаються зміни, говорили чи не все літо. Експерти навіть обіцяли напередодні старту опалювального сезону відставку самого глави уряду. Але поки Денис Шмигаль залишається, йому доведеться керувати трохи оновленим складом міністрів. Кадрові питання депутати мають намір розглянути на наступному пленарному тижні, який запланований на 21-24 вересня.
- Відставки (міністрів. - Авт.) за часом - це десь в кінці вересня, остання декада, - анонсував 7 вересня в кулуарах Верховної Ради голова пропрезидентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. За його словами, протягом літа фракція зробила внутрішній рейтинг всіх членів Кабміну, опитавши депутатів. Підсумки рейтингу відомі. Міністри-аутсайдери визначені, але їх прізвища вирішили поки не називати, щоб не розбалансувати роботу ведених ними міністерств.
- Якщо сьогодні ми назвемо будь-яке прізвище, завтра його перестануть слухатися в міністерстві, і, таким чином, виникне загроза зупинки роботи міністерства на два-три тижні, - пояснив Арахамія.
Прискорювати відставки "слуги" не хочуть, вірніше, не можуть, оскільки виникли труднощі з підбором наступників.
-... Більшість нормальних людей, яких ми хочемо, відмовляються йти в міністерства і продовжують займатися бізнесом. Кажуть: у мене все добре, у мене хороша репутація, мене в Фейсбуці люди лайкають, не матюкають і т.д. Як тільки стаю чиновником - на ранок я вже конкретно, так скажемо, погана людина. Тому багато людей не хочуть, - додав Арахамія.
У списку потенційних відставників три прізвища. Кулуарно озвучувалася, що ризикують втратити портфелі міністр оборони Андрій Таран, міністр соцполітики Марина Лазебна і віце-прем'єр Олег Уруський. Народний депутат Юрій Камельчук пояснив, чому саме з цими міністрами "слуги" хочуть розпрощатися.
- Претензії у фракції до Олега УРУСЬКОГО - мало руху, мало енергії. Стратегічні галузі промисловості не отримали певного поштовху, плюс конфлікти з главою економічного комітету, - пояснив Юрій Камельчук. - У Тарана - особисті конфлікти з колегами у військовій сфері. Щодо Лазебної, думаю, це пов'язано з якимись питаннями соціального характеру, які не були вирішені вчасно.
Також озвучується, що до нового року з Кабміну можуть піти "за власним бажанням" міністр культури Олександр Ткаченко і міністр юстиції Денис Малюська.
|
А чи не занадто часто в нашій країні змінюють міністрів і уряд? Таким питанням задалася "КП" в Україні" й занурилася у вивчення кадрових ротацій українських урядів (всього таких було 21), поцікавилася думкою політичних експертів.
- В Європі дуже часто змінюють міністрів, і це ні для кого не є якоюсь сенсацією, - говорить голова правління Інституту української політики Костянтин Бондаренко. - Кабмін приймає на роботу міністра, довіряє йому ділянку роботи або конкретне завдання, а після закінчення якогось часу оцінює його досягнення. Не впорався - змінюють на іншого, більш ефективного менеджера або людину, яка може ефективніше реалізовувати оновлений напрямок у відомстві. Виключно робоче підгрунтя звільнень. Це у нас сформувалося хибна думка, що міністр приходить і повинен піти з прем'єром разом. Насправді ж нормальне явище, коли міністри змінюються в залежності від тих завдань, які ставить уряд.
Іншої думки дотримується політолог Тарас Загородній. Він вважає, що часта зміна міністрів формує замкнене коло безвідповідальності.
- Часта зміна міністрів ні до чого доброго не призводить. Більшість програм прив'язано до річних бюджетних циклів. Відповідно, якщо хочемо отримати більш-менш зрозумілий результат, міністр повинен знаходитися два роки при владі. Тоді будуть об'єктивні підстави спитати з нього. А так починається програма при одному міністрі, приходить інший і провадить свою політику. І ми отримуємо таке собі кільце безвідповідальності влади, - міркує експерт, але в той же час підкреслює, що 60-70% міністерської програми попередників нові глави відомств намагаються реалізувати.
"КП" в Україні" з'ясувала, що з моменту незалежності України найрідше змінювалися міністри силового й оборонного блоку, а також глави МЗС. Наприклад, Андрій Таран є 16-м міністром оборони і другим міністром при президенті Володимирі Зеленському. Нещодавно пішов у відставку Арсен Аваков, він був 11-м міністром внутрішніх справ. І взагалі поставив абсолютний рекорд перебування на міністерській посаді - майже 7,5 року. Міністрів закордонних справ за останні 30 років змінилося тільки 14.
А ось в економіці, енергетиці, охороні здоров'я та аграрній сфері найчастіше змінювалися міністри. Україна пам'ятає 29 міністрів економіки, 27 міністрів енергетики, 26 міністрів охорони здоров'я (наприклад, Ілля Ємець обіймав посаду тільки 24 дня. - Авт.) і 25 міністрів аграрної політики.
- Силовий та оборонний блок зав'язаний на главу держави. В основному тут міністрами стають люди, яким довіряє особисто президент. Їх звільняють, якщо трапляється конкретний "заліт" міністра або відбувається щось кричуще в його сфері. Решта ж посад дуже часто стають розмінною монетою при політичних торгах. Не варто забувати, що деякі посади тягнуть за собою шлейф корупційності. Багато охочих "покерувати" на ласих посадах, - переконаний Тарас Загородній.
У тому, що частіше за все в Україні міняли саме міністра економіки, не бачить нічого дивного Костянтин Бондаренко. Він пояснює, що є дуже важкі сфери в життєдіяльності країни. І грамотно ними керувати - талант, що має далеко не кожен політик.
- Міністр економіки повинен бути в першу чергу стратегом. Від нього залежать бюджетні показники. Він бере на себе відповідальність за основні параметри бюджету та їх виконання. Якщо бюджет вибивається з певних графіків або не відповідає дійсності, то змінюють міністра. До того ж міністр економіки відповідає за торгово-економічні місії, роботу з якими останнім часом можна оцінити на трієчку з мінусом, - міркує політолог.
ДОВІДКА "КП"
12 міністрів освіти і ще два т.в.о. міністра. З грудня 2020 року Сергій Шкарлет. При президенті Зеленському на чолі міністерства було 4 людини. Найменше в кріслі міністра освіти втримався Юрій Полюхович. Він був в.о. міністра всього два тижні.
ДО РЕЧІ
З моменту приходу до влади президента Володимира Зеленського та формування монобільшості "Слуги народу" змінилося два уряди. У серпні 2019-го на чолі Кабміну став Олексій Гончарук. З березня 2020-го цю посаду посідає Денис Шмигаль. І в його уряді залишилося тільки 3 людини, які працювали з Гончаруком.
З серпня 2019 року посада міністра юстиції займає Денис Малюська. Періодично спливають чутки про його можливу відставку, але головний правник країни демонструє непохитність своїх позицій. Також в урядовій обоймі, тільки зі зниженням статусу, залишився Дмитро Кулеба - був віце-прем'єром, а став главою МЗС. А ось Вадим Пристайко пост глави МЗС змінив на кабінет віце-прем'єра з євроінтеграції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ