22 грудня
Завантажити ще

5 питань про Будапештський меморандум: чи може Україна відновити ядерний потенціал

5 питань про Будапештський меморандум: чи може Україна відновити ядерний потенціал
Фото: President.gov.ua

Про те, чи зможе Україна знову набути статусу ядерної держави, знову заговорили після виступу нашого президента на Мюнхенській конференції з безпеки. Тоді Володимир Зеленський заявив, що Україна може поставити під сумнів зобов'язання країн-підписантів щодо Будапештського меморандуму, якщо не отримає гарантій безпеки, які обіцяв їй цей документ.

Чи дійсний взагалі Будапештський меморандум?

Зеленський ініціював проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму, однак якщо вони не відбудуться або за їхніми результатами не будуть ухвалені конкретні рішення щодо гарантії безпеки для України, то Київ може поставити зобов'язання країн-гарантів під сумнів.

У відповідь на це посол Німеччини в Києві Анка Фельдгузен заявила, що Будапештський меморандум, згідно з яким три ядерні держави є гарантами територіальної цілісності України, не має юридичних зобов'язань. «Будапештський меморандум – це справді формат без юридичних зобов'язань у рамках міжнародного права. Але я думаю, що зараз потрібно пробувати все, щоб уникнути війни», - сказала вона.

Навіщо ці консультації потрібні?

Глава МЗС України Дмитро Кулеба пояснив, що Україна звертається до Будапештського меморандуму, оскільки потребує конкретних рішень щодо забезпечення своєї безпеки.

"З огляду на те, що ми віддали наш ядерний потенціал, що дані нам гарантії безпеки провалилися, я думаю, деякі країни мають відчувати відповідальність за це та сумлінно працювати над пошуком правильних та ефективних гарантій безпеки для України", - доповнив Кулеба.

Він додав, що "ми зараз звернемося до всіх держав-гарантів щодо Будапештського меморандуму провести консультації та вийти з них із конкретними рішеннями про кроки, які будуть вжиті для забезпечення безпеки України".

Відмова Росії не повинна бути підставою для непроведення консультацій, наголосив Кулеба.

- Ніхто не переглядатиме Будапештський меморандум. З тієї простої причини, що він прив'язаний до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Уявімо, що ці консультації будуть нерезультативними (а так воно й буде), отже Україна відновлює ядерний статус? Але Захід ніколи не дасть нам цього. До того ж, у нас немає ресурсів для цього. Нам ніхто не дасть кредитів на відновлення ядерного циклу. Заява Зеленського – це зайве підтвердження того, що Мінські угоди опинилися у безвиході. Тому поки не видно вихід, Зеленський лякає Захід, щоб підбадьорити його на виконання Мінських угод, - вважає політолог Вадим Карасьов.

Чи зможе Україна поновити свій ядерний цикл?

Теоретично – так. Але це дуже дорого і загрожує серйозними як економічними, так і політичними наслідками. До 1994 року Україна мала третій у світі після США та Росії ядерний потенціал.

Чи зможе Україна його відновити, якщо країни-підписанти відмовляться давати Києву тверді гарантії безпеки?

Утримання ядерної зброї – дороге задоволення. Україна зараз навіть не виробляє своє ядерне паливо. Більше половини палива для АЕС країна закуповує у Росії, решта – у англо-американської компанії Westinghouse.

Україна знаходиться на 10-му місці у світі за покладами природного урану, його добувають на «Східному гірничо-збагачувальному комбінаті» у Жовтих Водах. Але навіть для АЕС уран треба спершу збагатити, а такого обладнання в Україні зараз немає.

– Теоретично Україна могла б відновити свій ядерний цикл, а практично – ні. У нас немає фабрики зі збагачення урану. За покладами урану ми входимо до десятки лідерів, а фабрики – немає. А все інше для ядерного циклу є - ракета-носій (КБ «Південне»). Пускова устава практично є. Бракує ядерної боєголовки, а для цього немає фабрики, що збагачує. – пояснив «КП в Україні» експерт з питань міжнародної безпеки Олег Жданов.

Хто може завадити?

Є й міжнародно-правові перешкоди. Навіть якщо обладнання з'явиться, Україну сковує Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, який, зокрема, передбачає, що збагачувати уран можна лише для мирних цілей – до 4-5 відсотків. «Збройовий» уран має бути збагачений мінімум до 90 відсотків.

Крім того, як тільки у МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) з'являється інформація, що країна, яка підписала Договір, починає виходити за межі низькозбагаченого урану, на цю країну обрушуються санкції.

Позиція ООН щодо поширення ядерної зброї є однозначною, і жодних персональних послаблень для України не буде. Це ще у 2014 році  дав зрозуміти тодішній генсек ООН Пан Гі Мун: «Наслідки будуть серйозними – як для регіональної безпеки, так і для цілісності режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Війна в Україні не повинна бути виправданням для того, щоб домагатися володіння ядерною зброєю, що призведе до ще більшої роз'єднаності та зниження безпеки».

- Як тільки ми займемося відновленням ядерного циклу, ми одразу потрапимо під міжнародні санкції через порушення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, - упевнений Олег Жданов.

Скільки коштуватиме ядерна зброя?

Ну, скажімо, ми зважилися. Зараз у «Ядерному клубі» дев'ять держав – США, Росія, Китай, Великобританія, Франція, Індія, Пакистан і, ймовірно (але дуже ймовірно), Ізраїль із КНДР. Ніхто з них офіційно не публікує суми своїх «ядерних» видатків. Щороку Міжнародна компанія за ліквідацію ядерної зброї (ICAN) публікує звіт із приблизними витратами. У 2019 році загальні витрати становили 72,9 мільярда доларів. Найбільше у США – 35,4 мільярда. У Франції – 4 мільярди, у Індії – 2,3 мільярда, в Ізраїлю та Пакистану – близько одного мільярда доларів.

Загальний бюджет Міністерства оборони України становить близько 4,11 мільярда доларів. Тож навряд чи Україна може дозволити собі ядерну програму. До того ж ядерну зброю потрібно постійно перевіряти та модернізувати, тому витрати на неї завжди зростають. Наприклад, якщо зараз США витрачають близько 35 мільярдів доларів, то до 2030 року щорічна сума буде не меншою за 50 мільярдів.

Довідка Коротко про

Будапештський меморандум - меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. 5 грудня 1994 року його підписали лідери України, Росії, Великої Британії та США (Леонід Кучма, Борис Єльцин, Джон Мейджор та Білл Клінтон). На момент підписання Меморандуму Франція та Китай були учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

У серпні 2021 року Леонід Кравчук заявив, що Україна не могла не підписати Будапештський меморандум, оскільки термін статутного використання ядерних боєголовок спливав у 1997 році, і 1400 боєголовок могли б стати неймовірно важким та небезпечним вантажем. У лютому 2021 року президент Володимир Зеленський назвав помилкою ядерне роззброєння України у 1994 році.