• Головна
• Суспільство

Фото: okko.ua

Секрети будівництва курорту GORO Mountain Resort

Будівництво століття. Так жителі селища Волосянка, що неподалік курортного смт Славське, охрестили зведення рекреаційного комплексу. Вельми амбітно: впродовж 15 наступних років збудувати гірськолижний курорт, який стане конкурентом Буковелю. Про те, чим же насправді стане цей проєкт для Карпат, чи потрібен Україні Буковель №2 - читайте у матеріалі Коротко про.

П’ять тисяч робочих місць

Окраїна Львівської області, село Волосянка. Це Карпати, а значить - навколо лісисті гори і неймовірні пейзажі. А ще чимало туристів, які їдуть сюди покататися на лижах, надихатися чистим повітрям, відпочити від міської суєти. Основу місцевої економіки становить туризм – це переважно невеликі приватні садиби та поодинокі відпочинкові комплекси.

Зараз Волосянка, де мешкає всього 1500 жителів, поступово перетворюється на такий собі будівельний майданчик: на околиці села триває будівництво відпочинкового комплексу GORO Mountain Resort, єдиний власник і основний інвестор якого – ОККО Group на чолі з її засновником Віталієм Антоновим і співзасновником Василем Даниляком. Місцеві жителі кажуть, що усі тамтешні роботи поки що йдуть повільно. Очевидно, що будівельникам докучає карпатська зима. Чекають, що велике будівництво розпочнеться вже з потеплінням.

За 2 км від Волосянки розташований відомий гірськолижний комплекс «Захар Беркут». Кажуть, його вже викупила ОККО Group, як і 500 гектарів навколишньої земельки.

Жителі Волосянки і сусіднього села Верхня Рожанка неохоче висловлюють свої думки про майбутній курорт. І говорять неприємне.

- Бізнесмени відкриють у нас під боком курорт, і за декілька років Волосянка з Рожанкою зникнуть, як село Поляниця, з якого розрісся Буковель, - обурюються місцеві.

- Як зникло? – дивуємося. – Це село є і сьогодні, і процвітає.

- А хто там живе? Тільки приїжджі, - каже житель Волосянки Михайло. –- Майже всі місцеві люди повиїжджали, село втратило свою унікальність, атмосферу.

А про те, що у GORO Mountain Resort інвестори вже запланували 5 тисяч робочих місць, селяни навіть чути не хочуть.

- Місцевих на роботу туди не візьмуть, всю свою свиту будуть привозити зі Львова і столиці, це вже перевірено тим же Буковелем, - коментують жителі Волосянки.

Вигляд на Волосянку з південного заходу. Фото: uk.wikipedia.org

Не вистачає кадастрової карти, снігу і води

Навколо «Буковелю-2» більше здогадок та пліток, аніж офіційної інформації. Почнімо з того, що дотепер мало хто бачив офіційну кадастрову карту будівництва курорту. Вона прихована від громадськості. Адже у тих місцях, де має постати курорт, є унікальні квазіпралісові ділянки. Квазіпраліс – це старий ліс, якому понад 100-150 років і який узагалі не повинен зазнати впливу людини.

Але кореспондентці Коротко про вдалося дізнатися з власних джерел, що ще у 2022 році, при закритому тоді кадастрі, хтось тишком-нишком вже поділив на певні ділянки столітню частину лісу, готуючись до зведення курорту.

Ну і виглядає трохи цинічно, коли в країні, де триває кровопролитна війна, будують курорт. Українці рахують, скільки дронів, автівок чи турнікетів можна було придбати за гроші, витрачені на виробництво. Але рахувати чужі гроші – справа невдячна. Та й сама ОККО Group регулярно повідомляє, що потужно допомагають нашим військовим.

Ще один «камінь у город» нового курорту – чи треба він узагалі в Карпатах. Нібито в українських горах вистачає таких зон.

- Як людина, яка багато років працює у сфері туризму, скажу, що, наприклад, в Швейцарії значно більше гірськолижних курортів аніж в Україні, - каже туристичний експерт Євген Павельчук. - У невеликій Словаччині їх більше 50. В Чехії, де гір практично немає, їх 57. У нас ця цифра в рази менша. Туризм для економіки країни надзвичайно важливий, навіть в умовах війни. По всій Європі працює більше 4 тисяч гірськолижних курортів, на яких є сумарно більше двох з половиною тисяч підйомників. Це мільярдні надходження в бюджети цих країн. Для економіки України це (новий масштабний курортний проєкт. – Авт.) дуже важливо.

Погоджуємося: будь-які інвестиції для України, тим паче сьогодні, надважливі. Та й українці не проти курортів у Карпатах. Але нехай це будуть фрагментовані місця відпочинку, а не одразу тисяча гектарів під готелі і траси одного масштабного проєкту. Але чомусь бізнесмени не зацікавлені будувати невеличкі локальні курорти, які працюватимуть на благо місцевих сіл (будівництво доріг, робочі місця саме для місцевих жителів, збереження типової карпатської природи тощо) та не матимуть шаленого навантаження на природні ресурси.

Біолог, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАНУ Богдан Проць. Фото: science.smnh.org

До речі, про екологію. Захисники Карпат б’ють на сполох, заявляють, що це будівництво перетворить частину львівських гір на бетонні і забруднені джунглі. До того ж, в Карпатах зараз проблеми як зі снігом, так і з водою.

- У тих місцинах найбільші висоти – це трохи більше за 1200 метрів, а зараз снігу вже немає до висоти 800-1000 метрів, - розповідає Коротко про біолог і природоохоронець, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАНУ Богдан Проць. - Не вистачатиме снігу, значить - будуть ставити снігові гармати, які потребують величезної кількості води. А з водою в усіх Карпатах величезна проблема, її не вистачає.

Еколог підкреслює, що курорт зіткнеться з необхідністю будувати озеро. Буде великий забір води, і невідомо яка частина її потраплятиме до навколишніх громад. Та й залишається відкритим питання щодо очисних споруд. Чи планують їх будувати інвестори? Яких потужностей? Чи, можливо, всі відходи потраплятимуть прямісінько в багатостраждальну річку Опір?

Громадські активісти, захисники природи Карпат сказали нам, що такі курорти – це типове захоплення земель і довкілля, зазвичай від тисячі до 1500 гектарів. Мовляв, власники таких проєктів щасливо живуть за кордоном, використовуючи українські ресурси як можливість ще більше збагатитися. І питання природних, людських ресурсів, екології та й, врешті-решт, моральності їх мало цікавить.