Дружина військового Зоріна Щербак із села Шрамківка Черкаської області вже 15 років мешкає у Києві. З початку війни Зоріна почала розписувати одяг відбілювачем. Вироби із таким незвичайним розписом сподобалися підписникам художниці – і посипалися замовлення. Малюнки – різні. А от патріотичну тематику, за словами Зоріни, одяг із патріотичною тематикою чи Петриківським розписом часто замовляють українці за кордоном.
Подробиці про малюнок на тканині за допомогою відбілювача, про сюжети робіт та відгуки покупців Зоріна розповіла Коротко про.
- Зоріно, чому відбілювач? Звучить дуже дивно, як для розпису на одязі, це ж не фарби.
- Я розписую одяг «Доместосом» чи іншим відбілювачем третій рік. Але так насправді було не завжди. Перед цим я багато одягу розписувала фарбами.
Я навчалася на художника, але коли приїхала до Києва з першим чоловіком, він не підтримав мою ідею займатися творчістю. Вже пізніше, коли одружилася вдруге, почала розписувати стіни, писати картини. З початку війни залишилася без роботи, з дітьми на три місяці поїхали до нашого села - там і з'явилася думка розмальовувати одяг.
Якось подарувала дитині теплий зимовий костюм. Весною вона пішла в ньому гуляти, нарвала мені кульбаб і забруднила ними одяг. Кульбаби не змиваються. Спробувала виправити ситуацію відбілювачем. Поставила цятки. Потім ще. Дивлюся, а "Доместос" непогано малює...
Після цього розписала собі першу футболку за мотивами серіалу “Вікінги”, котрий люблю, захотілося намалювати одного з героїв. Виставила роботу в TikTok – так у мене з'явилося перше замовлення. Після цього почали приходити повідомлення: “А можна й мені? А чи можна мені?”. У результаті - за минулі 3 роки розвинулося майже промислове виробництво розпису.
– Які сюжети замовляють найчастіше?
– Зараз 80% клієнтів просять нанести малюнки у патріотичній тематиці. А найнезвичайнішим було худі для чоловіка, яке я розписала повністю маленькими коміксами - і капюшон, і рукави, і під рукавами. На худі не було жодного живого місця, дуже довго його прикрашала. До речі, я не дуже розуміюся на коміксах, тому просила клієнта кинути мені зразки. Мені самій було дивно, що успішно намалювала його "Доместосом".
Більшість замовлень за кордоном – це наші українці. Вони озвучують тему, а я пропоную малюнки, пояснюю, що буде зображено та де буде розміщено. Є замовлення від або для військових – найчастіше просять усе, що пов'язане з Україною, війною, їхньою бригадою чи підрозділом.
Люди замовляють різну тематику. Хтось хоче зображення у скандинавському стилі, хтось взагалі аніме. Часом замовляють Петриківський розпис. Я накидаю силует, але взагалі малюю від руки.
- А Петриківського розпису десь навчалися?
– Я закінчила Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, навчалася як художник-майстер, спеціаліст декоративного оздоблення інтер'єру, вчитель образотворчого мистецтва. Вивчали всі й потроху, але взагалі не пам'ятаю, щоб в університеті малювали Петриківський розпис.
Але я бачила багато разів, як інші його малюють. Вперше, коли попросили Петриківський розпис, вирішила спробувати. Спробувала – і все вийшло.
- Як так виходить, що у вас картинка ніби кольорова, адже відбілювач відбілює?
- Колір залежить від кількості нанесень. Перший шар наношу майже сухим пензликом. Додаю додаткові шари там, де треба висвітлити тканину. Зазвичай, якщо ми хочемо щось затемнити аквареллю, беремо темнішу фарбу, а тут навпаки - йдемо від бляклішого до світлішого тону. Там, де треба, щоб було світліше, я потихеньку відбілюю тканину.
Якщо я працюю, то малюю дві речі одразу. Зробила одну промальовку – відклала убік, вона просихає. Потім накладаю другий шар – чекаю, доки підсохне. Максимум, до чого можна дійти, це до білого. Підсумковий результат залежить від кількості шарів.
- Чи буває так, що замовники залишаються незадоволеними? Бачила, ви в інстаграмі поділилися коментарем, що хтось називає ваші візерунки «сатанинськими».
- Мені дуже пощастило, не хочу наврочити, але в мене ще не було жодного поганого відгуку. Лише одного разу відмовилися від речі, бо я підписала свою роботу: Зоріна Щербак. Мені тоді замовниця сказала: чому ви на футболці мого чоловіка написали своє прізвище? Чого це він має носити прізвище чужої тітки? І відмовилася.
Я говорю: добре, не беріть, хтось інший візьме. І цю річ справді забрали. Мені була дивна така реакція. Здавалося, люди хочуть, щоб підпис якийсь був. Але я не завжди підписувала свої роботи. Наприклад, коли розмальовувала речі для аукціонів та зображувала роботу якогось художника, свого підпису не залишала.
– Аукціонів?
– Раз-два на рік я проводжу ярмарок, виставляю свої вироби, також надсилають свої вироби мої друзі – різні майстри ручної роботи. Усі виручені кошти передаємо до ЗСУ. Крім того, проводила не одну лотерею з лотами, розписувала гільзи – усі виручені кошти йшли на донати. Також передавала свої роботи на аукціон, де збирали саме на потреби жінок на війні.
Я організувала невелику неофіційну спілку майстрів з України, ми ділимося досвідом, разом робимо вироби на ярмарки. Продаю разом із колегою, бо всі інші у різних містах, а деякі навіть в різних країнах.
- А ваші рідні, чоловік, діти мають речі з вашим розписом?
- Так, чоловікові я малювала на одязі фарбами Скрябіна. Коли він поїхав на фронт, то розписала йому футболку. Молодшому синові намалювала портрет Тараса Шевченка, він дуже просив. Ходить у цьому, не хоче міняти одяг. Я прошу: знімай, вже випрати час, а він каже: ні, я в ній завтра піду. Для доньки також зробила худі на її замовлення.
Нещодавно купила собі худі, хочу спереду намалювати український алфавіт. Ця робота не буде аляписта, а суворіша, із змістом.
- Ви кажете, випрати... А потрібен якийсь особливий догляд за таким виробом? Прати тільки вручну чи здавати у хімчистку?
- Речі просто прати в машині при температурі 30 градусів, особливого догляду не потрібно.
- Клієнти надсилають вам свій одяг чи ви купуєте його самостійно?
- Одяг я купую сама: не всяку тканину можна розписувати. Є багато речей, з якими такий номер не пройде.
Тканина має бути 100% бавовна. Проблема в тому, що на багатьох речах пишуть: бавовна, але якість бавовни дуже погана. А тканина для розпису має бути лише якісною. Якщо купити футболку за 150 грн, після другого прання на ній з'являться дірки.
- До речі, коли малюєте, надягаєте респіратор? Це ж хімія, очі ріже, важко дихати.
- Спочатку нічого не використовувала – і в мене почалася алергія, кашель та інші неприємності зі здоров'ям. Зараз користуюся спеціальною маскою з фільтрами, окулярами, чоловік поставив мені витяжку на кватирку - вмикаю її, коли виходжу відпочити. Тому, звісно, це шкідливо для здоров'я. Із засобами захисту пройшли прояви алергії.
- А скільки взагалі часу займає розпис?
– Залежить від складності. Тим більше, я працюю лише вечорами, до цього ще на двох роботах. У мене дитина з аутизмом, сиджу в школі з ним як помічник вчителя на уроках: мені потрібно молодшого витягувати, постійно з ним займаюся з трьох років.
- Чи можна за допомогою розпису одягу заробити на життя? Чи це більше як хобі?
- Як і в будь-якій професії, якщо тебе цінують і ти добре робиш свою справу, то цим на життя можна заробити. Якщо ти хороший сантехнік, добре робиш свою справу, то можеш мати нормальний заробіток. У мене замовлення є постійно, люди звертаються, їм цікаво: бачать щось новеньке.
– Скільки коштує зробити у вас одну річ?
- Собівартість речі плюс робота. Робота може бути різної складності. Відповідно, і ціна різна – один малюнок може коштувати 500 грн, може 1000 грн, може 2000 грн.
– Діти допомагають вам у вашій творчості?
– Ескізи мені допомагає робити моя 14-річна донька. Я їй говорю, що мені потрібно. Тому що я людина ручної роботи, працювати на комп'ютері мені важко. Я можу й одразу намалювати на тканині те, що хоче замовник, але іноді хочуть бачити ескіз малюнка. І тут прошу дочку допомогти. Вона робить ескіз на комп'ютері, потім його відсилає на схвалення.
- Про що ви мрієте у майбутньому, щоб хотіли цікавого намалювати?
- Мені хочеться, щоб швидше закінчилася війна і чоловік повернувся додому. Я його не бачила з вересня. Коли закінчиться війна, можна малювати все що хочеш.
Взагалі я живописець, і мені хотілося б малювати фарбами, олією, акрилом, робити розписи на полотнах. Для цього потрібен час. Якщо такі речі робити, то робити це не на продаж, а на виставку насамперед. І на все необхідні кошти.