Мисливська галузь до початку повномасштабної війни виконувала важливу роль, зокрема екологічну, протиепізоотичну (біобезпекову) та, звичайно, економічну. Мисливські угіддя складали 38 млн га, з яких переважно – це польові. Користувачі мисливських угідь, а їх в Україні близько 1100 юридичних осіб, надавали послуги з полювання та виконували свої обов’язки перед законом.
Те, що полювання поставили на паузу, серйозно вплинуло на ріст популяції тварин - і це геть не завжди добре. Адже зросла кількість хижаків, збільшилась в рази епізоотична ситуація (дикі тварини розносять сказ та африканську чуму свиней - АЧС). Й економіка теж постраждала - мисливські господарства, як і дотичні галузі, через відсутність надходжень занепадають.
Президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний розповів Коротко про, що зараз відбувається в Україні в сфері, пов’язаній з мисливством.
- Повномасштабне вторгнення триває майже три роки. Як це змінило фауну українських лісів і степів?
- За ці понад два роки дії воєнного стану в Україні і через повну заборону полювання чисельність лише лисиці звичайної, зросла на 416% і нині може сягати 200 тисяч особин. Науково допустима щільність цього виду нині у 6-8 разів перевищує встановлені норми.
Президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний Фото: Особистий архів Віктор Червоний
Цього року чисельність дикого кабана вже перевищила довоєнну на понад 50%, а кількість випадків АЧС збільшилася на 880%, порівняно з 2022 роком. Як результат - спостерігається стрімке поширення цієї інфекції на свинарські підприємства та приватний сектор.
Така тенденція неодмінно призведе до введення обмежень на експорт з України фуражних зернових у 2024-2025 роках і, відповідно, тяжких наслідків для національної економіки.
- Як війна вплинула на мисливську галузь?
- Більше 100 тисяч мисливців, єгерів та мисливствознавців з початку повномасштабного вторгнення одними з перших долучились до Сил оборони України. Нині на фронті воює чотири єгерські бригади. Про звитягу та героїчні подвиги наших мисливців чули всі. Серед них, на жаль, вже є загиблі воїни, які нагороджені почесним званням «Герой України».
Але життя продовжується, мисливська галузь намагається вижити в цих умовах. З початком воєнного стану фактично всі мисливські господарства через заборону ОВА надавати громадянам послуги з полювання втратили єдине джерело надходжень, адже вони, на відміну від практики країн ЄС, не мають державної підтримки.
Тому вони виявилися неспроможними виконувати умови договорів про ведення мисливського господарства, через що майже повністю згорнуті заходи з охорони угідь, боротьби з епізоотіями, зимової та мінеральної підгодівлі тварин, а також регулювання чисельності потенційно небезпечних диких тварин, розведення та розселення корисних видів.
- Чи правда, що почастішали випадки сказу і контактів диких тварин з людьми?
- За інформацією Держлісагентства (ДАЛРУ), чисельність вовків за останній рік зросла на 50% - до 2900 голів (вже фіксуються напади на худобу і навіть людей), а шакалів – на 439% - до 1900 особин.
Згідно з діагностичними дослідженнями Держпродспоживслужби (ДПСС), в 2023 році у центральних областях України кожна п’ята лисиця була інфікована смертельним для людей та домашніх тварин вірусом сказу.
Лише за перше півріччя 2024-го в Україні, за інформацією ДПСС, зареєстровано 611 випадків сказу, що на 247 більше, ніж за такий період 2023 року.
Так, проводиться преоральна імунізація диких м’ясоїдних тварин, але вона через її високу вартість, неможливість залучення авіації для розповсюдження вакцин та обмеження доступу до великої частини територій, де мешкають хижаки, – не дає належного ефекту. Тим часом фахівці, в тому числі з країн ЄС, переконані, що для запобігання сказу має діяти комплекс заходів, які закладаються з регулювання чисельності хижаків та імунізації.
- Ви вважаєте, що потрібно відновити полювання? На яких умовах це зробити?
- Регулювання чисельності мисливських видів диких тварин в Україні необхідно відновити якомога швидше. Такої думки дотримуються і міжнародні експерти. В Україні відповідне рішення було ухвалене рік тому Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією (ДНПК) при Кабміні. Щоб не поширювався сказ та АЧС, треба привести до обгрунтованих норм численість вищезгаданих видів. Це можна зробити в регіонах, де не ведуться бойові дії, з дотриманням відповідних обмежень, які має визначати місцева влада.
- Але ж у деяких областях вже поновили полювання, чи не так?
- Лише Миколаївщина та Черкащина минулого року проводили регулювання чисельності мисливських тварин, зокрема хижаків, адже ситуація з епізоотіями в Україні – критична. Це офіційно підтверджують фахівці Держпродспоживслужби (ДПСС) та Держлісагентства (ДАЛРУ).
Варто зауважити, що користувачі мисливських угідь цих областей пройшли процедуру погоджень різними відомствами, в тому числі військовими, і отримали дозвіл на регулювання чисельності мисливських видів тварин на обмеженій території мисливських угідь, які є безпечними.
Все відбувалось погодженими бригадами мисливців під контролем військових та поліції. Жодних непорозумінь чи грубих порушень, пов’язаних з проведенням полювання в цих областях, у минулому мисливському сезоні зафіксовано не було. Як наслідок - там покращилась ситуація зі сказом та АЧС, а мисливські господарства отримали кошти для виплати зарплат єгерям, охорони угідь та закупівлі кормів.
- В яких областях нині дозволено полювання?
- На сьогодні лише в Миколаївській області є дозвіл обласної військової адміністрації на організацію полювання. Іншим областям ОВА поки що не погодили накази на відкриття полювання, по суті, не маючи для цього вагомих підстав та аргументів.
- Що дав минулорічний, вкрай обмежений мисливський сезон?
– По-перше, це зменшення чисельності хижаків та кабанів в тих областях, де це дозволили зробити. Це знизило кількість випадків сказу, розповсюдження АЧС та суспільну напругу.
По-друге, зменшився тиск хижаків на місцеве населення, яке страждає від лисиць, шакалів та вовків у населених пунктах, що межують з мисливськими угіддями.
По-третє, незначні фінансові надходження в мисливські господарства дали можливість утримувати єгерів, сплачувати податки, охороняти мисливські угіддя від браконьєрів, заготовляти корми для підгодівлі диких тварин взимку тощо. В областях, де полювання закрите вже 2,5 роки, ситуація з усім цим дуже складна. Єгерів практично немає, є заборгованості по зарплаті, податкам тощо. Маємо розгул браконьєрства, хижаків, які почали масово заходити в міста і села, переносити сказ, знищувати домашню птицю та худобу.
- Може цьогоріч ситуація змінитись на краще?
- Норми полювання на неліцензійних мисливських тварин торік були підписані Міндовкіллям для всіх областей України, і ОВА мали дати дозвіл на регулювання хижака на всій території країни, де це можливо і безпечно, але цього не сталося. Причини невідомі й не мають логічних пояснень, хоча маємо позитивний приклад двох областей.
Цього ж року ліміти та норми добування дичини були погоджені для ще більшої кількості користувачів, але поки віз і нині там. Йдуть активні перемовини користувачів з ОВА, адже Міндовкілля погодило ліміти лише кілька тижнів тому, хоча мало це зробити за законом ще до 1 травня.
Багато користувачів мисливських угідь за підтримки ДАЛРУ та ДПСС сподіваються цьогоріч отримати, все ж таки, погодження від ОВА. Часу на це залишилось не так багато, але надія на порозуміння ще залишається.