21 грудня
Завантажити ще

Некеровані ФАБ-3000 та «розумні» ФАБ-500: чому ворог все частіше застосовує фугаси

Некеровані ФАБ-3000 та «розумні» ФАБ-500: чому ворог все частіше застосовує фугаси
Фото: mil.in.ua

Російська армія щодня бомбардує українські міста, і найбільше дістається прифронтовим, розташованим на всій лінії фронту від Запорізької області до Сумської. Сюди частіше долітають ФАБи (фугасні авіаційні бомби) – відносно дешеві боєприпаси, які вже стабільно замінюють дорогі крилаті ракети. У наявності в агресора ФАБ-250 (цифрове маркування вказується відповідно до ваги боєприпасу), ФАБ-500, ФАБ-1500 та ФАБ-3000.

Журналіст Коротко про розбирався в особливостях цієї смертоносної зброї і дізнавався, чому ворог все частіше застосовує саме їх.

ФАБ-3000 – некерована та руйнівна

Небезпечніша за інших ФАБ-3000 (прозвана також ворогом «цар-бомба»), оскільки мало того що має найбільшу вибухову силу, так ще й погано керована, що підвищує ризики потрапляння по цивільних об'єктах.

ФАБ-3000 - бомба надважка і для літака Су-34, який і скидає її, тому є величезною проблемою у можливостях маневрування, швидкості та висоті польоту. Кожне використання цієї бомби – шанс на збиття Су-34, оскільки вона робить літак вкрай вразливим. ФАБ-3000 критикують навіть самі росіяни: адже універсальний модуль планування та корекції польоту в неї зроблений за зразком молодших моделей – ФАБ-500 і ФАБ-1500. Тобто, кажучи просто, «крильця», що забезпечують її планування, не справляються з тяжкістю навантаження.

Вважається, що ФАБ-3000 з універсальним модулем планування та корекції було вперше застосовано 21 червня 2024 року під час боїв за село Липці у Харківській області. Тоді вибухом було знищено одноповерхову господарську споруду та суттєво пошкоджено триповерхову лікарню. Зараз ворог намагається модернізувати модулі, і це означає, що у перспективі збирається використовувати цей фугас частіше.

Літаки, здатні скинути ФАБ-3000

ФАБ-3000 - розробка не нова, була взята на озброєння радянською армією ще в 1946 році. Розроблялася бомба для знищення добре укріплених позицій ворога – командних пунктів, гребель, промислових споруд на кшталт заводу «Азовсталь», підземних систем укріплень, навіть ліній метрополітену.

Радіус ураження ударною хвилею у ФАБ-3000 становить до 300 метрів. Суцільна зона поразки – 35 метрів. Зона важких контузій та руйнувань – 150 метрів. 1400 кг маси бомби – це вибуховий заряд. Ще 1600 – литий корпус.

Основним носієм бомб є Су-34, які здатні нести один такий боєприпас. Ту-22М3 може брати на борт, за різними оцінками, від 3 до 6 одиниць за умови заповнених на половину баків. Ту-160М, чия вантажопідйомність становить 45 тонн, здатний підняти повітря до 15 ФАБ-3000. Але таких машин у росіян лише 2, і ризикувати ними вони явно бояться.

ФАБ під крилом СУ-34 УМПК (прикріплений до днища бомби) розкриється, коли боєприпас опиниться у вільному польоті. Фото: mil.in.ua

ФАБ під крилом СУ-34 УМПК (прикріплений до днища бомби) розкриється, коли боєприпас опиниться у вільному польоті. Фото: mil.in.ua

Чи реально збити ФАБ-3000?

Вкрай складно. Швидкість польоту такої бомби – 150 м/с, тобто їй можуть протистояти лише американські системи Patriot (а їх все ще недостатньо, щоб закрити всю лінію фронту).

ФАБ-3000 здатна пролетіти 9 км за умови запуску з висоти 1 км. З висоти 10 км (звідки її може скинути Ту-22М3) - запас ходу складе до 90 км. Але це вже висота, де установки Patriot здатні вразити сам літак. Що вже відбувалося кілька разів, і зараз ворог використовує такі бомбардувальники обережніше.

Але й збивати ФАБ-3000 у повітрі - це додаткові ризики для мирних територій. Уявили собі 1600 кг заліза та 1400 кг вибухової речовини, що вибухає над містами? Руйнування можуть бути дуже масштабними. Тому найкраща протидія – завдання ударів по бомбардувальниках і місцях їх базування. Для цього Україні потрібні системи ППО далекого радіусу дії, винищувачі F-16, а також оперативно-тактичні ракетні комплекси ATCMS. Таке озброєння дозволить завдавати ударів углиб тилу російської армії та вражати літаки на аеродромах. Ну і, звичайно, дозвіл від західних партнерів бити по території Росії далекобійними ракетами.

Враховуючи той факт, що Росія зараз працює над удосконаленням УМПК для ФАБ-3000, ця потреба в далекобійному озброєнні стає ще гострішою.

ФАБ-1500 – перша серед ворожих фугасів

На початку весни російські ЗМІ засвітили кадри виробництва ФАБів, а також заявили про нарощування його вдвічі.

ФАБ-1500 вважається ефективнішою зброєю, ніж тритонна модель. Чому так? У реальній потужності вона поступається більш тяжкій моделі, але за сукупністю логістичних факторів шкоди може принести набагато більше - Су-34 може брати на борт не одну, а відразу три такі бомби, і сумарний ефект від удару буде вищим.

Півторатонні ФАБи відіграли велику роль у боях під Авдіївкою. Саме там росіяни переконалися у ефективності застосування цього озброєння. Скидання ФАБ-1500 можливе з дистанції 60-70 км, що робить літак недосяжним для українських систем ППО. Її застосовують для скидання на лінії оборони, перед спробами штурмів. Також протягом минулого літа ними було завдано ударів по Харкову, Херсону, Красногорівці та низці інших прифронтових населених пунктів.

ФАБ-1500 – бомба, що найчастіше застосовується ворогом.  Фото: mvs.gov.ua

ФАБ-1500 – бомба, що найчастіше застосовується ворогом. Фото: mvs.gov.ua

ФАБ-500 стала «розумнішою»

А що ж із ФАБ-500? Ворогу вдалося перетворити її з «тупої» на «розумну» бомбу шляхом розробки УПМК (універсальних модулів планування та корекції), що перетворило її із бомби вільного падіння на керовану бомбу. Це дозволило окупантам убезпечити значну кількість авіації. Адже поява цього модуля дала можливість скидання з 40-50 км від лінії фронту.

ФАБи без УПМК активно застосовувалися над Бородянкою та Маріуполем – у тих ситуаціях, коли перевага в повітрі була просто тотальною.

Точність ФАБ-500 загалом від 8 до 15 метрів. Враховуючи, що їхнє скидання здійснюється з дистанції не менше 45 км від лінії фронту, то в зоні поразки знаходяться цілі на дистанції не більше 10-20 км від лінії бойового контакту.

До речі

Які бувають модулі УПМК?

Простий – модуль з крилами та оперенням, що працює за принципом «кинув і полетів назад на аеродром».

З примітивною навігацією – у такому разі бомба летить більш прямолінійно та рухається у напрямку цілі, але маневреність все ще обмежена.

"Комета-М" - модуль, що дає можливість управління бомбою "вправо-вліво", "вверх-вниз".