В Україні з’явиться ще один реєстр, але цього разу мова не про людей. Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило, що на цю осінь запланований запуск Єдиного реєстру домашніх тварин. Постанову про створення такої бази даних Кабінет міністрів ухвалив ще в листопаді минулого року.
Проєкт реалізуватиметься у два етапи: спершу наповнення реєстру, потім формування електронних ветеринарних паспортів, які відображатимуться у “Дії”. Все гуманно, все прозоро, але...
Чергову ініціативу, що виходить з державних органів, люди сприйняли з пересторогою, якщо не казати про опір. Головна підозра: нас змусять до чогось, щоб потім викачати гроші.
Розвінчати міфи, що склалися навколо нового реєстру, а заразом розібратися, як і для чого він створений, Коротко про допомогла президент Асоціації зоозахисних організацій України юрист Марина Суркова.
Типовий коментар у соцмережах: “В країні війна, а уряд хоче витрачати гроші на підрахунок домашніх тварин”.
- До робочої групи, яка розробляла положення про створення такого реєстру, я була долучена в самому кінці. Скажу так: проєкт експериментальний, розрахований поки на два роки. Реалізовуватися він буде не за кошти з державного бюджету, а за грантові. Особисто для мене це важливо, бо інакше я була б проти, щоб держава витрачалася на такий реєстр, - каже Марина Суркова. – І поясню чому.
Зоозахисниця відмічає, що реєстр буде збирати інформацію тільки про домашніх тварин.
- Дикі тварини, які утримуються в неволі – мавпочки, білки, папуги, змії, - не обліковуватимуться, їх утримання регулюється іншим законом. Зараз ідеться про собак та кішок. Одразу наголошую: реєстрація не буде обов’язковою, виключно за бажанням власника.
Однак добровільність, на думку юриста, має і негативний бік.
- У наших людей ще немає настільки високої правової свідомості щодо утримання домашніх тварин, щоб вони масово йшли їх реєструвати. У великих обласних центрах вже існують муніципальні реєстри домашніх тварин, які дуже погано наповнюються. В Києві і Харкові реєстрація котів прописана за бажанням власника, собак - як обов’язок. Але більшість містян цією вимогою нехтують. Якщо ми беремо ситуацію, коли реєстрація не буде обов’язковою, то реальної картини з домашніми утриманцями ми точно не матимемо. Буде результат, коли хоч 20% хазяїв зареєструють своїх улюбленців.
Ця процедура користується популярністю у власників дорогих порід собак, і як кажуть самі собачники – у свідомих власників. Тваринці під шкіру між лопатками вводиться чіп з індивідуальним 15-значним кодом. В ньому зашифрована країна, порода, забарвлення, прізвисько собаки, телефон власника. Таким чином тваринку, яка загубилася, буде легко ідентифікувати і повернути додому.
Проєкт Єдиного державного реєстру домашніх тварин також спрямований на пошук загублених котів чи собак. Звідси пішли чутки, що чипування буде обов’язковою умовою реєстрації. А маніпуляція платна, в середньому від 600 до 1200 гривень і залежить від виробника чипу і ветеринарної клініки.
- Чипування не буде умовою занесення тварини до реєстру, передбачається, що ідентифікація відбуватиметься за іншим принципом - породою, окрасом, особливими прикметами. Тварини, яких заносять до муніципальних реєстрів, отримують індивідуальний жетон, який чіпляється до нашийників.
Але зоозахисниця звертає увагу ось на що:
- Собаки, які відповідають стандартам своєї породи, дуже схожі одна на одну. От у мене лабрадор – хлопчик, на районі живе точнісінько такий самий – дівчинка, навіть прізвиська у них співпали. Або популярні йорки – вони як під копірку всі. Як відрізнити одного від іншого, якщо жетона немає або він відчепився? Нечипованого собаку, який занесений в державний реєстр, буде досить складно прив’язати до конкретного власника.
Користувачі соцмереж підозрюють, що це основна мета нового реєстру, бо питання податку на домашніх тварин періодично зависає в повітрі. Люди згадують, що так званий збір на собак, який треба було сплачувати раз на рік, існував ще за часів Союзу. Відродити його намагалися законопроєктами у 2017 році, і от тепер, мовляв, чергова спроба.
- Це був не податок, а місцевий збір на зразок комунального. Малося на увазі, що собака гуляє на вулиці і за ним треба прибирати. Навіть був якийсь розрахунок на газ, що витрачається для приготування собачої їжі, - пояснює Марина Суркова. – Податок – це державне рішення, для нього треба ухвалювати закон, а ніхто зараз не піде на такий непопулярний крок. Жодної мови про податок не було і не буде.
Реєстрація почнеться після офіційного повідомлення про початок роботи реєстру. Конкретних строків не ставитимуть, спеціально іти кудись не знадобиться. В Мінагрополітики кажуть, що зареєструвати тварину можна буде під час планового візиту до ветеринара – у державній чи приватній клініці, які приєдналася до проєкту.
Він матиме ту саму силу, що й паперовий.
- Ветеринарний паспорт потрібен, коли людина подорожує з тваринкою у поїзді чи автобусі. В паспорті відображаються зроблені щеплення. Але такі поїздки можливі тільки по Україні. Для подорожі за кордон потрібно зробити міжнародний ветеринарний паспорт встановленного зразка. Він дійсний тільки у паперовій формі, - пояснює Марина Суркова.
- Без цього реєстр не матиме сенсу. А так ми хоч матимемо уявлення, скільки у нас свідомих господарів і орієнтовно – несвідомих, які жаліють стерилізувати собаку чи кішку або шкодують грошей на операцію, а потім вивозять приплід “на багаті села”. Волонтери вже просто не знають, що робити з цими хвостатими малими безхатченками, - зітхає зоозахисниця з Ірпеня Аліна Семенюк.
Таку графу внесуть саме на вимогу зоозахисників, інформує Марина Суркова.
- Проте це не означає, що всі, хто не стерилізував, є безвідповідальними. Деякі хазяї просто перетримують тварин в особливу для них пору. Я вважаю, коли хазяїн зареєструє улюбленця з поміткою “нестерилізований”, він уже є відповідальною людиною.
Це під великим питанням, бо в сільських громадах зазвичай немає ветеринарних пунктів. А районні відділення держспоживслужби часто погано оснащені технікою. Марина Суркова каже, що там виникають проблеми з наповненням Єдиного державного реєстру тварин (йдеться про велику рогату худобу, коней, свиней, овець та кіз), а що вже говорити про собак та кішок.
Реєстр швидше розрахований на міське населення, хоча саме в селах у домашніх тварин більше ризиків підхопити сказ від диких.
Процедура буде прописана для ветеринарних лікарів. Ті, хто трохи знайомий з проєктом, відзначають, що вона доволі трудомістка, і можуть бути проблеми щодо верифікації власника. Не кожна бабуся, яка приведе свого песика, має в смартфоні BankID або просто користується кнопковим телефоном.