Заборону на вилов раків знято, але є нюанси: за маленьких і вилов з ліхтариком - штраф
Кілька місяців – з 1 грудня 2023-го до 1 липня 2024-го - в Україні діяла заборона на вилов раків, на початку липня її знято майже всюди. Але з нюансами: більше 30 штук одній людині не ловити, маленьких не брати (не менше 10 см), вночі з ліхтариками не збирати.
З чим була пов'язана заборона на вилов раків, чому їх не можна ловити вночі, що таке чума раків та які раки взагалі у нас водяться - про це Коротко про розповів старший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Михайло Сон.
Вузькопалий, широкопалий, товстопалий та мармуровий
Михайло Сон. Фото: facebook.com/mi.sn.35
- Михайле, нещодавно відмінили заборону на вилов раків в Україні. Це ж щорічна історія? З якою метою її вводять?
- Через проблеми з ресурсом, є нерестові періоди заборони на лов риби у період її розмноження. Заборона на лов раків головним чином пов'язана з періодом линяння. Такі заборони бувають щороку. Вони потрібні, щоб раки встигли розмножитися, і їм ніхто не заважав.
– А багато взагалі раків в Україні? Декілька років тому ми писали, що у Дніпрі навіть з’явились якісь нові, невластиві для наших водойм раки…
- З рідних видів в Україні є рак вузькопалий, більш рідкісний вид - широкопалий, він поширений переважно в Західній Україні, та рідкісний у всій Європі вид - товстопалий, він же морський рак. Хоча є ризик, що останній вид у нас міг зникнути, оскільки він дуже обмежений площею.
Товстопалий рак нормально почувається тільки в Каспійському морі. У нас він жив колись у лиманах, зберігся за межами Каспію і, можливо, якихось річок, які в Каспій впадають. Товстопалий рак залишився у низинах Дніпра, якраз у районі Каховки. Він жив під греблею, на дуже глибоких ділянках. Скоріш за все, його накрило мулом. У Дніпрі біля впадання Інгульця (протікає по Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській та Херсонській областях, права притока Дніпра), де він жив, загинуло багато гідробіонтів (організми, що живуть у воді. - Ред.): це промислова річка, там багато хімічних об'єктів, навіть за 100 км вгору за течією все було забруднено.
Ці три види - наші рідні. Також є два підселені види, які більш-менш акліматизувалися. Один із них – мармуровий рак прокамбарус, мутація мармурового рака. Він став клональним і може розмножуватися без статевого акту, тому його заселення йде непогано.
Достатньо однієї особини, щоб вона, кудись потрапивши, почала розмножуватися і без самців. Це дуже популярний вид раків в акваріумістиці. А так як він дуже швидко розмножується, його залишки завжди є у комерційних продавців. І оскільки для його розмноження самці не потрібні, його не можна розсадити по різних банках, щоб він не розмножувався. Тому завжди є залишки – їх розкидають у річки та озера.
Нині його знаходять у різних частинах України. Наприклад, це кар'єр піщаний біля Дніпропетровська, він живе там багато років. Біля Харкова є місця, де живе мармуровий рак. Загалом по Україні було 10 знахідок цього рака. Його знаходили і в Одесі, він був у декоративних ставках, які спустили та вичистили, - зараз його там немає. Взагалі, цей вид любить прогріті водойми, особливо там, де є скидання комунальних теплих вод.
Є ще один вид, який нормально почувається в річках, - американський смугастий рак, у нас вже живе у Дунаї і, потенційно, у басейні Західного Бугу. Його вже дуже багато в Європі, він є у Білорусі та Польщі. Ці два види вже акліматизувалися і розширюватимуться й надалі.
Американський рак у Європі вже давно. Загалом у Європі багато американських раків, азіатських австралійських, бо була чума раків та інші хвороби, і промислові популяції раків у Європі колись зникли. Нині їх охороняють та оновлюють. З часів СРСР їх експортували з природних популяцій, завозили безліч нових видів раків до Франції, Італії, Іспанії... Навіть були маленькі аеродроми біля водойм. Тобто їх там наловили - і літаком кудись у Францію живих везли. А там розводили як екзотичні, і вони потроху потрапляли до водойм. До нас європейська фауна з півдня Європи йде через Дунай.
Крім того, акваріумісти нерідко випускають у природні водойми раків і риб, яких тримали вдома, - деякі з них приживаються. Особливо часто це робили у 2022 році, коли були багатоденні відключення світла. Тоді було багато знахідок, але поки що не всі підтверджені.
Також більш-менш прижилися два види креветок. Один – дрібна акваріумна креветка Неокарідіна, живе лише у прогрітих водоймах біля Харкова. Інший – гігантська креветка Macrobrachium nipponense. Вона значно більша за морську, більше долоні, але живе в прісних водах. Її можна знайти в Одеській області, Дністрі та Дунаї. Дунаєм вона дісталася Болгарії. На Дунаї Macrobrachium nipponense досить багато, її ловлять місцеві рибалки.
- Чи всі раки можна їсти, немає неїстівних видів?
- Усі їстівні. Просто якісь можуть бути надто дрібні, і це не ті розміри, щоб їх комерційно використовувати. Є зовсім ліліпути (доросла особина – 2-3 см), зазвичай такі тримають в акваріумах. Звісно, з неї там нічого не візьмеш. Навіть взяти мармурового рака - місцеві його їдять, бо його багато, але для комерційної промисловості він не годиться: некондиційний товар.
Мармуровий рак – народжується без запліднення, а тому ніщо не заважає йому швидко розпліднюватись. Фото: blog.tetra.net
Досвідчені рибалки ловлять раків на палець
- Як почуваються раки в умовах глобального потепління? Може, вони розмножуються частіше чи навпаки.
– Головний вид, який у нас є, виживає у досить широкому спектрі умов. Значна частина європейських раків прив'язана до передгір'я та гірських річок, - вони дуже чутливі до перегріву, падіння рівня кисню та ін.
Тому найпоширеніший вид раків, який у нас – вузькопалий рак, трохи швидше розселяється по Європі. Це у нас він рідний, а в якихось районах Європи та Сибіру він розселяється як чужорідний вид. Він більш-менш толерантний до чуми раків.
Інша річ - широкопалий рак, якого можна зустріти на заході Україні. Він більш чутливий до хвороб, що скорочує площу його проживання. Для вузькопалого мало перешкод: перегрів води він переносить нормально, що може спричинити загибель інших організмів через падіння рівня кисню.
І справа не лише у прямому впливі температури. Якісь озера більше заростатимуть - зменшується площа звичних для нього біотопів. Потепління сильно впливає поширення чужорідних раків і може розширити ареал нових видів.
Потрібно розуміти, що глобальне потепління – це не лише літня, а й зимова температура. Для районів, де було зледеніння та жорсткі зими, а тепер їх немає, – це проблема. Зміна клімату змінює усі показники води. Це не лише температура та лід, це й мінералізація. Менше снігу – більше дощів, більше дощів – сильніше змиває ґрунт із мінеральними добривами у річку, змінюється рівень солоності води у річках. Зміна клімату має багато аспектів.
- А що то за хвороба така, чума раків? Вона небезпечна для людей?
– Чума раків – мікозне захворювання, яке викликає гриб Aphanomices astaci, безпечне для людини. Коли відбувається широке ураження рака грибком, ніхто його не захоче їсти: він весь у плямах. Чума раків призводить до масової загибелі річкових раків роду Astacus, вона вражає панцир і частини членистоногого тіла, при певних інфекціях рак може бути з гниллю.
Якщо на чуму хворіють фермерські раки, складно відібрати серед них здорових особин - знищують все поголів'я і купують нових.
- Ну добре, а якщо випадково з'їсти хворого на чуму рака, це може стати проблемою для людини?
– Це не ті інфекції, які можуть передаватися людині, проте краще не брати особин без кінцівок чи з білими очима. Якщо все ж таки такого рака з'їсти, може статися харчове отруєння.
Рак – падальник, тому треба уважно слідкувати, де ви його ловите, в якій воді вони жили. Фото: Чернігівський рибоохоронний патруль
- З чумою розібрались. А де краще ловити раків, щоб бути впевненим у його здоров’ї?
- Тут треба розуміти, що рак все-таки падальник, і якщо водоймище дуже забруднене, воно легко накопичує забруднення - токсичні метали, радіонукліди та ін. Одна справа - проточна річка, інша - брудний ставок, в який щось зливають.
Рак може накопичувати патогенні для людини мікроорганізми, які потрапили у воду із каналізаційними стоками. Якщо водоймище не відповідає санітарним нормам, це може стати проблемою для людини, але не через специфічні хвороби раків, а через мікробіологічне забруднення. Також не слід забувати про те, що раки можуть заражати людину паразитами.
- А живі раки можуть бути небезпечними для людини? Як мінімум, вони можуть ущипнути.
- Ну це ж неглибокі рани, вщипне і вщипне, тут я не бачу проблеми. Звичайно, якщо на рака наступити, він може причепитися. Якщо це ділянка тонкої шкіри, може з'явитися кров. Але взагалі є рибалки, які люблять ловити раків на палець.
- Ловити раків на палець?
- Так. Якийсь один палець рибалка виділяє під лов раків. Палець пхають у нору – рак за нього чіпляється. Як правило, згодом на пальці утворюється мозоль. Шкіра приходить у такий стан, що її можна голками колоти – нічого не буде.
- Напевно, не кожен ризикне так робити. Які ще є способи лову раків?
- Рака можна намацати в норі і просто вийняти, або знайти у траві. У різних річках та озерах раки живуть у різних місцях – десь у норках, десь виповзають ночами на берег і їх можна просто збирати.
До речі, з цим і пов'язана заборона ловити раків з ліхтариками вночі: їх можна надто багато впіймати. Це не те, коли людина пірнає, десь одного рака взяла, десь іншого... Вночі вони виповзають на світло, в деяких місцях вони виповзають на мілину – у цьому разі можна зібрати надто велику кількість раків. Пройшовся вздовж берега - зібрав всіх, і нікого не лишилося на певній ділянці. У норах у такій кількості раків зібрати неможливо, там це відбувається селективно.
Один з безпечних та дозволених способів – ловля раків т. зв. розщипом – щось на кшталт щипців з річкової тростини. Фото: рыбалка.in.ua
Зверніть увагу
Державна екологічна інспекція Київського округу попереджає:
- Одна людина за добу може виловити не більше 30 екземплярів раків.
- Допустимий розмір вилову рака на дніпровських водосховищах - 11 сантиметрів, на інших водоймах - 10 сантиметрів.
- Заборонено вилов раків у темний час доби (з заходу до сходу сонця) з використанням підсвічування.
- За порушення правил передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству.
- На порушників очікує штраф у розмірі 3332 грн за кожного виловленого рака.
В тему
З початку повномасштабної війни промисел раків скоротився майже на 90%
Олег Маренков. Фото: ФБ
Олег Маренков, кандидат біологічних наук, проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара
- Олеже Миколайовичу, а звідки в основному на ринках країни беруться раки?
- Річкових раків виловлюють також рибалки-промисловики в межах квот, виділених на їх промисел. Найбільше раків ловлять у каскаді водосховищ Дніпра (43608 кг), а саме Київському, Кременчуцькому, колишньому Каховському. А от у Канівському та Запорізькому (Дніпровському) водосховищах, ймовірно, недостатньо розвинена промислова інфраструктура, тому і вилов незначний. Але варто відмітити, що обсяги промислу раків скоротилися майже на 90 % з початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну.
- До речі, про Каховське водосховище - як вплинуло на популяцію раків його руйнування?
- Втрата запасу річкових раків унаслідок руйнації дамби Каховської ГЕС становить 100%. Ми розрахували, що величина збитків водним біоресурсам (за річковим раком), яка складає 284,7 млн. грн.
- Чи впливає на раків сильна спека, яка останніми роками б’є рекорди?
- Через аномальну спеку ми спостерігаємо ранню літню линьку раків, яка зазвичай відбувалася в серпні місяці, а зараз в Дніпровському водосховищі ми бачимо, що раки вже почали линяти, тому ініціюємо заходи зі збереження популяцій. Також через спеку зменшується кількість кисню у воді, що спричиняє заморні явища у раків - деякі раки просто гинуть на мілководдях.
