Українські вчені на антарктичній станції ім. академіка Вернадського модернізували геомагнітну обсерваторію. Тепер вона працює на найвищому світовому рівні й готує односекундні дані в новому форматі. Їх використовують для прогнозів геомагнітних бур. Науковці розповіли, як їх прогнозують та вивчають. Про це йдеться на Facebook-сторінці Національного антарктичного наукового центру.
- Магнітна буря - це збурення магнітного поля Землі, що може тривати від кількох годин до кількох діб. Магнітні бурі пов'язані з корональними викидами Сонця, коли величезний потік плазми із “вмороженим” магнітним полем рухається в бік Землі. Під час взаємодії магнітного поля Сонця (його ще називають міжпланетним магнітним полем, ММП) і магнітного поля Землі різко змінюється величина компонента останнього, що і є бурею, - пояснюють науковці.
Для характеристики магнітної активності існує багато індексів. Найпоширенішим є індекс Бартельса - К. За його допомогою, окрім характеристики магнітної активності, також класифікують магнітні бурі. Індекс К описує відхилення магнітного поля Землі від норми протягом тригодинного інтервалу.
Найсильнішою вважають геомагнітну бурю 1859 року, відому як Керрінгтонська подія. Вона мала найвищі індекси й вивела з ладу більшість магнітних приладів та телеграфні системи. 10-12 травня цього року обсерваторія на “Вернадському” зафіксувала ще одну найбільшу магнітну бурю за 165 років. Під час неї був збій в роботі супутників Starlink, а також можна було спостерігати полярні сяйва (висипання заряджених частинок) на широтах, де зазвичай цих сяйв не спостерігається. Так, ввечері 10 травня у багатьох регіонах України помітили північне сяйво - небо стало насичено рожевим.