Завантажити ще

Замість аспірантури йдіть до ТЦК. Чому Міносвіти змінило правила під час гри

Замість аспірантури йдіть до ТЦК. Чому Міносвіти змінило правила під час гри
Фото: mon.gov.ua

Не києм, так палицею. Питання аспірантів-контрактників денної форми навчання все-таки вирішилось на користь рознарядок ТЦК та СП. Міністерство освіти просто “ліквідувало” їх як клас під час вступної кампанії 2024 року. Про несподіваний наказ МОН офіційно повідомило на початку 6-ї години вечора 24 червня. В день, коли претенденти на наукову кар’єру зранку вже почали складати ЄВІ - Єдиний вступний іспит. Другим сюрпризом для них стало, що прохідний поріг, який вже стрибав зі 130 балів до 150, знову підскочив – до 160 балів.

Що змусило Міносвіти змінити правила, коли гра вже почалась, і наскільки правомірні такі рішення, Коротко про розповіли експерти.

Математиків мало, засилля філологів

Про причину, що змусила міняти коней на переправі, відверто сказав міністр освіти Оксен Лісовий: “Жага до знань - це чудово. Фіктивне навчання - ні... У 2024-му для складання ЄВІ всього зареєструвалися 246 189 осіб. 79% з них - це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше - 91 561 особа призовного віку. Рекорд всіх рекордів”.

Про те, що навчання у вишах є схованкою для ухилянтів, відомо було з першого року війни, коли різко зросла кількість бажаючих вступити на стаціонарне відділення, щоб здобути другу вищу освіту. Закон про мобілізацію, що вступив у силу від 18 травня, цю лазівку закрив. Проте депутати, всупереч пропозиціям Міноборони, залишили відстрочку за аспірантами, які навчаються власним коштом або коштом спонсорів. З 2022 року кількість чоловік віком 25+, які вступили до аспірантури, збільшилася у 6,5 рази порівняно з 2021-м.

Хто вже вчиться – того “пронесло”. У 2024-му денна форма аспірантури за контрактом перестала існувати. Всі, хто хотіли здобувати ступінь доктора філософії або доктора мистецтва (прирівнюється до кандидатів наук. – Ред.), мають боротися або за бюджетні місця, або йти на заочну чи вечірню форму навчання, які не дають права на відстрочку. Рівності перед законом і гендерної рівності дотримано – за даними МОН, вимога поширюється загалом на 140 000 зареєстрованих на іспити осіб, незалежно від віку та статі. Тобто жінки також потрапили під заборону.

З більше ніж 1200 коментів до посту Лісового позитивних не більше п’яти-шести. Керівників освіти звинувачують у порушенні конституційного права на вибір форми здобуття знань, небажанні поповнювати бюджет країни, розвивати українську науку свіжими силами, у намірах вигнати з країни шкільну молодь тощо.

Але якщо говорити суто про науку, то є нюанс:

- Левова частка претендентів припадає на гуманітарний сектор, - розповів нам один зі співробітників столичного вишу. – На математиці, фізиці, хімії може бути навіть недобір, як минулими роками. Популярні напрямки у гуманітарній сфері – українська філологія, іноземні мови, філософія, історія, державний менеджмент. Чимало з тих, хто ладні за це платити, так само збираються заплатити і за дисертації.

Осяяння серед білого дня?

- Непопулярне рішення було ухвалене з кількох причин, - каже експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба. – З одного боку, є військово-політичний тиск – Міноборони шукає, звідки взяти людей для поповнення ЗСУ. З іншого – тиск певної частини суспільства, яка вважає, що витрачати час і кошти на підготовку армії неефективних аспірантів зараз не можна, бо то не наука, а стоси паперів. І в цьому є рація. Система здобуття наукових ступенів у нас, на жаль, дискредитована, зокрема, чиновниками. Але в Міносвіти знайшли найпростіший варіант вирішення – адміністративний. Явно не кращий і не дуже “дорослий” - рубанули з плеча, і все.

Народний депутат Юлія Гришина звертає увагу, що в Міносвіти запізно почали щось собі думати.

- Вже третій рік, як Міністерство освіти і науки України могло: унеможливити університетам набір аспірантів понад ліцензований обсяг – але ні, зменшити ліцензовані обсяги підготовки аспірантів – але ні, перевірити вже всі університети й покарати тих, хто продає вступ та навчання в аспірантурі, – але ні, вчасно змінити правила вступу – але ні, - написала вона у фейсбуці.

Ситуація справді виглядає так, ніби серед білого дня 24 червня на Міносвіти прийшло осяяння. Хоча наказ мав пройти юстування, а це вимагає часу. Як компенсацію за “відрубане” Міносвіти повідомило, що кількість бюджетних місць із традиційних 3200 збільшується до 7000. Звідки візьмуться кошти і як ці місця будуть розподілятися, ніхто не пояснив.

- Найбільше постраждають приватні вищі навчальні заклади. До великої війни вони заробляли завдяки іноземним аспірантам, а коли ті поїхали після 24.02.2022-го, почали набирати контрактників із українців призовного віку понад ліміти, - каже професор, колишній завідувач кафедри у Полтавському національному педагогічному університеті Леонід Булава. – За рахунок заочників та вечірників вони ті кошти не відіб’ють, навіть коли підвищать ціни. Мотивованих до науки насправді небагато. "Приватники" мають право на держзамовлення так само, як державні і комунальні виші. Але я не думаю, що ситуація вирішиться на їх користь.

А до війни в аспірантуру був недобір

На думку Миколи Скиби, збільшення бюджетних місць теж не кращий вихід.

- Магістратуру і аспірантуру важко робити таким товаром, який повинні оплачувати самі претенденти. За державний кошт має буди середня, базова технічна освіта. Щодо вищих рівнів, то залучення треба планувати за рахунок стипендій та грантів для здібних та працелюбних, - вважає експерт.

Щодо додаткового держзамовлення соцмережами вже блукають меми про стрімке багатіння начальників відділів аспірантури завдяки хабарям.

- І не тільки начальників відділів, - каже працівник вишу. - На ті місця, що були, уже існували такі собі “квоти” на людей від ректора, від декана, від депутата, міністерських посадовців. На додаткові місця цілком може бути відкритий аукціон.

 Леонід Булава згадує, що до війни аспірантура не користувалася великою популярністю.

- У нашому вузі був навіть недобір. Наука – це така нива, де великих грошей не пожнеш, навіть якщо будеш віддано нею займатися. Як зараз - не знаю. Але припускаю, коли платять 10 000 доларів за переправу через Тису, то аспірантура, напевне, безпечніший спосіб уникнути фронту.

Немає зворотної сили

Законність свого наказу МОН пояснює статтею 57-1, яка була включена до Закону “Про освіту” в березні 2022 року. У воєнний час вона дозволяє керівному органу ухвалювати нестандартні рішення щодо організації навчального процесу, які втратять силу з настанням миру. Але є один момент, який необхідно прояснити. Ось що пишуть коментатори допису Лісового:

“У першу половину 24 червня я склав ЄВІ на 159 балів і був дуже радий такому результату, впевнений, що пройшов. І раптом – ваш допис, як відро холодної води, що треба вже 160 балів. А через тиждень, коли люди їх почнуть набирати, ви зробити 170?”

“Набрала 156 і ввечері побачила оце... Подеру всі ваші папірці і наступного року поїду до іноземного вузу”

“Чому ви не попередили минулого тижня, що зміниться бал?! Хотіли навмисне відсіяти більше людей?”

Є така народна приповідка: “Не поспішай, бо встигнеш”. Як бути тим, хто встиг, розраховуючи на 150 балів, в Міносвіти не пояснюють. Посилання на наказ пресреліз не містить.

- Закон не має зворотної сили. Згідно з 57-ю статтею Конституції всі нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Зміни діють з того моменту, як про них було оголошено, - каже доктор юридичних наук, професор Києво-Могилянської академії Микола Хавронюк.

Тобто як мінімум до 17.10 24 червня, коли інформація про зміни з’явилася на сайті Міністерства освіти, чинним вважається 150-бальний поріг. Інший підхід можна оскаржувати в суді.

Що ще передбачає наказ
  • Переведення з інших форм навчання на денну форму у 2024 році буде недоступним,
  • поновлення навчання на денній формі дозволяється лише особам, які не є військовозобов'язаними, а також іншим категоріям, яким законом дозволено переривати навчання (вагітність, військова служба, медики тощо).