Вареники замість млинців, жіноча влада та Прощена неділя: як українці Масницю святкували
Масниця - одне з найвеселіших та найсмачніших свят в українському календарі. Про те, чи є різниця між Колодієм та Масницею, чому на нашому столі мають бути вареники замість млинців, а також для чого парубкам дерев’яне поліно, читайте у матеріалі Коротко про.
Про що говорять народні прикмети
Народні прикмети та традиції, пов'язані з цим святом, складалися століттями. Наші пращури помітили, якщо в цей день погода буде непогожою, то і осінь буде такою. Тому уважно до них придивлялися і суворо дотримувалися. У дні свята суворо заборонялося лихословити, з'ясовувати стосунки (особливо з близькими) та бажати комусь зла. У той же час святковий настрій, жарти, загальні веселощі – всіляко заохочували. Знаковим за прикметами був перший день гулянь для дівчат на виданні. Якщо першим, кого бачила наречена, вийшовши за браму власного будинку, був незнайомий чоловік, то майже напевно цього року їй судилося зустріти гідного нареченого. Якщо чужа жінка – весілля краще запланувати на наступний рік.
У будинок не рекомендувалося запрошувати гостей до того, як там не навели ідеального порядку. І робити це потрібно не спонтанно, а за чітким графіком. Роботи по дому проводилися з понеділка до середи, а ось з четверга і до неділі включно потрібно було лише веселитися та радіти життю. І вже в ці дні слід було гостинно приймати і пригощати будь-яких гостей, навіть незнайомців, що зовсім випадково зайшли. Був у цьому генеральному прибиранні і прихований зміст. Вважалося, що чим більше під час його проведення викинути старих непотрібних речей, тим більше за рік у будинку буде обновок.
Особливу увагу предки у ці дні приділяли погоді. Якщо під час святкового тижня похолоднішало, то літо буде прохолодним. Якщо у ці дні дощитиме, то сміливо можна розраховувати на ранню весну. Потрібно звертати увагу і на бурульки, що звисають з дахів. Коли вони довгі, то варто розраховувати на щедрий урожай. Ще одна прикмета стосувалася снігу. Коли в понеділок (перший день святкового тижня) трапляється сильний снігопад, рік напевно стане фінансово благополучним.
Колодій чи Масниця?
Дотепер мовознавці запекло сперечаються щодо правильної назви свята. Колодій чи Масниця?
- І Колодій, і Масниця, і Сиропуст, і Сиропусний тиждень, і Сирна неділя або ж Бабин тиждень - називайте як хочете, тільки не Масляна, бо це калька з російської, - розповідає Коротко про історикиня Олена Святецька. - Масляна не має нічого спільного з українською культурою. Залежно від років та регіону України, свято називали по-різному, та й самі обряди дещо відрізнялися. Спільним було те, що зиму проводили гучно і весело, бо тоді, як вірили наші предки, буде врожайний рік.
Масниця не має фіксованої дати. Відзначають це свято за тиждень до Великого посту. Цього року будемо святкувати з понеділка, 24 лютого, до неділі, 2 березня. Назва свята походить від слова «масний», або «жирний». Узагалі такий тиждень або хоча б один день є у багатьох країнах світу. У Польщі, наприклад, святкують «жирний четвер», у який об’їдаються пончиками. До війни українці також святкували Масницю гучно, весело та смачно. Зараз, на жаль, не до веселощів.
Якщо звернутися до історії, то виявиться, що Масниця - узагалі язичницьке свято. Деякі етнографи пов’язують його навіть з Трипільською культурою. Уявіть, аж з тих пір на території нинішньої України святкують Масницю. Очевидно, що до наших часів свято дещо змінилося, набуло більш релігійного значення: цей тиждень (Сирна, або Мясопусна седмиця) є у церковному календарі.
А в радянський час традиційна Масниця стала «штампованою», як і більшість свят в СРСР, Масляною. Експерти кажуть, що між українським та радянським святами велика різниця не лише у назві. Радянська чи російська Масляна – це гуляння з танцями-співами, млинцями, щедро здобрене алкоголем та спалюванням опудала, яке символізує зиму. Традиційний український Колодій, або Масниця, – також танці й «веснянки», але без опудала «зими», та й це, перш за все, свято, у яке люди тішаться приходу весни й відродженню всього живого.
Головна страва усього святкового тижня – вареники з солодким або ж солоним сиром, щедро змащені вершковим маслом, политі сметаною. facebook.com/mamajeva.sloboda ФБ Музей живої історії "Мамаєва Слобода"
«Не женився єси, то колодку носи!»
Якщо з Масницею все зрозуміло, то до чого тут Колодій? Це та ж Масниця, але з деякими особливими традиціями, які загубилися впродовж століть. Наші пращури вважали, що Колодій – це міфічна істота (або навіть бог), опікун шлюбу. І у святковий тиждень старші мужі прив’язували неодруженим парубкам до ноги або на пояс дерев’яне поліно (своєрідний символ чоловічого начала). Ще й примовляли: «Не женився єси, то колодку носи!». Тобто таким чином тодішні батьки вимагали внуків. Але холостяки мали змогу відкупитися від «колодки» грошима та частуванням. Під кінець тижня це поліно ще й проводили у засвіти. Розігрували сценку поховання і таким чином «ховали» зиму.
Є ще одна розповсюджена у народі назва Масниці - Бабин тиждень. Згідно з тодішніми традиціями, жінки мали своєрідну відпустку від домашньої роботи, навіть вишивати заборонялося. Тому ходили одна до одної у гості, влаштовували посиденьки та віддавали накази чоловікам, які у той час дітей бавили та за худобою приглядали. Це вам не єдиний у році Міжнародний день жіноцтва!
Останній день Масниці – це Прощена неділя. Традиційно українці просять один в одного вибачення за образи: кажуть «пробач мені!», а у відповідь належить відповісти «Бог пробачить». Ось ця традиція збереглася й дотепер.
У святковий тиждень неодруженим парубкам прив’язували до ноги або на пояс дерев’яне поліно і примовляли: «Не женився єси, то колодку носи!». facebook.com/1CountryHouse ФБ Country House - Сільська Хатинка
Сир, масло та сметана на столі
Видовищ на Масницю вистачає, тому поговорімо про «хліб». Головна страва усього святкового тижня – вареники з солодким або ж солоним сиром, щедро змащені вершковим маслом, политі сметаною. До речі, на Вінничині їх ще й додатково запікали у печі. Смачно та калорійно! Вареники - півмісяці з тіста - вважали символом жіночої енергії.
Окрім них, готували й інші страви, і найчастіше на основі молочних продуктів: сирники, усілякі каші на молоці, налисники. А от м’яса вживали дуже мало, зате варили холодець. Готували і яєшню, також зі сметаною, смальцем. На десерт – сирні запіканки, пундики, печиво. А на Галичині, під впливом польських традицій, випікали ще пончики та хрусти, або вергуни. На Херсонщині до Масниці господині випікали солодощі зазвичай з родзинками.
А от великі круглі млинці без начинки на Масницю почали випікали вже у радянський час. Наші пращури зазвичай готували на Масницю налисники (млинці з сиром).
Які традиції Масниці «правильні»?
Впродовж тисячоліть правила святкування зустрічі весни змінювалися кардинально. Звісно, деякі з них, як от Прощена неділя, дійшли до наших часів. Дещо, як млинці, українцям нав’язала радянщина. Святкувати Колодія, відмічати з подругами Бабин тиждень чи об’їдатися варениками та млинцями – вибір за українцями. Та все ж треба шанувати традиції саме наших пращурів.
