Порушення сну, апетиту, тривога, нав'язливі думки... Ніби не хворий, а десь болить і є відчуття кінця... Хто з нас, а тим паче під час війни, не боровся з таким станом, відчуваючи, що він може накрити з головою? Щоб оця боротьба не забрала останні сили, треба звертатися по допомогу. І далеко вже не треба ходити.
Наприкінці минулого року Національна служба здоровʼя запровадила новий пакет Програми медичних гарантій «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». Сімейні лікарі, медсестри проходять курс за програмою ВООЗ mhGAP, яка націлена на збереження у пацієнтів ментального здоров’я і первинну допомогу при його порушеннях.
Як це відбувається на практиці, KP.UA розповіла сімейний лікар Центру первинної медико-санітарної допомого №2 Оболонського району Києва Марія Вітковська. Навесні минулого року вона разом із колегами пройшла навчання і отримала сертифікат на право лікування найбільш поширених психічних розладів.
- Коли заговорили про те, що сімейні лікарі мають дбати, окрім фізичного, і про ментальне здоров’я, не всі це сприйняли позитивно. Мовляв, навантаження і без того завелике. Маріє, а яке було ваше особисте ставлення до новації?
- У нашому центрі майже всі сімейні лікарі за власним бажанням пройшли навчання за програмою mhGAP, і я поясню чому.
Пацієнтів із депресією у нас завжди було багато, а з початком війни значно побільшало. Багато хто забуває, що депресія - це досить важка хвороба, яка впливає на стан всього організму. Насамперед страждають серцево-судинна система, кишково-шлунковий тракт, порушується обмін речовин, у людини виникають астенія, анемії. Одразу і не зрозуміти, чим це все спровоковано. А в реальності - депресивно-тривожним розладом.
Набагато ефективніше одразу зрозуміти причину і купірувати її, аніж довго лікувати наслідки. Та й вилікувати, наприклад, кишково-шлункові хвороби просто неможливо, якщо не усунути подразник.
Абсолютно очевидно, коли сімейний лікар навчиться боротися з депресіями у пацієнтів, то він їм полегшить життя, а собі – роботу.
- Як було організоване навчання?
- Ми проходили цей курс онлайн близько місяця. Було шість модулів, раз на тиждень відбувалося тестування. А перед цим прослухали велику лекцію про класифікацію психічних розладів, про те, як розпізнавати симптоми.
Додатково я пройшла тренінг для сімейних лікарів у відомого психіатра Євгена Скрипника щодо призначення антидепресантів.
- Тобто лікувати нервові розлади сімейні лікарі можуть не тільки чи не стільки словом, а й пігулками?
- Так, сімейні лікарі, які отримали сертифікат, можуть виписувати будь-які антидепресанти. Але тільки до них лікування, звичайно, не зводиться. Важливо правильно поставити діагноз.
У нас є тести для визначення ступеня депресії. Коли є сигнали, що у пацієнта вже розвивається важка форма, ми спрямовуємо його до психіатра або психотерапевта, щоб підтвердити діагноз.
Якщо легка або середньої важкості форма, призначаємо так звану першу лінію препаратів, тобто легкі антидепресанти. Однак я у своїй практиці завжди рекомендую паралельно звернутися до психіатра або психотерапевта.
- Звернутися до психіатра самому чи даєте пацієнту направлення?
- Направлення до психіатра – це не обов’язкова опція. До нього, як і до гінеколога, будь-хто може прийти на прийом, оминаючи сімейного лікаря. Шукати психіатра в Києві можна через HELSI. Обираєте свій район, і система видає всі можливі варіанти - як державні, так і приватні клініки.
- Приватні далеко не всім по кишені. Пакет супроводу психічних розладів на первинному рівні безкоштовний для пацієнтів. Чи гарантує направлення від сімейного лікаря також безкоштовний прийом психіатра у державній клініці?
- Так, у державних закладах гарантує. Безкоштовне консультування можна отримати і без направлення, але я зазвичай його виписую.
- На жаль, до відвідин психіатра у багатьох упереджене ставлення. Бояться, що “психом” вважатимуть.
- Тут важливо знати, що коли під питанням психічний розлад, то в направленні він кодується. Інформація суто конфеденційна. ЇЇ не побачать ні інші лікарі, ні будь-хто, навіть якщо зможе зайти на вашу картку в HELSI.
Сертифікат на право лікування ментиальних розладів лікарем первинної ланки. Фото: facebook.com/maryvitkovska
- Ви говорите про депресію як про важку хворобу. А багато хто досі не сприймає її всерйоз. Інколи справді важко зрозуміти, чи людина просто каверзує, чи з нею коїться щось зле. Які ознаки депресії?
- На перших стадіях – це втрата житєвого тонусу. Не хочеться нічого робити, ні до чого не виникає інтересу, поганий настрій. Може виникати м’язовий постійний біль по всьому тілу. Накладається апатія, песимістичне сприйняття світу: все погано, всьому край... Роздратованість, приступи агресії, що межуються з ніби безпричинним плачем.
Якщо важка форма, то у людини стає скляний погляд, вона ні на що не реагує, просто зникають емоції.
Зараз для українців характерні депресивно-тривожні розлади. Страх за своє життя, страх за близьких, страх перед майбутнім. Особливо це загострюється після обстрілів. А ще виникають чи загострюються невропатії – ураження периферичної нервової системи. Тому деяким пацієнтам ми даємо направлення до невролога, наприклад, паралельно з психотерапевтом. Профільний лікар може призначити антидепресанти більш серйозних груп.
- А направлення на безкоштовну консультацію до психолога можна отримати? Зараз такі послуги дуже популяризують, а по факту вони не дешеві.
- Так, психологи також працюють у державних клініках, і є такі, які приймають за направленням.
- Міністр Віктор Ляшко закликав українців приходити до сімейних лікарів в разі тривожності, порушень сну і так далі. Є у вас пацієнти, які скаржаться ні на що інше, а тільки на душевний біль?
- Так, є такі пацієнти. Не кожен другий, але є. Скаржаться на депресивний стан, на нехіть до життя через втрату близької людини, домівки, роботи... Тобто люди вже відгукуються на цю програму. Хоча частіше, звичайно, ми, сімейні лікарі, розпізнаємо симптоми нервових розладів і радимо лікування.
- Добре, призначили ви ліки, а що далі? Є контроль за зміною стану пацієнта?
- Безумовно. Якщо ми призначаємо антидепресанти, то терапевтичний ефект може бути лише через місяць. Рівно на стільки ж виписується рецепт. Тому я прошу пацієнта прийти на прийом через місяць і вивчаю, чи стало йому краще. Якщо ні, ми можемо змінити препарат або його дозування, направити до вузькопрофільного фахівця.
І одним місяцем теж нічого не обмежується. Антидепресанти потрібно вживати мінімум пів року.
- Оце для багатьох буде дивина! Бо всі хочуть так, щоб проковтнув пігулку – і одразу полегшало.
- На жаль, так не буває. Ці препарати працюють по накопичувальній дії. В перший місяць людина може навіть не відчути полегшення. Навпаки, симптоми можуть погіршитися, це я завжди пояснюю своїм пацієнтам. Можуть бути побічні ефекти. Але це не означає, що треба кидати терапію.
За міжнародними стандартами пити антидепресанти рекомендовано ще рік після стабілізації психічного стану. Досягли клінічного одужання – і ще рік.
- А оце вже може налякати. Мовляв, підсяду на “колеса” як наркоман.
- У нас люди мають неправильне уявлення про антидепресанти. Ці препарати, особливо нового покоління, які зараз використовуються в практиці, не викликають звикання. Вони зберігають серотонін - нейромедіатор, який називають “гормоном радості та щастя”.
Що стосується наркозалежних, то вони вживають не антидепресанти, а транквілізатори. Це психотропні лікарські засоби, які блокують стан страху, тривоги, мають виражений седативний, снодійний ефект, розслабюють м’язи.
Сімейні лікарі не призначають транквілізатори. В крайньому разі можемо подовжити рецепт на легкий препарат такого типу, якщо його раніше виписав невролог. Але первинно призначати – ні в якому разі.
- За інформацією МОЗ, навчання за програмою mhGAP пройшов кожний третій сімейний лікар. Якщо мій, припустимо, не має сертифіката, можу я звернутися до іншого, хто має?
- Будь-який сімейний лікар має право направляти свого пацієнта до психіатра, психотерапевта, невролога, психолога. А от лікувати психічні розлади можуть тільки ті, хто має сертифікат. Якщо у вашого лікаря його немає, а потреба в консультації є, ви, звичайно, можете звернутися до іншого сімейного лікаря.
- Скоро рік, як ви особисто працюєте з ментальними розладами. Вважаєте цей проєкт перспективним?
- Так, дуже перспективним і важливим, особливо у наш час. Сімейні лікарі – це ланка, яка бере на себе перший удар по всіх медичних фронтах. Тому логічно, що так має бути і щодо психічного здоров’я.
Пацієнти часто не розуміють, в чому криється їх проблема, і саме на цьому, першому етапі, її треба окреслити. Правильно окреслити – щоб людина не злякалася, не вирішила, що вона, як ви кажете, “псих”, щоб зрозуміла, що така сама проблема є у багатьох. Що депресія – це не вигадка, але й не вирок, щоб згодилася на лікування.
До речі, в світі вже пропонують перейменувати антидепресанти на модулятори серотоніну, бо це спокійніше звучить. Мало ж хто знає, що антидепресанти назначають не лише при психічних порушеннях. Вони є основним лікуванням при фіброміалгії – коли м’язи болять, при синдромі роздратованого кишечника, розладах апетиту. Все це має пояснити саме сімейний лікар.
От у мене 2000 пацієнтів. До кого у них буде більше довіри: до лікаря, який веде тебе роками, чи до незнайомого медика, до якого записався на відведені для прийому 15-20 хвилин? Приязнь до лікаря дуже важлива.
- І все-таки у нас досі модно бути “сам собі лікар”. В аптеках без рецепту продається купа пігулок, трав’яних зборів, чаїв, вітамінів, БАДів, які обіцяють полегшення від депресій та нервових розладів. Наскільки вони ефективні?
- Якщо у людини легкий нервовий збій, то такі заспокійливі засоби можуть допомогти. Але треба зважати на побічні ефекти. Наприклад, магній можна приймати, користуючись тільки інструкцією до нього. А з рослинними зборами і порошками треба бути обережними. У людей, які регулярно п'ють препарати від гіпертонії, вони можуть різко знизити тиск. Або викликати у чутливих алегрію. Навіть стара добра валеріана може погано вплинути на серцево-судинну систему.
У будь-якому разі варто проконсультуватися із сімейним лікарем, який знає ваші хвороби і даватиме поради з їх урахуванням.
За станом на кінець минулого року:
Програма ВООЗ не єдина, за якою лікарів готують до надання допомоги при ментальних розладах. Минулого року понад 120 столичних медиків пройшли тренінговий курс із реагування та надання психологічної допомоги під час стресових обставин. Навчання проводили фахівці Ізраїльської коаліції травми (Israel Trauma Coalition).
- Ця програма дає змогу за доволі невеликий проміжок часу не лише глибше зрозуміти природу стресу та види протидії йому, а й опанувати практичні прийоми і методики, розраховані на самодопомогу та надання першої психологічної допомоги іншим під час травматичних подій, - повідомили kp.ua у пресслужбі Департаменту охорони здоров’я КМДА.
Підписуйтесь на наші Телеграм та Facebook