На тріски, в зоопарк чи на мило: як екологічно утилізувати новорічну ялинку
Свята закінчуються, і українці, які так тішилися живою різдвяною ялинкою вдома, тепер мають клопіт. Куди ж подіти вже пожовкле та трохи «лисувате» дерево? Виявляється, є кілька варіантів, які допоможуть вирішити це питання і нашій екології не зашкодять. Кореспондентка KP.UA дізнавалася, де ялинкам дають «друге життя», як використати хвою в господарстві та до чого тут мило.
Пункти переробки вже працюють
Факт: новорічному дереву не місце біля смітників. І справа не в якихось забобонах, а в екології. Здавалось би, напівсуха ялинка - це органічне сміття, яке швидко зігниє. Та не все так просто.
- По-перше, наші сміттєзвалища і без ваших ялинок переповненні,- каже KP.UA еколог Дмитро Савіцький. – Якщо дерево викинути, воно почне гнити. Ніби й нічого поганого. Але під час гниття в атмосферу виділятиметься метан – газ, що погіршує якість повітря. І негативно впливає на зміну клімату, а також на здоров’я людей. А тепер уявіть, що буде, коли тисячі ялинок потраплять на сміттєзвалище. Звісно, це не буде якоюсь екологічною катастрофою, але тим же астматикам дихатиметься набагато важче.
До того ж ялинка чи сосна, нехай навіть з метр у висоту, все ж вважається великогабаритними відходами, тому в сміттєвий контейнер її заштовхнути досить складно. Поставити біля смітників? Для екологічно свідомих людей, які прагнуть жити за європейськими правилами, – не варіант.
Тому майже у кожному місті України облаштовують так звані пункти прийому новорічних дерев – працюють вони безкоштовно. До прикладу, в Києві такі пункти (по кілька в кожному районі столиці) працюватимуть з 4 січня аж до кінця місяця.
- Після новорічних свят закликаємо всіх, хто встановлював вдома живу ялинку, здати її на екологічну утилізацію, - нагадує заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів. - Для зручності киян цього року вирішили збільшити кількість пунктів прийому хвойних до 44. Такі пункти розташовуватимуться в парках і скверах столиці, а також традиційно – на території наших комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень та лісопаркових господарств.
Такі відходи відправлять на мульчування лунок молодих зелених насаджень, щоб захистити корені від морозу та спеки. Фото: bigkyiv.com.ua
Приймають дерева без «дощику» та іграшок
Адреси пунктів прийому новорічних дерев можна знайти на сайті «Київзеленбуду». Або ж на сайтах міських рад вашого міста. А можна й почути на власні вуха. Так, роботу пункту прийому новорічних дерев у сквері Героїв Маріуполя, що в Голосіївському районі Києва, чутно здалеку. Тут ялинки подрібнюють на тріски.
- Трохи шумно, зате екологічно, як в сосновому лісі! - жартує працівник КО «Київзеленбуд» Михайло. Дійсно, навкруги - стійкий аромат хвої.
Михайло майстерно закидає у подрібнювальну машину наступну пожовклу сосну, яка від найменшого руху щедро посипає все навколо своїми голочками. Кілька хвилин – і від двометрового дерева залишилися дрібні й ароматні тріски. Такі відходи складають в окремі контейнери або ж одразу висипають у вантажівку: відправлять на мульчування лунок молодих зелених насаджень, щоб захистити корені від морозу в холодну пору року і від втрати вологи у спеку.
- Приносьте свої живі ялинки, смереки, сосни, тільки без всяких гірлянд, «дощиків», іграшок, - рекламує свою роботу Михайло. – Працюємо в будь-який час, окрім комендантської години (це стосується тих пунктів, навпроти яких на сайті «Київзеленбуду» не вказаний графік роботи. – Авт.).
Поки що роботи у працівників «Київзеленбуду» небагато: лиш кілька ялинок та сосен чекають своєї черги на переробку. Але після Водохреща кількість дерев тут в рази збільшиться.
До речі, минулого року кияни принесли до місць утилізації майже 4 тисячі ялинок та сосен. Не так вже й багато як для столиці. Але й цьому є пояснення: все більш популярними стають ялинки у горщиках, які після свят можна висадити в парку, сквері або біля свого будинку.
Ялинкам не місце у смітниках. Фото: ecopolitic.com.ua
У шафу і до зоопарку
Є й інші варіанти «другого життя» для різдвяних дерев. Щоправда, аби виконати їх – треба трохи заморочитися. Отож, ялинку можна перетворити на:
- хвойну тирсу для захисту власного саду. Тут треба діяти за методикою пунктів утилізації. Дерево краще порубати на дрібні тріски і підсипати ними дерева та кущі біля дому. Хвоя захищатиме рослини навіть від певних шкідників. Важливо: не підсипайте такою мульчою баклажани, помідори, огірки, тому що доведеться довго чекати врожаю (хвоя пригнічує ріст таких рослин);
- ялинкове мило. Натуральна косметика нині в тренді, тому можна спробувати зробити мило за таким легким рецептом. Замочити хвою у воді, а після ретельно подрібнити у кавомолці. Розтопити мильну основу на водяній бані, додати подрібнені голки, рівномірно розподілити їх у суміші. Далі все це вилити у форму і залишити до повного вистигання. Таке мило має гарний запах і замінить скраб для тіла;
- ароматичне саше. Хвою можна насипати у полотняні мішечки, покласти туди кілька гілочок різнотрав’я, зав’язати стрічкою і покласти до шафи. Тоді в гардеробі буде легкий свіжий аромат. А якщо до складу такого саше додати ще й лаванду, то мішечки вбережуть одяг від молі;
- віддати у зоопарк чи на ферму. Так, можна запропонувати новорічні деревця, які ще мають зелені гілки, таким установам. Але попередньо краще уточнити, чи приймають там ялинки. До прикладу, ще раніше працівники Київського зоопарку кілька разів нагадували про те, що такі дерева можуть зашкодити тваринам. Виявляється, новорічні ялинки вирощують із застосуванням різноманітних речовин для прискорення росту. Також на дереві можуть бути залишки прикрас, сучасних ароматизаторів, барвників, штучного снігу тощо. Тому ветеринари забороняють підгодовувати тварин новорічними соснами чи ялинами.
І наостанок. Дотепер існує думка, що різдвяне дерево можна використати на розпалення грубки чи каміну. Насправді це не так. Спалили ялинку, звісно, можна, дерево горітиме. Але у ялині і сосні міститься багато смоли. Згораючи, така деревина іскриться, виділяє неприємний запах, сильно димить і закопчує димохід.
Натуральна доглядова косметика зараз у тренді, тому можна спробувати зробити мило з ялинкової хвої. ФБ Львівська майстерня мила. Фото: facebook.com/lviv.soap.manufacture/
А як у них?
І перегній, і напій з ялинкових гілок
За кордоном з утилізацією ялинок все суворо. В будь-якій цивілізованій країні не можна викинути ялинку біля смітників. Наприклад, в Польщі ялинку треба порізати на частини, покласти у спеціальний мішок чи перев’язати мотузкою. А тому, хто лінується так зробити, доведеться заплатити близько 500 злотих штрафу. У Німеччині ялинковий штраф обійдеться ще дорожче – 300 євро.
Зазвичай і в США, і в європейських країнах є спеціальні пункти переробки новорічних дерев. Одразу після Нового року на сайтах комунальних служб усіх міст публікують графіки вивозу дерев для кожної вулиці. Наприклад, в Нью-Йорку (США) жителі міста можуть самостійно привезти свої ялинки без прикрас та всілякої мішури до пунктів переробки або ж у певні дні поставити біля узбіччя. Спеціальна бригада приїде і забере дерево. Після подрібнення тріски розсипатимуть у парках та скверах, а також кожен бажаючий може безкоштовно взяти собі кілька пакетів такої мульчі для власного саду.
Таким же чином переробляють новорічні ялинки і в більшості європейських країн. Щоправда, у Великій Британії різдвяні ялинки подрібнюють та перетворюють не у мульчу, а на компост. Також використовують для удобрювання парків, скверів, полів.
Екологічно чисті головні ялинки Гельсінкі та Таллінну перетворюють у напій. Фото: indiedrinks.direct
Цікаве рішення придумали в Естонії та Фінляндії. У цих країнах з ялинкових гілок виготовляють не перегній, а напій. Так, екологічно чисті головні ялинки Гельсінкі та Таллінна після закінчення свят розбирають на гілки і відвозять на завод однієї з естонських компаній-виробників напоїв, що на острові Сааремаа. Ялинкову хвою настоюють, додають важливі інгредієнти і перетворюють на тонізовану воду «Ялина та кардамон». Тонік навіть отримав кілька нагород. Поціновувачі цього безалкогольного напою кажуть, що у його кислуватому смаку відчуваються нотки ялини, кардамону, лимону. Освіжає, наче прогулянка ранковим лісом. Пляшка у 250 мл такої тонізуючої води коштує 1,80 євро (приблизно 42 гривні). Хтозна, можливо, через кілька років не тільки естонці та фіни здаватимуть свої новорічні ялинки не на компост чи мульчу, а для виготовлення нових напоїв.
