Автоматизована реєстрація гуманітарки за новими правилами: що говорять про систему волонтери
Пристрасті, які в жовтні-листопаді вирували у волонтерській спільноті, зараз трохи вщухли. Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги запрацювала, але до 1 квітня 2024 року уряд запровадив перехідний період, впродовж якого діють як електронні, так і паперові – спрощені - декларації.
Проте без новацій не обійшлося. Декларувати і провозити гуманітарні вантажі за нині діючими правилами можуть тільки благодійні фонди та неприбуткові громадські організації, які мають статус юридичних осіб, зареєстровані в системі і отримали спеціальний код. Які проблеми цим вирішили, а які – ні, KP.UA цікавилася у волонтерів.
Система обнулилася і "лягла"
- Я була на кордоні з Польщею 1-2 грудня, - розповідає голова правління ГО “Ініціатива Е+” Валентина Варава. – На митниці мали задекларувати п’ять гуманітарних вантажів. Що можу сказати... В автоматизованій системі Мінсоцполітики ми зареєструвалися заздалегідь - коли вона працювала в тестовому режимі. А 1 грудня вона обнулилася і "лягла". 2 грудня нарешті почала працювати, але некоректно – це м’яко кажучи. Ми як юрособи вдруге зареєструвалися, але внести в систему вантаж не змогли. В номерах машин вона пропускала цифри, але не пропускала букви. Тобто всі подальші кроки блокувалися.
Валентина каже, що вирішила подати паперову декларацію. Сама була в групі волонтерів, які вибивали це право на перехідний період нервами і потом.
- Якби ми тоді не залучили всі важелі, всі офіційні та неофіційні канали, якби не дійшли до президента, доводячи, що автоматизовану систему не можна одразу вводити в дію без альтернативи, страшно уявити, який колапс міг би статися 1 грудня, - констатує волонтерка.
Фізособи за бортом
Зараз система працює більш-менш пристойно, діють два види декларацій, однак перехідний період вирішив не всі проблеми, про які йшлося у зверненнях волонтерів до органів влади. З допомоги фронту залишились виключеними фізичні особи, тобто прості люди, які збирають гроші на авто для чоловіка, сина, кума, брата, друга.
- Не секрет, що військові самі докладають до таких пожертв кошти, щоб придбати собі автомобілі. За законом військовий може провезти для себе один автомобіль з нульовим розмитненням, але через кордон такі машини проходять дуже важко, бо вимагають, щоб купувалися на військову частину або на фонд. Але правда така, що коли машина приходить на військову частину, у 90% випадків вона до хлопців не потрапляє, - поділився на умовах анонімності один із волонтерів. - Все на совісті командування. Ми працювали з сумлінними командирами, ті машини, що на конкретних осіб купували, майже всі були доставлені адресно. Майже, бо три автомобілі після складання прийому акта-передачі все ж таки осіли невідомо де.
Втім, люди з усього намагаються знайти вихід.
- Системного фонду у нас з друзями немає, збирали на автівки, передавали на митницю лист-запит від військової бригади, - каже волонтер-доброволець із Києва Олег Тушинский.
Він і зараз оптимістично збирає кошти – пригледів позашляховик Landrover в Ірландії за 1800 євро.
- Той Ford Ranger, що пригнали хлопцям минулого разу, протримався під Бахмутом тільки місяць, - пояснює волонтер. – З новими правилами, чесно кажучи, я не дуже знайомився, але впевнений, що наші зусилля не пропадуть. Будемо співпрацювати з офіційними благодійними фондами, через них купувати.
З гуманітарної ланки, крім фізосіб, також виключені закордонні організації, які не мають представництв ідентифікації в Україні.
- Ідентифікація може відбуватися за допомогою хмарного ключа (юридично значимий електронний підпис, що зберігається на сервері провайдера. – Ред.), з яким відбуваються банківські операції. Для своїх партнерів ми зробили такий ще кілька років тому. В принципі процедура не складна, але чи всі, хто раніше допомагав Україні просто так, захочуть ускладнювати собі життя? - констатує Валентина Варава.
Хто контролюватиме мільйони перевезень?
Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги Мінсоцполітики рекламувало, по-перше, як спрощену, по-друге – як надійний контроль за тим, що всі вантажі прибуватимуть за призначенням, а не на авторинки чи на полиці магазинів. Валентина Варава каже, що спрощеність дуже сумнівна, бо замість однієї тепер треба подавати дві декларації – в систему і на митницю, бо в системі служби одна одну не бачать.
Щодо можливості зловживань, то волонтерка згодна – вони мають суттєво зменшитися. Проте гарантувати, що зникнуть повністю, не можна.
- На жаль, зараз розвивається такий тренд, що "благодійні" фонди відкриваються на паспорти стареньких бабусь чи дідусів. У тих, хто це робить, є гроші і на бухгалтерів, і на копійчину для “директорів”. Так під виглядом гуманітарки ввозяться автомобілі на продаж. Коли починає припікати хвоста, ділки зникають. А з пенсіонерів що можна взяти? – наводить приклад Валентина.
Вона не виключає, що командири частин, які підписують акт прийому-передачі, можуть бути задіяні в схемах.
Поки мало зрозуміло також, хто і як саме буде здійснювати суворий контроль.
- На ранок 2 грудня, коли довелося вдруге реєструватися, наш номер був 1695. Тобто тільки за одну добу в систему увійшли близько 1700 організацій і фондів. Тільки за одну добу від початку дії нових правил! Кожна юрособа раніше чи пізніше буде ввозити гуманітарну допомогу. То скільки потрібно людей, щоб аналізувати всю цю інформацію, виявляти затримку по звітах, невідповідність у документах та доповідати про підозрілі факти в правоохоронні органи?
Система належить Міністерству соцполітики. Але один відділ у відомстві не потягне таку об’ємну і специфічну роботу. Шукати порушення закону повинні правохоронні органи, але там на аналітику мільйонів перевезень також не знайдеться ресурсів. По суті, належало б створити окрему службу на кшталт аудиторської, але це вимагатиме великих коштів.
Окрема тема
Чи заважає вантажам блокада?
Валентина Варава поділилася з нами також своїми спостереженнями за подіями біля українсько-польського кордону:
- Коли ми виїжджали з України в кінці листопада, то бачили трохи польських протестувальників. Коли їхали назад, нам ніхто з них не трапився. Але на всіх роз’їздах доріг в бік нашого кордону були поліцейські машини, які зупиняли і затримували на певний час українські фури. Ймовірно, вони робили це, щоб ближче до митниці не було більшого колапсу, однак колапс уже утворився – стояли кілометрові черги з вантажівок.
Волонтерка каже, що виділеної смуги для гуманітарних вантажів з боку Польші немає, проте їх машини довго не затримували. Так само як і автобуси, які для наших армійців передали друзі з Гданьська.
- Це, либонь, тому, що у нас була не фура, а великий бус і автобуси їхали порожнімими. Тобто транспорт і вантаж не здавалися комерційними. Якби їхали фурою, то цілком можливо, що потрапили б у блокаду, - вважає Валентина.
Також вона згадує, що від початку війни “Ініціатива Е+” завезла в Україну 450 транспортних засобів для військових потреб. Однак ніколи польська митниця не працювала так повільно, як зараз.
