• Головна
• Суспільство

Фото: Соцмережі

Мільйони громадян України, які знайшли тимчасовий захист від війни в Європі, можуть зіткнутися з проблемою заміни чи відновлення документів, а також з юридичними труднощами набуття спадщини, яка залишилася в Україні.

KP.UA розповість про основні процедури, пов'язані з документами, а також пояснить, чи можуть депортувати в Україну чоловіків, які не стали на військовий облік за кордоном.

Паспорт громадянина України (+ закордонний паспорт)

Практично всі документи за кордоном, зокрема паспорт, можна оформити у ДП «Документ», який входить до сфери управління Державної міграційної служби України. Підрозділи « Паспортний сервіс » відкриті:

• у Польщі (Варшава, Краків, Гданськ, Вроцлав);
• у Туреччині (Стамбул);
• у Словаччині (Братислава);
• у Чехії (Прага);
• у Німеччині (Берлін, Кельн);
• в Іспанії (Мадрид, Валенсія);
• в Італії (Мілан, мобільні комплекси ДП «Документ» - білі мікроавтобуси біля ТЦ Fiordaliso).

Там українці можуть оформити ID-картку або закордонний паспорт (у тому числі замість вкраденого чи втраченого), обміняти паспорти (у разі завершення терміну дії, зміни інформації або через непридатність до використання), обміняти паспорт зразка 1994 року (книжечку) на ID-картку (за бажанням або у разі непридатності книжечки).

Вартість нетермінового оформлення документів – у межах 2000–3500 грн (у валютному еквіваленті країни перебування) плюс 400–800 грн (залежно від виду паспорта). Також можна одночасно оформити ID-карту та закордонний паспорт.

Також паспорти та інші документи можна оформити у посольствах чи консульствах України у країні перебування. Для оформлення закордонного паспорта необхідно заздалегідь записатися на сайті МЗС України на цю процедуру. Потім надати список документів:

• паспорт громадянина України та його копію (або будь-який документ, що підтверджує громадянство України);
• документ, що підтверджує тимчасове чи постійне проживання у країні, де подається заявка (за наявності);
• документи та їх копії, що підтверджують обставини, через які паспорт підлягає обміну (наприклад, у разі зміни прізвища);
• квитанцію про оплату консульського та адміністративного зборів. У деяких структурах заплатити за оформлення закордонного паспорта можна під час оформлення – це треба дізнатися додатково;
• заяву-анкету (формується консулом під час прийому);
• фотографії заявника (робляться у приміщенні посольства та в цифровому вигляді заносяться до системи).

Свідоцтво про народження дитини

Місце народження дитини не впливає на її можливість ухвалення громадянства України. Якщо батьки чи один із батьків дитини на момент її народження були громадянами України, то малюк також є громадянином нашої країни.

Державну реєстрацію актів громадянського стану українців за кордоном проводять дипломатичні представництва та консульські установи України. На їхніх офіційних сайтах є список документів, які треба надати батькам для отримання свідоцтва про народження. Зазвичай це:

• документ із лікарні про народження дитини (перекладений та легалізований в установленому порядку), або довідка лікаря, який приймав пологи поза пологовим будинком, або папір, підписаний двома свідками народження дитини вдома без медичної допомоги;
• паспорти батьків чи одного з батьків. Якщо документа в одного з батьків немає, відомості про нього визначатимуться на підставі свідоцтва про шлюб;
• свідоцтво про шлюб або заяву матері, або заяву батька про встановлення батьківства, або спільну заяву батька та матері, які не перебувають у шлюбі.

Якщо є якісь інші документи (свідоцтво про смерть одного з батьків, рішення суду про визнання батька зниклим безвісти тощо), їх також треба додати до пакета документів.

Зареєструвати дитину-українця у ДП «Документ» за кордоном немає можливості, оскільки ці філії не наділені такими повноваженнями. Якщо не реєструвати дитину в українських диппредставництвах, то її не існуватиме з юридичного погляду для держави Україна. Отже, мови про якісь соціальні виплати на дитину не буде. Тому краще подбати про цю процедуру заздалегідь.

До речі, всі виплати на дитину жінка може отримати лише після повернення в Україну і не пізніше ніж через 12 місяців після народження малюка.

А ось оформити закордонний паспорт новонародженій дитині можна і у консульствах України, і у ДП «Документ». При цьому можна мати на руках навіть іноземне свідоцтво про народження, щоправда, його доведеться спочатку перекласти українською мовою та завірити в українського нотаріуса чи в закордонній дипломатичній установі. Дитину нести для оформлення паспорта не треба – достатньо буде фото 10х15 см на білому тлі, де обличчя дитини займає 70% знімка.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється протягом 3 місяців з дня ухвалення рішення про оформлення. За терміновим тарифом – від 3 тижнів до 1,5 місяця.

Відкриття ФОП

Громадяни України, які тимчасово перебувають за кордоном, можуть відкрити свій бізнес в Україні, сплачувати податки та тим самим підтримувати економіку своєї країни.

Найлегше відкрити ФОП (фізособа-підприємець) через сервіс «Дія». Ця процедура займає лише 20 хвилин, якщо майбутній бізнесмен вже чітко знає свої види економічної діяльності. Якщо ні чи сумнівається – їх можна підібрати у « Національному класифікаторі видів економічної діяльності » (КВЕД). Код вписується до відповідної графи під час реєстрації ФОП у «Дії».

Відкрити рахунок для ФОП можна як в українському банку онлайн, так і зарубіжному. Однак доведеться вивчити всі вимоги банків до відкриття рахунків та умов проходження ідентифікації клієнтів – для цього варто комунікувати безпосередньо з банком, тим більше у всіх фінансових установах є опції чату зі співробітниками тощо. Варто також дізнатися заздалегідь умови щодо зарахування валютних коштів на банківський рахунок, відкритий в Україні.

ФОП зазвичай працюють на єдиному податку (спрощена система оподаткування). Все залежить від запланованих щорічних доходів, а також від контрагентів – чи це будуть громадяни України, чи іноземці теж. Це питання також треба заздалегідь вивчити та вказати під час реєстрації ФОП правильну групу.

Так, 2-а група – лише для надання послуг населенню України та платникам єдиного податку. Обмеження за доходами за рік – 834 мінімальні зарплати, обмеження кількості найманих працівників – не більше 10. Ставка податку – не більше 20% мінімальної зарплати (зараз вона становить 6700 грн). Платиться ЄСВ, розмір якого ФОП визначає самостійно, але не менший за мінімальний страховий внесок (зараз - 1474 грн) і не більший за максимальний (зараз – 22 100 грн).

ФОП 2-ї групи не можуть займатися такими видами діяльності:

• посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна,
• надання доступу до мережі Інтернет,
• виробництва, постачання, продаж ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, в тому числі і органогенного походження, і напівдорогоцінного каміння.

У свою чергу, 3-я група може надавати послуги будь-кому. Для неї існує кілька ставок податку:

• 2% від отриманого доходу (тільки на період воєнного стану) – розмір доходу необмежений;
• 3% від доходу +ПДВ 20% (від військового стану не залежить, водночас є обмеження щодо доходу – за рік він не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної зарплати);
• 5% від доходу без сплати ПДВ (від військового стану не залежить, при цьому є обмеження щодо доходу - за рік він не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної зарплати).

Плата єдиного соціального внеску для 3-ї групи – така сама, як і для 2-ї. На період воєнного стану пільги та звільнення від сплати ЄСВ залежать від обраної групи та конкретної ситуації ФОП.

Щоб уникнути подвійного оподаткування (що можливо, якщо українець мешкає за кордоном та веде комерційну діяльність), то необхідно вивчити законодавство, щоб не потрапити під умови визнання податковим резидентом країни перебування. Деякі країни Євросоюзу вже ухвалили внутрішні нормативні акти, які дозволяють українцям не сплачувати податки в їхніх країнах та уникнути подвійного оподаткування.

Військовий облік

За правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закордонні дипломатичні відомства зобов'язані інформувати громадян України за кордоном про початок нового призову та сприяти їх поверненню додому, якщо на батьківщині відбувається мобілізація.

Такі громадяни мають:

• у разі виїзду з України на строк більше 3 місяців - перебувати на військовому обліку за місцем консульського обліку у закордонних дипломатичних установах України;
• у семиденний строк з дня прибуття з України до іншої країни – взяти паспорт громадянина України, військово-облікові документи та прийти до посольства чи консульства України для взяття на військовий облік;
• якщо громадянин України планує перебувати за її межами менше трьох місяців – ставати на військовий облік не потрібно.

Після зарахування на військовий облік громадянина посольство протягом 7 діб має повідомити про це районні чи міські ТЦК чи інші причетні органи в Україні.

У разі початку чергового призову громадян України на строкову військову службу чи оголошення мобілізації дипломатична установа має сприяти (але не примусово депортувати!) поверненню таких осіб додому, тобто в Україну. Як це має відбуватися і чи відбувається взагалі – на сьогодні невідомо. Однозначно відомо лише те, що представники посольств та консульств не мають права видавати повістки та вручати їх громадянам, які перебувають за кордоном.

Вступ у спадок

Юристи благодійного фонду « Право на захист » розповіли, як правильно подавати заяву на вступ у спадок із-за кордону.

Спадкоємці за межами України можуть подавати таку заяву поштою на адресу нотаріуса, що знаходиться на території України.

1. При цьому заяву слід надіслати поштовим відправленням до закінчення 6-місячного строку після смерті спадкодавця, встановленого в Україні для прийняття спадщини. Навіть якщо лист прийде нотаріусу пізніше за цей термін, заява вважається поданою (якщо дата відправлення ще в межах 6-місячного строку).
2. Підпис на заяві має бути завірений нотаріально. За відсутності нотаріального засвідчення підпису нотаріус надсилає листа спадкоємцю, в якому пропонує надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
3. До речі, 6-місячний термін для оформлення спадщини може бути збільшений ще на 4 місяці під час дії воєнного стану.
4. Якщо немає можливості надіслати листа до України, то можна звернутися до консульських установ чи дипломатичних представництв України в країні перебування. Спадкоємець подає консулу заяву про прийняття спадщини – особисто чи листом. У першому випадку засвідчувати нотаріально підпис спадкоємця не потрібно – консул сам встановить особу спадкоємця та перевірить його підпис на підставі документів, що підтверджують особу.
5. Спадкоємець, який мешкає в інших країнах, з об'єктивних причин може не знати про смерть спадкодавця та пропустити 6-місячний термін для прийняття спадщини. За згодою інших спадкоємців він може подати таку заяву. Або за позовом спадкоємця, який пропустив термін прийняття спадщини з поважних причин, суд може призначити додатковий строк, достатній для подання заяви. Поважними причинами вважаються:

• тривала хвороба спадкоємця,
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі і закордонними,
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі ЗСУ,
• незнання спадкоємця про наявність заповіту тощо.