Цілющі властивості цієї ягоди знали ще у давні часи, спочатку корінні американці, а пізніше – й жителі решти континентів. А вчені підтверджують: журавлина – скарбниця великої кількості вітамінів та мікроелементів. І є однією з плодів, які зберігають свої корисні властивості від врожаю до врожаю. Про те, чи можна виростити болотяну ягоду у своєму саду, а також про користь журавлини – дізнавалася KP.UA.
Батьківщина цієї ягоди – Північна Америка. Подейкують, сам Христофор Колумб привіз журавлину зі своєї експедиції. Впродовж довгої подорожі ті моряки, які вживали ягоду, не хворіли на цингу (хворобу, яка виникає при нестачі в організмі вітаміну С).
У дикій природі вічнозелений чагарник журавлини виростає на бідних ґрунтах у холодних регіонах. Цінується не лише за ягоди, а й за гарне глянцево-зелене листя та красиві рожеві квіти. До речі, цвіт нагадує голову журавля. Можливо, саме тому так ягоду і назвали.
В Україні журавлина розрослася у північному регіоні. Восени тамтешні болота рясніють дрібними червоними ягідками: достигла! Місцеві жителі давно налагодили своєрідний бізнес. Збирати журавлину йдуть сім’ями. Й усі, від малого до старого, мають великі кошики. Робота важка, адже дрібненькі ягоди ростуть у болотяній місцевості, низько при землі. Врожай здають закупівельникам по оптовим цінам від 40 грн за кілограм. На ринках за кілограм журавлини доведеться викласти від 170 грн.
Ще до війни у Волинській області почали вирощувати журавлину на плантаціях. Узагалі, досвідчені садівники стверджують, що кожен може виростити цей чагарник у своєму саду. Журавлина розростається по поверхні землі наче пухнастий зелений килим. А восени ще й потішить врожаєм. Щоб рослина прижилася на ділянці, треба знати кілька секретів.
- Для саду раджу придбати сорт Пілігрим, плоди якого крупні, темно-червоного кольору, можуть навіть зимувати на кущі, - розповідає менеджер сімейної компанії «Дім саджанців» Артем Коломис. – Журавлина починає дозрівати у жовтні, тому саме зараз її збирають. Перш ніж висаджувати саджанці, треба підібрати хороше місце: має бути достатньо сонячного освітлення, без протягів. Але найголовніше – відповідний ґрунт. Журавлина любить кислий грунт (можна підкислювати лимонною кислотою чи оцтом), з високою вологістю.
Зате із зимівлею журавлина не має проблем. Прекрасно переносить навіть люті морози. До того ж чагарник стійкий до всіляких рослинних хвороб та шкідників, тому не потребує якихось спеціальних обприскувань. Тому врожай дійсно екологічно чистий.
У середині минулого століття в США пацієнт міг отримати від лікаря цікавий рецепт, де було вказано: «Приймати журавлину двічі на день по 15 ягідок». Це не вигадка, американські лікарі дійсно прописували ягоду для боротьби з інфекціями сечовивідних шляхів, а ще для зміцнення імунітету.
Наші медики також радять вживати журавлину з медом, особливо у сезон застуд. Зрозуміло, що в ягодах багато вітаміну С. Але, крім цього, також є:
І антиоксиданти - бетаїн та біофлавоноїди.
Ознайомившись з цим списком, розуміємо, чому журавлину в народі називають ягодою здоров’я.
- З власного досвіду: моя бабуся пізньої осені, а також взимку готувала нам, внукам, журавлиними чай: кілька ягідок розчавлювала у чашці, додавала мед та трохи теплої води, - розповідає KP.UA сімейний лікар Тетяна Гловацька. – Казала, що журавлина - для здоров’я. І, дійсно, ми майже не хворіли. Вже в дорослому віці, вивчаючи медицину, я дізналася, що вчені довели: ягоди мають тонізуючі властивості, поліпшують розумову й фізичну працездатність, підвищують секрецію шлункового соку. Її використовують як вітамінний засіб.
У ті часи, коли про парацетамол ще не чули, саме чаєм та соком з журавлини знижували температуру. І успішно.
Список корисних властивостей ягоди вражає. Але й це ще не все. Також журавлина:
Деякі вчені обережно кажуть і про те, що вживання журавлини є своєрідною профілактикою серцево-судинних та онкозахворювань.
Але й ложка дьогтю у діжці з журавлиною також є. Ягоду не можна вживати хворим з виразковою хворобою та гострим запальним процесом шлунково-кишкового тракту, у період загострення хвороб печінки та жовчного міхура. І з обережністю їсти алергікам, а також тим людям, у кого чутливі зуби або слабка зубна емаль.
Ще цікавий факт: журавлину не варто вживати разом з продуктами, у яких висока концентрація щавлевої кислоти (щавель, шпинат, томати, петрушка, буряк), оскільки ягода має сечогінну дію. Такий харчовий дует спричинить появу надмірної кількості оксалатів в організмі і, як наслідок, каменів у нирках.
Також не треба надміру об’їдатися журавлиною. Достатньо їсти від 50 до 100 грамів на день. Від переїдання ягід може бути розлад кишківника зі здуттям живота й діареєю.
Журавлину можна заморожувати, сушити, готувати з неї соки, пастилу. Але легше та краще засипати ягоди у велику банку на 2/3 і залити холодною чистою водою. В такому вигляді і при прохолодній, ближче до 0 температурі повітря журавлина зберігатиметься до весни. Треба лише час від часу змінювати воду. І, звісно, їсти ягоди.
Соус! Топінг з цих ягід давно став традиційним до запеченої індички на американський День подяки. Журавлиний соус легко готується, має приємний кисло-солодкий смак, пасує до будь-якого м’яса.
Журавлину викладаємо у каструлю, додаємо цукор та вино і варимо на середньому вогні до повного розчинення цукру. Додаємо сік та спеції і проварюємо на повільному вогні ще хвилин 10-15. Холодну суміш можна перетерти через ситу, до однорідності пюре або залишити з цілими ягідками. Соус до м’яса готовий! Лайфхак: краще готувати соус за день до подачі, аби настоявся та наповнився ароматами й смаком. Зберігати у холодильнику.
Журавлиний соус легко готується, має приємний кисло-солодкий смак, пасує до будь--якого м’яса. Фото: yestoyolks.com