Антарктична експедиція на фронті: де воюють "Бойові пінгвіни"
Українська антарктична експедиція унікальна не тільки тим, що, незважаючи ні на що, цілий рік її учасники проводять наукові експерименти на станції "Академік Вернадський". Вчені - і ті, що знаходяться в експедиції, і ті, що працюють в Україні - чим можуть допомагають своїм колегам, які вирушили на фронт. Принцип "своїх не кидаємо" щодо цього випадку більш ніж доречний.
Військове звання директора НАНЦ Євгена Дикого – рядовий. Фото: ФБ Євген Дикий
Один із прикладів - регулярне проведення аукціонів, де лоти - це будь-які предмети з побуту полярників: від рюкзаків до шапочок та шевронів. Виручка від таких продаж дозволяє забезпечувати "Бойових пінгвінів" та їхніх побратимів старлінками, генераторами та всім, що потрібно на фронті.
Про воюючих побратимів KP.UA розповів директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), вчений-біолог, колишній боєць «Айдару» Євген Дикий.
"У нас зараз дві експедиції"
- Скільки полярників воює? Знаємо, що навіть є такий термін "Бойові пінгвіни"...
– Так, у нас навіть є такий шеврон. Ми зараз між собою наполовину жартуємо, що ми відстежуємо одночасно дві українські експедиції – на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді і на фронті у нас зараз така ж кількість людей. 14 зимує на станції та 19 на війні. На щастя, жодного «200» серед полярників немає, але є важкі «300» – одного вже демобілізували за станом здоров'я. Це морський біолог Андрій Зотов. Його велика війна застала на станції - він навіть не дочекався зміни експедиції, застрибнув на туристичну яхту і вже наприкінці березня 2022 року був у ЗСУ. Він воював від Миколаївщини до Бахмута. Зараз ходить винятково з милицею. Ще один із наших полярників днями втратив ногу під час бойових дій під Лиманом. Найгірше позаду – він не «200». За ліву ногу лікарям довелося поборотися. Багато хто отримав не по одній контузії, але продовжує служити і воювати.
Морський біолог Андрій Зотов був командиром роти, яка звільняла Херсон. Фото: ФБ НАНЦ
Всі вчені на війні - добровольці
- Яке у вас ставлення до вчених на війні? Здебільшого у них немає спеціальної підготовки. Популярна думка, що вони були б більш корисними в науці, ніж на фронті.
- Вони дійсно були б більш корисними в науці, і саме тому в 2016 році прийняли закон, який звільнив науковців від призову. У нас всі науковці, хто воює, - це добровольці. Інша річ, що не всі люди можуть залишатись в тилу, коли йде війна. У нас дійсно не так багато науковців, щоб ними ризикувати. Але те, що люди, які мають повне право не воювати, йдуть на війну, вартувало би знати тим, хто отримав повістку та вагається, чи йти. Подивіться на людей, яким повістка ніколи б не прийшла, але вони вже півтора року на війні. Це також і питання про соціальну справедливість: помирати на війні - це не тільки справа бідних та незахищених. Еліта теж бере в цьому участь. Мій колишній студент та боєць «Айдару» Біжан Шаропов, який створив перші українські тести на ковід-19, загинув минулої весни, захищаючи Харківщину. Мені б хотілось звернутись до вас та ваших колег - мені здається, що медіа недостатньо висвітлюють такі історії. А це було б варто робити.
– Для вас самого історія з військовою службою у минулому чи плануєте ще піти?
- У 2014 році я повернувся з фронту з формулюванням "непридатний", і не частково, а, на жаль, повністю. Це відповідає дійсності – зараз я був би солдатом на один день, на більше шансів немає. Коли були бої за Київ, тоді було все одно – тоді була установка «тут ми й помремо». Я зміг взяти участь в обороні міста у складі ДФТГ (добровільне формування територіальної громади. – Авт.) – це найнижчий рівень тероборони, фактично на рівні партизанів, де не потрібно було навіть пред'являти військовий квиток. Можна було за паспортом отримати зброю. Коли бої під Києвом закінчилися, у мене залишилося цивільне життя та волонтерство.
Аукціони, які проводять науковці, дозволяють купувати для "Бойових пінгвінів" все необхідне. Фото: ФБ НАНЦ
Конкретно
Шеврон «Бойових пінгвінів» з латинським крилатим виразом «Орли не їдять мух». Фото: ФБ НАНЦ
Близько 20 полярників, учасників експедицій різних років на «Вернадському», з початку повномасштабної війни служать в лавах ЗСУ.
Морський біолог Андрій Зотов був командиром роти, яка пліч-о-пліч з іншими військовими звільняла Херсон. Він першим покинув станцію в Антарктиді та своїм ходом дістався України.
Наступною яхтою з тією ж ціллю найбільш південний континент покинув один з інженерів – Сергій Шутяєв.
Окрім них, вибрали фронтові умови замість наукових досліджень заступник директора НАНЦ Вячеслав Марченко, керівник 26-ї антарктичної експедиції Богдан Гаврилюк та керівник 24-ї експедиції Ігор Дикий, біолог та учасник сезонних експедицій Владлен Трохимець, системні адміністратори Євген Прокопчук та Олександр Квятковський.
Як повідомляє Національний антарктичний науковий центр, червону форму полярників на піксель вирішили змінити айтішник станції «Академік Вернадський» Ярослав Дозоров, лікарі станції різних експедицій Костянтин Даниленко, Валерій Семенюк та Ігор Дейнека, кухар Артем Ігнатенко, гідрометеоролог Ігор Артеменко, системний механік Максим Білоус, геофізик Юрій Гордієнко, дизеліст-електрик Юрій Лишенко та морський біолог Михайло Набокін. Для декотрих з них служба в армії розпочалась ще в 2014 році.
