Жителі Ізраїлю: Готуємося воювати 2-3 місяці. У кращому разі...
"Що відбувається в Ізраїлі? Просто війна..." Так можна переінакшити стару пісню на новий лад. Ізраїль продовжує жити в обстановці тотальної напруженості, намагаючись не впасти духом і нарешті вирішити свою стару проблему з сусідами.
Не були готові до такої кількості резервістів
У відносно спокійному центрі країни жителі дізнаються про те, що відбувається на півночі та півдні, з повідомлень інформагентств та випусків теленовин. А також від своїх близьких, які пішли в армію. Практично в кожній сім'ї є чоловік або жінка, які зараз перебувають якщо не в гарячих точках Ізраїлю, то в службах тилу. У перші дні війни починаючи з 7 жовтня до 400 тисяч резервістів прибули до місця несення служби.
- І резервісти, і ті, хто не служив у армії, усі пішли. У результаті вийшло так, що наша країна виявилася певним чином не готовою до такої кількості бійців. Регулярна армія забезпечена повністю, а от хлопці-резервісти потребують простих речей – від шкарпеток до сигарет. Весь Ізраїль зараз волонтерить, люди возять солдатам на бази мішками одяг, засоби гігієни та інше необхідне, - розповіла мешканка Ізраїлю Рахель. За її словами, сотні бійців, які їхали на 7-10 днів у зону бойових дій, застрягли там на набагато більший термін.
- Волонтерів до них не пускають – хто ж дозволить їхати до зони бойових дій цивільним особам? Ми передаємо речі та предмети першої необхідності через бази та уповноважених осіб від армії. Невідомо, скільки ще це триватиме, тому ми намагаємося забезпечити наших солдатів по максимуму, - продовжує ізраїльтянка.
Волонтерський штаб протестного руху "Ахім ле-Нешек" («Брати зі зброї») у Тель-Авіві, допомога звідси йде постраждалим жителям Півдня та ізраїльським солдатам. Фото: t.me/vostochnysyndrome
Змітали продукти, хоча склади забиті
Самі солдати впевнено кажуть, що боротимуться до кінця. Обережно називають період у два-три місяці, але загалом давати якісь прогнози не береться ніхто.
Завдання мирних жителів, які не задіяні в бойових діях, - забезпечити нормальне життя країни. Це поки що виходить тільки там, де не видно і не чути звуків війни.
- Ми живемо в центрі Ізраїлю, у нас відкрилися школи та дитячі садки, які були закриті з 7 жовтня. На півночі школи, як і раніше, працюють у дистанційному режимі. Продовжують працювати ресторани, торговельні центри, фітнес-зали, ходить транспорт. У магазинах все є, – продовжує розповідь наша співрозмовниця. – Щоправда, того тижня, коли влада попросила зробити запас води та продуктів на 72 години, народ як із ланцюга зірвався – і в магазинах закуповувався не на 72 години, а начебто на 72 роки! Відразу зникла з прилавків вода, потім почали змітати продукти. Власники торгових точок благали не панікувати: склади заповнені, лише час доставки трохи збільшився, тож голоду очікувати не варто. Але ж куди там! Розібрали усе. Зараз товари привозять майже за графіком, все є, можна зайти та купити.
Ізраїльська домогосподарка Лілія зазначила, що деякі продукти подорожчали.
- Майже вдвічі піднялися ціни на картоплю та помідори. Це зрозуміло: їхній основний урожай був у тих регіонах, які зараз обстрілюються, і доставка звідти неможлива. Тому і картопля, і томати привозять, отже, дорожчі, - каже мешканка країни. І знову повторює: дефіциту продуктів поки що немає.
Жителі евакуюються із небезпечного Ашкелону. Багато хто їде з країни. Фото: REUTERS/Amir Cohen
Тисячі людей – у неоплачуваній відпустці
Труднощі підстерегли мешканців Ізраїлю в іншому: частина компаній, особливо розташованих у небезпечних регіонах, відправила майже половину своїх співробітників у неоплачувану відпустку («халат») у зв'язку із ситуацією. Звичайно, це зрозуміло: поменшало замовлень на продукцію, співробітники бояться їхати на роботу. В принципі, можна було б порівняти це з періодом коронавірусної пандемії, однак у ті місяці держава взяла на себе зобов'язання компенсувати таким працівникам вимушені відпустки-самоізоляції. Зараз такого немає.
- Допомоги від держави зараз ніхто не чекає, і не зрозуміло, як виживатимуть ці люди. Можливо, їм виплатять якісь гроші за рахунок оплачуваної відпустки, але поки що невідомо, - каже співрозмовниця. - Відомо, що великі торгові мережі - "Фокс", "Гольф", "Машбір ле-Цирхан", "Сінема Сіті" та інші оголосили про скорочення торгівлі у зв'язку з війною та відправили 30-50% своїх працівників у безкоштовні відпустки. Питання компенсації уряд поки що вирішити не може, адже йдеться мінімум про 100 000 працівників (приблизно 1% від усього населення Ізраїлю).
Ухилянтів немає
У багатьох ізраїльських містах сирени повітряної тривоги не замовкають ні вдень ні вночі, тому частина жителів залишила країну чи перебуває на стадії виїзду. Літаки (виключно ізраїльських та кіпрських авіакомпаній) вивозять ізраїльтян, найчастіше, до Європи та на Кіпр. Там вони винаймають житло на 2-3 місяці, щоб перечекати важкі часи.
- Їдуть усі, хто може – проблема лише взяти квиток. Якщо провести в аеропорту кілька годин, то може посміхнутися удача у вигляді придбаного квитка. Люди там сидять цілодобово. Багато світових авіакомпаній скасували свої рейси до Ізраїлю і назад, так що доводиться чекати моменту, щоб купити квиток на наш літак, - розповідає Рахель.
На запитання, чи не закрито кордони Ізраїлю для виїзду чоловіків, мешканці чітко відповідають – ні. Якщо людина не резервіст, то ніхто не закриватиме перед нею двері, вона може їхати куди завгодно. Втім, таких небагато – ізраїльтяни кажуть, що навіть ті, хто не служив у ЦАХАЛ (наприклад, репатріанти), приходять добровольцями.
- У Тель-Авіві в перші дні, напевно, прийшло кілька тисяч добровольців, найстарішому, кого я бачив, було років 80. Їх розподіляли у різні міста. Нас же залишили на базі у службі тилу, наше завдання – кібербезпека, – розповів молодий солдат Даніель. – Ми можемо приїжджати додому двічі на тиждень. А хлопці на кордоні з сектором Газа й досі там. Там загинув мій друг у перший день війни. Моя колишня командир (30-річна жінка) зараз також в одній із гарячих точок. Тож вся країна зараз живе і працює лише заради однієї мети, і ухилянтів я не бачив і не знаю жодного.
У відносно спокійному Тель-Авіві – плакати із зображенням зниклих людей. Фото: REUTERS/Ammar Awad
Ізраїльських арабів ХАМАС може взяти у заручники
Окремим питанням нинішнього життя Ізраїлю стала доля арабів, що живуть у країні. Як кажуть жителі, зараз їх поменшало на вулицях, частина з них поки не виходить на роботу.
- Мій стоматолог – араб. Зараз він удома разом із сім'єю. Розповів, що з ізраїльськими арабами влада провела бесіду і попросила поменше показуватися на вулицях, особливо в небезпечних містах та районах. Суть у тому, що їх можуть взяти в заручники члени ХАМАС та змусити воювати проти євреїв. А наші араби – звичайні мирні люди, до яких ми не маємо претензій. Вони також активно виступають проти дій ХАМАС, не підтримують його та беруть участь у волонтерській допомозі солдатам ізраїльської армії, - підсумовує ізраїльтянка Лілія. Каже, що морально важко зараз усім в Ізраїлі, але у громадян зберігається бойовий настрій та віра у перемогу.
