Сади цвітуть – урожаї падають: чим загрожує Україні аномально тепла осінь
Цього року погода порадувала українців по-літньому теплою осінню. На півдні зберігаються серпневі показники до +30, в інших регіонах також гріх скаржитися на «оксамитовий сезон». Літо і не думає поступатися своїми позиціями.
Фермери у журбі
Тепло відчули й дерева – у Тернополі, Луцьку та інших містах розпустилися каштани, а в населених пунктах навколо Одеси і справжня весна – сади потопають у квітах бузку, не відстають від них черешні та калина.
Синоптики обіцяють теплий жовтень, тому, можливо, це лише початок великого осіннього цвітіння.
Фермерів така весняна краса зовсім не тішить, а насторожує та засмучує. Гаразд - каштани, але чим більше квітів на плодових деревах зараз, тим їх буде менше наступного сезону. А значить – урожаї будуть нижчими.
Еколог Ігор Антахович. Фото: особистий архів Ігоря Антаховича
Як розповів KP.UA еколог Ігор Антахович, повторне цвітіння дерев пов'язане не з глобальним потеплінням, яке крокує планетою, а з тривалим періодом аномально теплої, як для осені, погоди в Україні.
– Це реакція рослин на нехарактерний для цієї пори року довгий період тепла, – пояснює Ігор Антахович. – Дерева, їхні бруньки сприймають тепло як прихід весни. Це аномальне, але масове явище. Воно не пов'язане із глобальними процесами, що відбуваються на планеті.
Ті бруньки, які вирішили розцвісти восени, навесні цвісти вже не будуть.
– Такі процеси, які спостерігаються вже кілька років, нічого хорошого для промислових садів не несуть, і аграрії з цим борються – є хімікати, які допомагають не допустити цвітіння восени, – зазначає Ігор Антахович. – Якщо говорити про паркові насадження, то повторне цвітіння магнолій та каштанів не становить жодної загрози.
Південні культури просуваються на північ
Тим не менш, глобальне потепління також доклало руку до різноманітності сортів та культур у сільському господарстві.
Наприклад, з'явилася можливість вирощувати південні культури у північних регіонах.
– Звичайно, глобальне потепління впливає, і в нас уже йде зміна сільськогосподарських культур, які раніше не вирощувалися у частині регіонів, – підтверджує Ігор Антахович. – Наприклад, Львівська область завжди знаходилася у зоні лісостепу, а зараз умови у цьому регіоні наближаються до степової зони. Південна зона вже просунулась на 200-300 км на північ. Ніколи у моєму дитинстві на Хмельниччині, звідки мої батьки, не вирощували помідори без розсади, а зараз – вирощують. Ніколи там не вирощували дині та кавуни, а цього року я вже скуштував ці ягоди, вирощені на Хмельниччині. На Львівщині також вирощують – і вони визрівають.
Тепла та суха осінь почала все частіше відвідувати Україну, що й дає можливість, за словами еколога, культивувати невластиві раніше для західних та північних областей культури. Сьогодні в Україні вирощують навіть арахіс – а це південна азійська культура, яка ніколи тут не зростала.
«Не дай боже, щоб у нас росли банани»
Така тенденція продовжуватиметься, але розраховувати, що через пару років або навіть десятиліть у нас будуть цвісти бананові сади, не варто. І краще б, за словами еколога, цього не сталося в далекій перспективі.
- Не дай боже, щоб це трапилося – якщо у нас у помірній зоні температура та вологість піднімуться настільки, що тут зможуть рости банани, то на півдні в екваторіальній зоні будуть пустелі – там все вигорить, – наголошує Ігор Антахович. - Цього не можна допустити. Це нікого не може потішити, це проблема для планети. Якщо будуть серйозні аномальні підйоми температури, то й наш південь теж чекає на опустелювання. Але судячи з публікацій кліматологів, останніми роками темпи глобального потепління сповільнилися. Тобто тяжкі наслідки для планети, які, за прогнозами, мали наступити в найближчі 50 років, поки що відсуваються.
Проте льодовики продовжують танути, а рівень світового океану – зростатиме. Цей процес, зазначає еколог, продовжується, але йде не так швидко, як розраховували за математичними формулами.
Як врятувати планету та південь України від перетворення на пустелі? Вчені в один голос стверджують: треба садити ліси.
– Необхідно створювати захисні лісосмуги навколо сільськогосподарських угідь – дерева утримують вологу після дощів і не дають вітровій ерозії (руйнування ґрунту силою вітру. – Авт.) зривати верхній шар ґрунту, – зазначає Ігор Антахович. – Поля треба розділяти лісосмугами та зменшувати їх.
Такі методи, стверджує еколог, покращать родючість і дадуть можливість отримувати максимальні врожаї. Хоча поля, які не розділені лісосмугами, фермерам легше обробляти.
