Жителі Севастополя: Не важливо, загинув адмірал Соколов чи ні, але з міста краще виїхати
Оксамитовий сезон у Криму цього року видався «гарячішим», ніж передбачалося. Відпочиваючі та мешканці півострова отримали незабутні враження від звуків сирени повітряної тривоги, закриття переправ та Кримського мосту зокрема, скасування поромів та взагалі транспортного сполучення у містах. Севастополь дізнався, як виглядає обіцяна Україні Росією «демілітаризація» – після одного ракетного удару по штабу Чорноморського флоту "демілітаризувалися" кілька офіцерів. За однією із версій, загинув і командувач ЧФ РФ адмірал Віктор Соколов. Який настрій у кримчан – дізнавалася KP.UA.
Пісня щастя
"Що з обличчям?" - єхидно запитують в інтернет-спільнотах мешканців Кримського півострова. Ті невдоволено огризаються, вимагаючи негайно припинити як запитувати, так і кидати бомби на Крим. Настрій не дуже: у середині літа вже було зрозуміло, що повноцінного сезону не буде, заробітку, відповідно, теж, що Крим так і не замінив «Туреччини всякі та Єгипти», як казали політики, закликаючи відпочивати на вітчизняних (на їхню думку) курортах..
Кримчани не шукають відповіді на свої численні запитання до захисних функцій російської армії, а запитують, де бомбосховища. Гаразд, інші міста та селища, де вони у Севастополі? Наче час уже відкривати... Але ні, «губернатор» Михайло Розвожаєв мало того що накричав у соцмережах на співгромадян, мовляв, паніку розводите, ллєте воду на млин ворога, - так ще й заявив, що державі зайнятися більше нічим, крім як бомбосховища облаштовувати.
- Не чекайте, що хтось прийде та зробить вам запас води, встановить крісла, настили, зробить вентиляцію. Упорядкувати так всі тимчасові укриття неможливо, на це потрібні мільярди. Наголошую, укриття - тимчасові, це не бомбосховища. Вони потрібні, в основному, щоб сховатися від уламків ракет і вибитого скла, - розхвилювався «глава міста». Так, трильйони на війну в Україні держава має. А мільярда на укриття у Севастополі держава не має. Так, громадяни, самі облаштовуйте. Ні, ми не знаємо, у кого ключі від бомбосховищ-укриттів-підвалів.
Втім, надихнути переляканих жителів мають кадри з відкритих сховищ, де повітряну тривогу перечікують школярі. Вони співають гімн міста та чомусь веселяться. Чи то від щастя, що уроки скасували, чи то від відчуття абсурду, влаштованого дорослими.
Стан бомбосховищ шокував жителів Севастополя. Фото: t.me/chp_crimea
І що це за життя таке?
Жителі Севастополя злегка приголомшені: нещодавно той же Розвожаєв заявив, що особисто перевірив усі укриття у місті, підготовлені ще минулого року. Але де ці укриття і чому він зараз так нервує?
- Брехня влади вже дістала! Ніхто нічого не робить, окрім як дає «цінні поради» у телеграм-каналах: на кшталт «Коли звучить повітряна тривога, відійдіть від вікон і сядьте на підлогу». Або ось кажуть, що під час повітряної тривоги звучатимуть не лише сирени, а й кричатимуть у гучномовці. І після цього у людей буде пів години, щоби кудись сховатися. Але що це буде за життя? – обурюється в інтернеті мешканець міста під ніком «Микола Торсуєв».
Десятки коментаторів запропонували «Миколаю» запитати у українців, як виглядає таке життя. Заодно й уточнити, як виглядає життя без електрики через зруйновані росіянами станції, без води через пошкоджені водопроводи, іноді – без телефонного зв'язку та інтернету (все з тих же причин). Чомусь після таких «рацпропозицій» севастополець вважав за краще залишити чат.
Брешуть, нам всі брешуть!
Загибель командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова в РФ не підтвердили. Але й спростовують якось не переконливо. Фото: wikipedia.org
На "блакитному оці" севастопольцям та іншим мешканцям окупованих південних регіонів України влада розповідає дивовижно тупі версії того, що відбувається. Удар по штабу ЧФ РФ якийсь час видавався то за роботу ППО, то за навчання, то за спалах сухої трави.
«От як люди не бояться відпочивати у Криму? Адже там росте така небезпечна, самозаймиста, горюча трава», - жартують у телеграм-пабликах.
Відразу після удару по штабу Чорноморського флоту було оголошено лише про одного військовослужбовця, який «загинув». Трохи згодом – «зник безвісти». Потім пішли чутки про вищих офіцерів флоту. Але в міністерстві оборони досі не визнали абсолютно дурну загибель керівництва флоту.
Натомість щосили розповідають, як на руїнах згорілого штабу знайшли непошкоджену ікону святого адмірала Федора Ушакова. Рама згоріла, а образ святого вцілів. "Ми стали свідками справжнього дива!" - кричить влада Севастополя і вже організовує хресний хід. Чому ікона не явила диво і не врятувала штаб і тих, хто знаходився в ньому, – питання, звичайно, цікаве.
До побачення, півострове
Ті кримчани, що виявилися спритнішими й кмітливішими, вже поспішили виставити на продаж свої квартири та будинки. Кажуть, дозріли для переїзду на «материкову Росію».
- Для простих людей не важливо, загинув адмірал Соколов чи ні. Важливо, що жити з відчуттям небезпеки більше неможливо. У нас був будинок у Євпаторії, який ми купили у 2015 році. Відремонтували його, жили собі спокійно. Але зараз така ситуація, що продаватимемо. Не хочемо, щоб онуки слухали сирени та бачили вибухи. Покупці вже є, вони кажуть, що нічого не бояться. Мовляв, незабаром усе закінчиться. Ми у це не віримо, тому їдемо до дітей до Краснодара, – розповідає володарка кримської нерухомості Лілія.
Поспішно продається житло в Армянську, Кримську та інших містах, причому у багатьох оголошеннях господарі повідомляють, що залишають меблі та техніку. А ще з'явилося багато повідомлень щодо продажу земельних ділянок.
– Рієлтор сказав, що ще є можливість продати будинок за хорошу ціну (під Сімферополем у селі, з ремонтом плюс ділянка) за 8-8,5 млн рублів (3-3,2 млн грн). Виставили на продаж. Не поспішаємо, але рішуче налаштовані продавати. Потім шукатимемо на ці гроші житло в Анапі чи Новоросійську. Пожили у Криму – і більше щось не хочеться. Сьогодні воно на Севастополь летить, а завтра до нас на дах впаде, – поділилася ще одна мешканка окупованого півострова на ім'я Алевтина.
Звичайно, не всі раптом різко вирішили поміняти кримський клімат на протилежний, але легкі істеричні нотки в їхніх оповіданнях є. Мовляв, а їх за що, вони ж взагалі ні в чому не винні? Ну і вірять у російське ППО, яке героїчно збиває всі ракети, а те, що трава на аеродромах самозаймається – ну чого тільки не буває в кримському кліматі, що став дуже спекотним…
Спочатку було – «хоч каміння з неба – ми на Батьківщині», а тепер «Ніч пережили і слава Богу». Джерело: facebook.com/babaikit2.0
