На 82-му році життя помер відомий львівський письменник, уродженець Коломийщини, автор численних книжок Василь Стефак. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив екснародний депутат Тарас Батенко.
- Він був міцним і чесним у словах і вчинках. Спочивайте з Богом, Василю Федоровичу! - наголосив Батенко.
Василь Стефак народився 20 лютого 1942 року в селі Рунгури Коломийського району, що тепер належить до Івано-Франківської області. Він закінчив Вижницьке художнє училище та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка у 1971 році.
Працював у молодіжних газетах і журналах на місцевому та республіканському рівнях. З 1993 по 2002 рік він був заступником начальника управління внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації.
Василь Стефак є письменником і перекладачем. Автор збірок оповідань "Далекий птах" (1973), повісті "День" (1977), романів "Хочу журавля" (1980), "Що нового під сонцем" (1984), "По той бік ночі" (2006; 2008), збірок оповідань "Весняна ворожба" (2002), "Примови проти темряви", збірки поезій "Примха посеред літа" і художньо-документальних видань "Рунгури" (2002) та "Барви високої долі" (2009). Він також писав статті і есе для ЗМІ. Деякі з його творів були перекладені на білоруську, російську, болгарську, грузинську, литовську, молдавську, угорську та узбецьку мови.
Крім того, Василь Стефак перекладав на українську мову твори російських письменників, такі як повість Олександра Приставкіна "Золота хмарина ночувала" (1990) і роман Василя Гроссмана "Життя і доля" (1991).
Василь Стефак отримав численні літературні премії, включаючи премію імені Ірини Вільде та премію імені Б. Лепкого. Він також був нагороджений званням "Заслужений працівник культури України" і з 1974 року є членом Національної спілки письменників України.