23 листопада
Завантажити ще

Віртуальний аутизм: до чого призводить залежність від гаджетів

Віртуальний аутизм: до чого призводить залежність від гаджетів
Фото: psihologmariuszamfir.ro

Телефон або планшет за обідом, замість ігор та прогулянкок, а також перед сном. Така реальність у  більшості сучасних малюків. Будьмо відверті: діти вимагають багато уваги, а найпростіший для батьків спосіб розважити малечу – увімкнути мультики. Блакитний екран захоплює всю їхню увагу, але водночас серйозно гальмує розвиток нейронної системи у дітей.

Як гаджети впливають на дитячий мозок, чи є допустимий час перегляду відео та як врятувати свою дитину від віртуального аутизму, дізнавалася KP.UA.

Рохкав, як «Свинка Пеппа»

Батьки півторарічного Семена не одразу зрозуміли, що їхня дитина стала залежною від телефона. Хлопчик так часто дивився мультики, що реальний світ перестав його цікавити. Дитина їла, бавилася, ходила до лікаря тільки з телефоном або планшетом. І вже через деякий час малюк майже не цікавився навколишнім світом. Був наче «зомбі»: не реагував на голоси батьків, повторював якісь рухи чи звуки лише з мультфільмів. Наприклад, рохкав, як поросята з мультсеріалу «Свинка Пеппа».

- Батьки звернулися спочатку до невропатолога з проблемою, що дитина не реагує на їхні голоси, - розказала KP.UA дитячий психолог Олеся Гречківська. – Всі додаткові обстеження показали, що малюк фізично здоровий. Лікаря насторожило те, що дитина постійно в телефоні, навіть на обстеженні. Батьки зізналися, що, дійсно, таким чином відволікають малого, щоб не заважав, не плакав. Телефон у дитини забрали, мультфільми батьки не вмикають узагалі, хлопчик проходить додаткові сеанси у дитячого психолога, надолужує те, що втратив у віртуальному світі.

Вперше термін «віртуальний аутизм» кілька років тому використав в своїй доповіді румунський психолог Маріус Замфір. Фото: onlymyhealth.com

Вперше термін «віртуальний аутизм» кілька років тому використав в своїй доповіді румунський психолог Маріус Замфір. Фото: onlymyhealth.com

Вперше термін «віртуальний аутизм» кілька років тому використав в своїй доповіді румунський психолог Маріус Замфір. Тоді ж лікар пояснив відмінність між класичним та новітнім терміном. З його слів, перший обумовлений біологічним розвитком. А другий – це гальмування розвитку нейронної системи, викликаного надмірним впливом віртуальної реальності.

Пояснимо: мозок дитини має стільки ж нейронів, як і мозок дорослої людини. Але зв’язки між ними в дітей лише формуються (і це відбувається протягом всього життя). Тобто дізналася дитина щось нове – створився новий нейронний зв'язок, який впливає на інтелект. А через екран дитина отримує лише обмежену інформацію, певні відчуття (зорові, слухові) з віртуального середовища. І в той же час гальмується розвиток інших (тактильних, смакових, нюхових тощо) відчуттів.

Відео змінює дитячу поведінку

Діти пізнають світ, спілкуючись зі своїми батьками та рідними, за допомогою гри. Дитина торкається якогось предмета, наприклад, яблука, бере його в руки, крутить, пробує відкусити шматок. І так навчається: яблуко кругле, з гладкою шкіркою, приємне на смак та соковите. Його їдять, а не п’ють, це фрукт, а не іграшка. Ось це і є пізнання світу. Саме тоді дитина дізнається, як називається, як працює, які звуки видає той чи інший предмет, і підсвідомо вибудовує асоціативний ряд. Наприклад, те ж яблуко їдять на перекус або десерт, воду п’ють, коли є спрага, а шорти одягають, коли на вулиці спекотно.

Що ж стається, коли дитина бере до рук телефон або планшет, вмикає відео?

- На екрані все набагато яскравіше, швидше, голосніше, цікавіше, - каже Олеся Гречківська. – Екран захоплює, приковує увагу. Й ізолює дитину від навколишнього світу. А це вже проблема, тому як наслідок: затримка мовлення, відсутність навичок спілкування. До цього всього шум та швидкість зміни кадрів відео часто «змінюють» дитячу поведінку. Дитина стає надміру збуджена, з’являються проблеми зі сном, з апетитом.

Психологи називають декілька основних симптомів віртуального аутизму:

  • затримка психомоторного розвитку та мовних функцій;
  • розлад поведінки;
  • синдром дефіциту уваги і гіперактивність;
  • ускладнення або відсутність соціалізації;
  • відсутність стійкого зорового контакту, мови, рольових ігор, де дитина перевтілюється в уявного персонажа;
  • повторювання певних слів, висловів, дій.

Такі ж є і в класичному аутизмі.

Діти пізнають світ, спілкуючись зі своїми батьками та рідними. Фото: webautism.com

Діти пізнають світ, спілкуючись зі своїми батьками та рідними. Фото: webautism.com

До 2 років мультики під забороною!

Разом з тим, лікарі заспокоюють сучасних батьків: віртуальний аутизм можна успішно подолати, щоправда, за певних умов.

Румунський психолог Маріус Замфір стверджує, що цей процес залежить від:

  • віку дитини (діагностувати проблему чим раніше, до двох років),
  • усунення причини (забрати з поля зору дитини абсолютно всі гаджети, які є вдома),
  • програми відновлення (певні вправи, а також в деяких випадках, медикаменти, які призначає лікар).

Телефони та комп’ютери давно стали невід'ємною частиною нашого життя, і повністю позбутися їх неможливо. Однак важливо знати, скільки часу ваша дитина перебуває перед екраном. Медики стверджують, що до 2 років дітей узагалі не варто знайомити з віртуальною реальністю. Такі малюки повинні більше часу проводити на природі, на вулиці, на дитячому майданчику, спілкуватися та бавитися з батьками і друзями.

Дітям віком від 3 до 6 років Американська академія педіатрії рекомендувала виділяти на день максимум одну годину перегляду відео, звісно з перервами. А тим, кому вже виповнилося 7, і до 12 років – не більше двох годин на день.

Це цікаво!

П’ять фактів про мозок

  1. У головному мозку приблизно 86 мільярдів нейронів. Найбільша їх кількість знаходить у мозочку - тій частині мозку, яка відповідає за рух.
  2. Мозок розвивається все життя, але до 6 років найактивніше.
  3. Кисень – основний продукт споживання для мозку. Без їжі людина здатна прожити майже місяць, без води – тиждень, а без кисню всього 3-5 хв.
  4. Мозок можна тренувати. От тільки вправи розумові – це навчання.
  5. За день мозок створює від 25 тисяч до 50 тисяч думок, переважно негативних.