Гуцульські маршрути у Карпатах: куди піти замість переповненої Говерли
Серпнева спека, що настала після затяжних червнево-липневих дощів, зняла з якорів українців, що засиділися вдома та в офісах, – і понесла їх у гори. А що, прохолодні лісисті схили та гірські струмки після розпечених кам'яних джунглів – саме те…
Сьогодні на популярних карпатських локаціях і навіть на вершинах, куди не так просто залізти, яблуку нема де впасти. Туристи, які звикли бродити схилами поодинці або невеликою компанією, незадоволені – на деяких горах просто стовпотворіння. І радять виключити зі свого путівника цього літа такі топові місця, як Говерла та інші відомі вершини.
А куди ж іти? KP.UA поспілкувалася на цю тему з гідом по Карпатах із багаторічним досвідом – Тарас Пасимок із Косова може провести вас вершинами із заплющеними очима. Ну, гаразд – у темряві навіть він у гори не піде і вам не радить. До вершин – лише разом із сонцем!
Аншлаг – лише на популярних вершинах
Гірський гід Тарас Пасимок зазначає, що цього року Карпати не надто багатолюдні, хоча ситуація набагато краща, ніж у перший рік війни. Багато туристів лише на популярних вершинах.
– Це Говерла, Хом'як та Маковиця – розкручені локації, і ось туди я б якраз не рекомендував іти, – розповідає KP.UA Тарас Пасимок. - Жодного відчуття гір немає – там справді, як на базарі, – люди туди пруть тисячами. Але якщо взяти десятку вершин у Карпатах, то такого аншлагу не буде. Все обмежується двома-трьома популярними горами, що у зоні Буковеля чи Яремче. Ці гори розміщені на туристичному маршруті Київ – Івано-Франківськ – Буковель. Загалом у Карпатах туристів зараз – середня кількість. Доковідна ситуація – я б так описав. А ось на велоекскурсії – справді аншлаг. За 15 років такого ніколи не було – туристів на 100, а то й на 300% більше. Чому так – сам не знаю.
Вартість такої екскурсії – 1000–2000 гривень.
За словами нашого співрозмовника, низка туристів потяглася в гори тільки зараз навіть через погоду.
- Минуле літо було сонячне і не дуже спекотне, а цього року травень, червень, липень - дощі нон-стоп, розпочався серпень - і замість нормальної погоди маємо нестерпні +30…+35 градусів, - зазначає Тарас Пасимок. – Це не найкраща температура для походів у гори. Якби не вона, туристів було б набагато більше. У +30 в гори ходити – це треба мати дуже міцне здоров'я та психіку. Це не для людей зі слабкими нервами, не для дітей і старших людей, тільки для підготовлених і молодих. Але в мене не було випадків, щоби комусь стало погано.
Тарас Пасимок поділився з KP.UA порадами, куди піти у Карпатах – так, щоб не штовхатися на крутому схилі, не стояти у черзі за водою до струмка та привезти враження і гарні фотографії, які надихатимуть цілий рік.
Тарас Пасимок. Фото: Ольга Бродська
Грофа
- Це моя улюблена гора – за всі роки походів до Карпат впевнено можу сказати, що це – найкращий та наймальовничіший маршрут в українських горах, - зазначає KP.UA знавець Карпат Тарас Пасимок. – Цей маршрут та ще 20-30 інших починається із села Осмолода. Непопсові та красиві місця, де мало туристів. Рекомендую там побувати бодай раз.
Крихітне село Осмолода з парою десятків жителів причаїлося у високогірній долині річки в масиві Ґорґани. Тут, серед густих лісів, здавна селилися дроворуби. До Івано-Франківська звідси – 100 км. Важливо: інтернет пропаде вже у селі, але на самій вершині з'явиться.
Іти доведеться через долину річки, потім серпантином на гірську галявину Плісце – тут буде вода і туристичний притулок. Далі – ялиновим лісом, а потім кам'яною стежкою до вершини.
Туристам гід розповідає легенду про назву гори. Нібито її названо на честь графа (на місцевій мові - гроф), який зустрів тут свою смерть.
- Граф закохався у дружину священника та викрав її, але далеко втекти не вдалося – спочатку втратив коня, а потім помер і сам, – зазначає Тарас Пасимок. - Полонянка не витримала сорому і наклала на себе руки. Ця гора тепер називається Попадя (1740 м), гора, де помер граф – Грофа (1748 м), а де він втратив коня – Кінь Грофецький (1552 м).
Маршрут проходить через ландшафтний заказник "Грофа".
ТТХ
- Висота гори - 1748 м
- Звідки йти - село Осмолода Івано-Франківської області
- Довжина маршруту - 12 км
- Час - 8 годин
Гора Грофа знаходиться на гірському масиві Ґорґани. Фото: Tomasz Kuran aka Meteor2017/commons.wikimedia.org
Гора Острий
- Це гора-загадка - мало хто знає про її існування і ще менше людей там були, не кажучи вже про туристів, - усміхається Тарас Пасимок. – Звідти відкривається найкращий краєвид на Косів, тому туди я намагаюся затягнути всіх друзів та гостей.
Ця гора на кордоні Косова та села Город вкрита лісом – ростуть буки та модрини. Раніше вершина також була прихована густою посадкою, але після пожежі залишилася лише гола галявина. З неї для туристів і відкриваються краєвиди околиць.
Незважаючи на невелику висоту – трохи більше півкілометра, через круті схили піднятися на цю гору непросто. Можна дістатися з села Город, а можна лише за п'ять хвилин опинитися на вершині, перейшовши стежкою з гори Михалків – це найвища точка Косова (820 м), яку легко можна подолати пішки.
– Між цими двома горами є кілька струмків із мальовничими водоспадами, про які мало хто знає, – ділиться Тарас Пасимок. – З гори Острий видно всі навколишні пагорби та гори – Михалків, Городську гору, хребет Кам'янистий, Голицю та Сопку.
З ініціативи нашого співрозмовника сім років тому на вершині облаштували оглядовий майданчик. По дорозі нагору можна відпочити на лавочках або приготувати обід – облаштовані кострища. Є вказівники, що на вершині гори Острий ловить вай-фай. На Михалків треба розпочинати шлях з вулиці Дружби у Косові та продовжувати вулицею Підгірською.
ТТХ
- Висота гори - 584 м
- Звідки йти - від братської могили у селі Город
- Довжина маршруту - 1 км
- Час - 40 хвилин
З гори Острий відкривається неймовірний краєвид на Косів. Фото: Ольга Бродська
Терношори та Терношорська Лада
- Це місце не таке популярне, як Писаний Камінь або Сокільський хребет, і дарма - пейзажі там анітрохи не гірші, а часто навіть кращі, - каже гід Тарас Пасимок.
Терношорську Ладу називають українським Стоунхенджем. Це скельний комплекс на південному схилі гори Терношора (990 м) на межі двох високогірних сіл – Снідавка та Яворів Косівського району Івано-Франківської області. Це територія ландшафтного парку "Гуцульщина". На вершині гори росте рідкісна для Карпат степова трава ковила та дикі крокуси, які розквітають двічі на рік – ранньою весною та в листопаді. За пів кілометра від скель – триметровий водоспад.
Ці скелі – одна із найбільших природних скульптур в Україні. Їм кілька мільйонів років. На думку вчених, Терношорська Лада є давнім святилищем.
Добиратися потрібно від села Снідавка – воно за 20 км від Косова. Здавалося б, недалеко, але Тарас Пасимок попереджає – туди їде лише один автобус щодня в обід, а назад його може й не бути – особливо у вихідні.
- Якщо ви запитаєте місцевих «Куди йти до великих каменів?», то можете почути протилежні відповіді, бо розсипів величезного каміння тут кілька, - попереджає Тарас Пасимок. – До одних з центру села Снідавка треба повертати дорогою вгору ліворуч, а до інших – праворуч.
Живою пам'яткою, за словами співрозмовника, є місцеві жителі.
- Якщо хочете показати гостям з інших міст автентичну гуцульську говірку чи просто чудового живого гуцула, кращого місця не знайти, - усміхається гід. – А проїхавши в автобусі, набитому під зав'язку гуцулами, гуцулками та гуцуликами, вже за годину зможете писати етнографічну книжку. Тут ви дізнаєтеся, хто кому винен 50 гривень за сіно ось уже п'ять років, а долар-то виріс - і треба віддати вже 250! Хтось за гроші дружини з Італії побудував будинок і вважає, що він великий господар, і багато іншого. Як влучно сказав один із пасажирів автобуса, коментуючи сварку: «О, це якраз те, що треба туристам!»
ТТХ
- Висота гори Терношора - 990 м
- Висота Терношорської Лади - 720 м
- Висота скель - близько 40 м
- Звідки йти - від села Снідавка
- Довжина маршруту - 2-3 км
- Час - 20 хвилин від села Снідавка
Терношорську Ладу називають українським Стоунхенджем. Фото: Gudyma_s./commons.wikimedia.org
Протяті Камені
Мальовничі скелі з пісковика в Чернівецькій області зрешечені отворами та ходами, що й дало їм назву.
- Вони чимось схожі на кораблі-криголами, які пробивають собі шлях у карпатському деревному морі, - зазначає Тарас Пасимок. - Влітку туристи тут часто залишаються на ночівлю з наметами, тому що обстежити все каміння з печерами, в які хочеться залізти, за один день нереально.
Цікаво, що тут проводили посвяту у студенти першокурсників географічного факультету Чернівецького університету імені Юрія Федьковича.
- Це нічна дія, а поява з арки бога Гео зі смолоскипом, який швидко на канаті влітає в натовп студентів, додає містики, - зазначає гід.
Тарас Пасимок розповідає легенду про те, як з'явилася назва скель. Коли не було зручної дороги із гір у долину, горяни вирішили поливати скелі окропом. Таким чином у пісковику з'явилися "проткнуті" проходи.
Комплекс входить до складу Вижницького національного природного парку. Тут знімали деякі сцени для фільмів «Біла птиця з чорною ознакою» та «Захар Беркут».
Найвища скеля – це Соколине Око. Таку назву камінь отримав через кам'яну арку, завдяки якій нагадує око. Біля підніжжя скелі з північного боку є трикамерна печера. Дорогою до скель багато джерел.
Добиратися сюди найпростіше через хутір Хорови села Підзахаричі Чернівецької області. Звідси – ще 40 хвилин до перевалу Німчич та ще годину – від перевалу.
ТТХ
- Висота найвищої скелі - 40 м
- Звідки йти - від хутора Хорови села Підзахаричі
- Довжина маршруту - близько 4 км
- Час - 1 година 40 хвилин
За легендою, ходи в Протятому Камені з'явилися через те, що пісковик поливали окропом. Фото: Автор: MSha/uk.wikipedia.org
БУДЬ В КУРСІ!
У горах поставили блокпости – туристів-чоловіків немає
Як розповідає гід Тарас Пасимок, цього року туризм переважно жіночий та дитячий – чоловіки в гори не ходять. Причина – у Карпатах розкидано безліч блокпостів. Якщо йдете – обов'язково з вами має бути військовий квиток та паспорт. Паспортні дані постояльців-чоловіків із готелів також передають на блокпости. Якщо ви їдете в гори поблизу кордонів.
Зараз більшість туристів у карпатах – це жінки з дітьми. Фото: Ольга Бродська
