Всупереч війні, новий навчальний рік стартує за розкладом - 1 вересня. Яким він стане для дітей та їхніх батьків, поживемо - побачимо, але школи вже готують новинки.
Якщо у першому півріччі 2022-2023 навчального року в Україні очно працювали 15% освітніх закладів (третина – дистанційно, половина – змішано), то 1 вересня 2023 навчальний рік очно почнуть працювати приблизно 85% українських шкіл. Як заявив заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків в ефірі « Українського радіо », стовідсоткової очної роботи шкіл у країні не буде.
- Є школи на прифронтових територіях, наприклад, у Харківській області, які постійно під обстрілами і де тривоги відбуваються по 4-5 разів на день. Тому організувати там очне навчання неможливо, - наголосив Сташків.
Вищим навчальним закладам Міністерство освіти та науки рекомендує максимально перейти на аудиторний формат освітнього процесу з 1 вересня. Звісно, це не стосується тих вузів, розташованих на територіях у зонах бойових дій, і навіть у зонах досяжності вогню ворожих РСЗВ зразка З-300 тощо. Водночас у МОН заявляють, що відповідно до принципів автономії та самоврядування коледжі, академії та університети можуть самостійно визначати модель освітнього процесу, у тому числі й щодо безпеки.
Як розповіли у Міністерстві освіти і науки України, навчальний процес пройде у трьох формах: очній, дистанційній та змішаній. Кожен регіон України сам підбирає найбільш підходящий формат залежно від ситуації з безпекою (насамперед йдеться про наявність укриттів у школах). У середньому, близько 68% навчальних закладів та дитячих садків обладнані захисними спорудами. Найменше укриттів у дитячих садках (67%), у школах – 75%, у вузах та коледжах – 85%. Загалом в укриттях можуть розміститися 4,7 млн учнів та викладачів.
За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, ще у квітні уряд виділив 1,5 млрд грн на облаштування укриттів у навчальних закладах. Усього необхідно добудувати 5400 укриттів.
У МОН оголосили, що планують оновити дисципліну «Захист України», наголосивши на «практикі, актуальних знаннях і життєво необхідних вміннях». Пілотний проєкт буде запущено у 200 школах у всіх регіонах України та скориговано, зважаючи на відгуки вчителів та учнів. Нагадаємо, «Захист України» зазвичай вивчається у 10-11-х класах загальноосвітніх шкіл.
– Щоб пілот проєкту пройшов успішно, МОН організує курси для вчителів. Для цього ми залучаємо до співпраці міжнародні та громадські організації, які мають досвід навчання дорослих. Зокрема, тих спеціалістів, які готові вивчати роботу з симуляторами FPV-дронів, мають спеціалізацію у топографії, домедичній допомозі та запобіганні травматизму, – ці навички необхідні у повсякденному житті, - повідомили у відомстві. - Навички домедичної допомоги та орієнтування на місцевості знадобляться у походах, подорожах чи кризових ситуаціях. Знання з мінної безпеки допоможуть зберегти життя та здоров'я, правильно поводитися у разі виявлення вибухонебезпечних предметів. Навички управління БПЛА – конкурентна перевага. Їх використовують геодезисти, археологи та ще безліч фахівців у професійній діяльності.
У парламенті на розгляді знаходиться законопроєкт, який у разі ухвалення зробить обов'язковим у школах вивчення Правил дорожнього руху. Законопроєкт уже пройшов перше читання та взятий Радою за основу. У разі позитивного рішення будуть внесені зміни до законів «Про освіту», «Про шкільну освіту» та «Про повну загальну середню освіту», куди запровадять обов'язкові стандарти здобуття дітьми знань про безпеку дорожнього руху. Також законопроєктом передбачається залучення батьків до вивчення Правил дорожнього руху дітьми.
Як повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти, восени цього року заплановано пілотний проєкт дослідження природничо-наукових компетенцій випускників початкової школи – четверокласників. А основний етап загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти планується провести навесні наступного року.
Моніторинг проводитиметься вже втретє. Тести будуть містити завдання з читання та математики. Четверокласники повинні продемонструвати здатність застосовувати на практиці розуміння природи, техніки та технологій, здатність спостерігати та систематизувати дані, проводити дослідження, аналізувати результати. Також планується визначити, наскільки випускники початкової школи усвідомлено ставляться до збереження природи та покращення якості життя людини та суспільства.
Окрім тестування четверокласників, анкети заповнять і вчителі. Всі отримані дані будуть використані для корекції Держстандарту початкової освіти, освітніх програм та методик Нової української школи.
Зв'язок із українськими школярами, які перебувають за кордоном, та сприяння їх поверненню додому буде одним із основних факторів освітнього процесу 2023-2024 років. Як заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Кабмін запропонував нову дистанційну форму навчання для українських школярів за кордоном.
Новий формат дозволить дітям вивчати українську складову шкільної програми. Інші предмети діти засвоять у школах тих країн, де вони знаходяться. Цю частину їм зарахують автоматично. А на вивчення українських предметів дітям потрібно від 6 до 8 години на тиждень.
– Близько мільйона дітей зараз за межами України, – зазначив Шмигаль. – Наше завдання – зберегти їхній зв'язок із Батьківщиною.
Заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків, коментуючи «Українському радіо» підготовку до нового навчального року, нагадав, що торік державний бюджет України був секвестований, і виділені на друк підручників гроші пішли на інші, пріоритетніші для країни цілі. Цього року через обмежене фінансування грошей на те, щоб надрукувати всі необхідні посібники для школярів, знову не вистачить.
- Але міністерство зробило кілька кроків. Наприкінці минулого навчального року у школах були відсутні підручники для 5-х та 6-х класів. Кошти в нинішньому бюджеті на 66% закривають цю потребу, і підручники вже друкуються. Думаю, до 1 вересня вони вже будуть у школах, – розповів Сташків. – Видавці також віддадуть макети для підручників (5-6-і класи) нашим партнерам до Європи, де буде надруковано додатковий тираж. Також з 1 вересня у школах з'являться підручники з української мови, математики та природничих дисциплін, надруковані за кошти наших міжнародних партнерів. Тобто цей навчальний рік ми розпочнемо краще, ніж минулий, коли станом на 1 вересня взагалі не було жодних підручників.