Настав серпень, і влада Одеси вирішила... офіційно відкрити пляжі для населення. З 10 серпня буде дозволено доступ охочих до води, а відповідальні особи мають оснастити пляжі не лише навісами від сонця, а й захисними протимінними сітками, спостережно-рятувальними постами, буями, гучномовцями та укриттями у максимальній близькості до відпочиваючих.
- Це, звичайно, чудово, що у серпні вирішили відкрити пляжі, але справа в тому, що одесити вже й так три місяці купаються. Зайдіть на Ланжерон чи Аркадію і подивіться - там яблуку нема де впасти. Якщо поряд пропливе міна, то її руками у воді відганяють, – жартує одесит Олександр Кравченко. І додає, що нерідко чує вибухи у морі – це самодетонують міни, принесені хвилею до одеського берега.
- Чув разів зо два, далеко від берега вибухнули міни. Вчора був вибух. Рятувальники потім сказали, що десь за кілометр. Тож нічого страшного! - посміхається одесит.
Звичайно, можна віддати належне хоробрості мешканців Одеси, проте ставитися так легковажно до такої загрози, як міна, все-таки не варто. Плюс якість води в Чорному морі після потрапляння до нього скинутої води після підриву Каховської ГЕС далека від нормальної.
Але одесити не вірять і кажуть, що море глибоке, вода вже давно самоочистилася, морська сіль нейтралізувала всю гидоту, принесену з розмитих цвинтарів та скотомогильників. Зрештою, чому в Румунії чи Туреччині не було заборони купання, обурюються в Одесі. Так що аргумент про якість води визнаний неспроможним. А міни… Ну, що міни, може, й не припливуть. Тому з самого ранку всі, хто їде не на роботу, їдуть на пляжі. Автобуси принаймні забиті пасажирами з покривалами та надувними кругами.
А ще Одеська міськрада знову дозволила роботу закладів громадського харчування до 23:00, тобто продовжила на годину. До нічних клубів та дискотеків це не стосується – о десятій вечора всі розходяться по домівках, вимикають гучну музику та прожектори.
До всіх неприємностей – будь то повітряна тривога, відключення світла чи пекельна спека – одесити ставляться філософськи, мовляв, і це минеться. Спека спровокувала аварійні відключення електроенергії одразу у кількох районах, ремонтні роботи затягувалися, проте поступово всіх споживачів повернули до електричного раю.
- І було б чого обурюватися, наче вперше! - коментує мешканка Одеси Олександра Лясковська, продавчиня на ринку. Вона стверджує, що і без кондиціонерів одесити мають чим зайнятися, наприклад, піти купити на ринку рибки.
- У нас холодильники, дякувати Богу, жодного разу не відключалися, все свіже. Наразі рибку беруть добре, незважаючи на те, що місцеву заборонили продавати. Що ще у спеку роблять? На море ходять, у парках та міськсаду гуляють, у нас багато концертів на вулицях. Іноді замість концертів – п'яні бійки, але також цікаво подивитися. Нічого, якось живемо. Не дочекаються! - каже Олександра, маючи на увазі мрії російських загарбників окупувати місто та схилити населення на свій бік.
На шляху ворога стоять бійці Збройних сил України, і їхні лави потребують поповнення. В Одесі також відбувається мобілізація, проте не без трагічних інцидентів. Самі мешканці приморського міста продовжують визначатися зі ставленням до цього процесу: з одного боку, справедливо зазначають, що ворог на рідній землі і необхідно захищатися, з іншого – до місцевих телеграм-каналів скидаються координати та адреси, де у місті стоять патрулі військкомів та які автомобілі забирають молодих чоловіків
"Вулиця Небесної Сотні, 5А. У будинок зайшли двоє з повістками, один стоїть біля входу"… "Червонослобідська - два буса, сірий і червоний. 4 людини вивалилися до чоловіка"... "Кіровський сквер, купа вояк, будьте обережні"» – попереджають один одного одесити. Ось такий дисонанс і нерозв'язана поки що дилема: чи то воювати, чи тікати?
- Є ті, хто тікають: хтось у машинах ховається під підлогою, хтось під виглядом священників – їдуть за кордон, якщо пощастить. Платять шалені гроші: у знайомої син намагався виїхати під виглядом волонтера з усіма документами. Заплатив близько 5000 доларів, а його прикордонники як рідного взяли – усі документи такі фальшиві, що й придивлятися не треба, – розповідає Олександр Кравченко.
І все-таки, як би не випинали груди одесити, їм зараз дуже важко. Після варварських обстрілів місто не може до пуття відновити нормальне електропостачання. Планові роботи відповідальних організацій проводяться протягом 10-12 годин на добу – добре, що заздалегідь розповсюджується список вулиць та будинків, які будуть відключені на час цих робіт. І навіть у такій ситуації одесити продовжують жартувати: «Свєта пішла», – кажуть вони про відключення електроенергії, і «Свєта повернулася» – коли знову спалахують лампочки.
- Народ запасається на зиму генераторами та павербанками, хоча з минулої зими ще багато чого лишилося. Але зарядник зайвим не буває, – стверджує Лясковська.
Також поповнюються запаси варення та інших різносолів. Незважаючи на спеку і ціни, що кусаються, одеські господині вперто закривають на зиму десятки банок.
– Зараз ось кавуни пішли: на ринку коштують 15–20 гривень, у супермаркетах – 30–40 грн. Вони хочуть, щоби ми до них не ходили? Так ми й не ходимо, все лише на ринку. Незрозуміло тільки, навіщо вони так ціни задирають? – дивується одеситка. – Кажуть, що у них все імпортне, але так це зараз кого здивує та потішить? У нас багато свого – ось його хай і продають.